Церква Воскресіння Христового (Милівці) — Вікіпедія

Церква Воскресіння Христового (Милівці)

48°52′56″ пн. ш. 25°49′08″ сх. д. / 48.882444° пн. ш. 25.819056° сх. д. / 48.882444; 25.819056Координати: 48°52′56″ пн. ш. 25°49′08″ сх. д. / 48.882444° пн. ш. 25.819056° сх. д. / 48.882444; 25.819056
Статус діюча
Країна  Україна
Розташування Милівці, Тернопільська область, Чортківський район
Конфесія Православна церква України
Єпархія Тернопільсько-Теребовлянська єпархія ПЦУ
Тип будівлі церква
Матеріал цегла
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1906 — 1910
Церква Воскресіння Христового (Милівці). Карта розташування: Україна
Церква Воскресіння Христового (Милівці)
Церква Воскресіння Христового (Милівці) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Воскресіння Христового у Вікісховищі

Церква Воскресіння Христового в Милівцях — парафія і храм православної громади Чортківського деканату Тернопільсько-Теребовлянської єпархії Православної церкви України в селі Милівці Чортківського району Тернопільської области.

Історія[ред. | ред. код]

У селі була дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці.

  • 1906—1910 — змурували новий храм, який освятили на честь Воскресіння Христового. Іконостас виготовили житель села Заболотівка та парафіянин села Милівці. За священника Ковалюка церкву розписав художник Стактичний, йому допомагав Петро Багрій.
  • 1961 — храм закрили. Приміщення використовували під музей. Відправи проводили біля фігури Матері Божої, яку в червні 1965 року знищили.
  • 1998 — духовне життя відродилося. Відновили і фігуру Матері Божої.
  • 2010 — священник Богдан Гагавчук, разом з парафіянами відсвяткував 100-літній ювілей храму.
  • 15 грудня 2018 — храм і парафія перейшли до ПЦУ[1].

На подвір'ї церкви є дві каплички: Матері Божої та Ісуса Христа.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Канавай, Волинський, Галабарда, ігумен Пеленський (~1911—1925)
  • о. Василь Журавський (до 1928)
  • о. Дем'ян Ковалюк (від 1928)
  • о. Савіцький, Колодій, Юрій Когутях (~1932—1938)
  • о. Мар'ян Лютак, Михайло Соболевський (~1949—1958)
  • о. Ружчицький (1959—1960)
  • о. Ярослав Матвіїв (1961)
  • о. Михайло Шевчук, Василь Мариньовський (~1987—1992)
  • о. Петро Кравчук (1992—2009)
  • о. Богдан Гагавчук (від 2009 донині).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.