П'ятка — Вікіпедія

село П'ятка
Герб П'ятки Прапор П'ятки
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район Житомирський район
Громада Чуднівська міська громада
Код КАТОТТГ UA18040610270056246
Облікова картка П'ятка 
Основні дані
Засноване на початку XIV століття
Населення 714 [1]
Площа 4,8912 км²
Густота населення 146,0 осіб/км²
Поштовий індекс 13222
Телефонний код +380 4139
Географічні дані
Географічні координати 50°01′16″ пн. ш. 28°21′54″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
228 м
Відстань до
обласного центру
56,1 км
Відстань до
районного центру
18,5 км
Місцева влада
Адреса ради 13222, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. П'ятка, вул. Жданівського, 15
Староста Ткачук Анатолій Дмитрович
Карта
П'ятка. Карта розташування: Україна
П'ятка
П'ятка
П'ятка. Карта розташування: Житомирська область
П'ятка
П'ятка
Мапа
Мапа

CMNS: П'ятка у Вікісховищі

П'я́тка — село в Україні, розташоване в Чуднівській громаді, Житомирського району, Житомирської області. Населення становить 714 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чуднівська міська рада. Розташоване за 20 км від районного центру та за 12 км від залізничної станції Михайленки. Дворів — 630.

Походження назви[ред. | ред. код]

За одною з версій назва походить від назви річки П'яток. За іншою — село лежить на п'яти горбах.

Історія[ред. | ред. код]

На околицях села 23 січня 1593 відбулася битва між українськими повстанцями та польськими військами у ході козацького повстання під проводом Криштофа Косинського.

Містечко служило форпостом між Бердичевом та Чудновом, перебувало у володінні князя Костянтина Острозького. Припускають, що село набагато давніше, ніж вважається. Під селом була влаштована мережа підземних тунелів, залишки якої існують до теперішнього часу.

Церква Христового Воскресіння
Церква Воскресіння Словущого

Під час повстання Богдана Хмельницького 1648—1654 рр. під П'яткою відбувалися бої козацьких загонів проти польських військ.

Станом на 1885 рік у колишньому приватному (власницькому) містечку, центрі П'ятківської волості Житомирського повіту Київської губернії, мешкало 1170 осіб, налічувалось 127 дворових господарств, існували православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, 2 заїжджі двори, 3 заїжджі будинки, кілька крамничок, відбувався щорічний ярмарок[2]. За 10 та 12 верст — смоляні заводи.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2703 осіб (1301 чоловічої статі та 1402 — жіночої), з яких 1842 — православної віри, 836 — юдейської[3].

В роки буржуазно-демократичної революції 1905—1907 рр. тут відбувалися масові селянські виступи.

Радянські війська захопили село в січні 1918 року.

На початку XX століття в містечку проживало багато євреїв, але під час Другої світової війни майже всі були знищені.

В роки Другої світової війни до Червоної армії було мобілізовано 330 мешканців села, 109 з них загинули, 205 — були нагороджені орденами і медалями СРСР.

У 1999 році за порятунок євреїв Праведниками народів світу були визнані жителі села Семен та Секлета Ромчуки.

Населення[ред. | ред. код]

  • 1170 ос. (1885)
  • 2703 ос. (1897)
  • 1609 ос. (1970)
  • 1200 ос. (2001)
  • Чисельності наявного населення села станом на 01.01.2021 року становить 714 осіб.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

За радянських часів на території П'ятки розташовувалася центральна садиба колгоспу «Пам'ять Леніна», який обробляв 4712 га землі, в т. ч. 3582 га орної. Вирощували зернові культури та овочі. Було розвинутим м'ясо-молочне тваринництво.

Установи освіти та культури[ред. | ред. код]

  • П'ятківська гімназія.
  • П'ятківський ЗДО.
  • Сільський клуб.
  • Бібліотечний пункт №8.

Медичні заклади[ред. | ред. код]

  • аптечний пункт
  • ветеринарна клініка

Історичні пам'ятки[ред. | ред. код]

  • П'ятківська церква. Церква Воскресіння Словущого, середина ХІХ ст.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]