Чуднівська волость — Вікіпедія

Чуднівська волость
Центр Чуднів
Ліквідовано 7 березня 1923
Площа 58 615 (1885)
Населення 15 989 осіб (1885)
Густота 25 осіб / км²
Наступники Чуднівський район

Чуднівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Житомирського та Полонського повітів Волинської губернії з центром у містечку Чуднів.

Станом на 1885 рік складалася з 31 поселення, 24 сільських громад. Населення — 15989 осіб (7784 чоловічої статі та 8205 — жіночої), 851 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, десятин
Сільських громад 9822 5394
Приватної власності 44337 3074
Казенної власності 3841 173
Іншої власності 615 385
Загалом 58615 9026

Основні поселення волості:

  • Чуднів — колишнє власницьке містечко при річці Тетерів за 50 верст від повітового міста, 1300 осіб, 161 двір, православна церква, костел, синагога, 5 єврейських молитовних будинків, школа, богодільня, кілька лавок, 2 кузні, каретний завод, 6 ярмарків на рік. За 5 верст — цвинтар Пластовень з православною церквою. За 20 верст — скляний завод Брачки. За 20 верст — смоляний завод Шейки. За 20 верст — смоляний завод Фавстинівка. За 26 верст — скляний завод Соболівка. За 35 верст — чиншеве село Гута-Юстинівка з постоялим будинком та шкіряним заводом. За 35 верст — чиншеве село В'юнки з єврейським молитовним будинком, постоялим будинком, лавкою та 2 скляними заводами. За 36 верст — садиба Протівка з каплицею. За 41 версту — скляний завод Гута-Осічна.
  • Дідківці — колишнє власницьке село при річці Тетерів, 400 осіб, 46 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, пивоварний завод.
  • Монастирок — колишнє власницьке село при річці Синявка, 23 особи, 2 двори, православна церква.
  • Покостівка — колишнє власницьке село при річці Покостівка, 25 осіб, 4 двори, католицька каплиця.
  • Сербинівка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 1201 особа, 114 дворів, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки.
  • Ясногород — колишнє власницьке село при річці Лісна, 275 осіб, 48 дворів, православна церква, постоялий будинок.

У березні 1921 року волость включено до новоствореного Полонського повіту Волинської губернії[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2022.
  3. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]