Заболотівка — Вікіпедія

село Заболотівка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Нагірянська сільська громада
Облікова картка	Заболотівка
Основні дані
Населення	537 (на 1.01.2018)[1]
Територія	1,68 км²
Площа	1.68 км²
Густота населення	407.72 осіб/км²
Поштовий індекс	48573
Телефонний код	+380 3552
Географічні дані
Географічні координати	48°53′11″ пн. ш. 25°50′16″ сх. д. / 48.88639° пн. ш. 25.83778° сх. д. / 48.88639; 25.83778Координати: 48°53′11″ пн. ш. 25°50′16″ сх. д. / 48.88639° пн. ш. 25.83778° сх. д. / 48.88639; 25.83778
Водойми	Серет
Відстань до районного центру	25 км
Найближча залізнична станція	Ягільниця
Відстань до залізничної станції	9 км
Місцева влада
Адреса ради	48543, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Нагірянка, вул О. Кобилянської, 5
Карта
Заболотівка
Заболотівка
Мапа
Заболотівка у Вікісховищі

Заболо́тівка (у 1953—1993 роках належала до с. Улашківців) — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська сільська громада. Адміністративний центр колишньої Заболотівської сільської ради. До Заболотівки належав хутір в урочищі Клевак, його жителі у 1956 році переїхали в село.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на лівому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 25 км від районного центру і 9 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.

Територія — 1,68 км². Дворів — 244.

Назва[ред. | ред. код]

За переказами старожилів на Оболоні (окраїна Улашківців) було велике болото; люди, які селилися за ним, назвали село Заболотівка.

Історія[ред. | ред. код]

1584 — перша письмова згадка, згодом згадане в 1646 році.

Поблизу села збереглися залишки поселення трипільської культури, розкопано поховання в кам'яній гробниці доби міді, знайдено скарб бронзових виробів доби пізньої бронзи.

1880 — велика земельна власність належала К. Лянцкоронському.

За статистикою, у селі 1900 р. — 1059 жителів, 1921 — 1065, 1931 — 1140 жителів; 1921 — 194, 1931 р. — 244 двори. За Австро-Угорщини діяла школа з українською мовою навчання; за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).

В УГА воював Микола Личаківський (загинув у 1919 році біля м. Біла Церква). У 1930 р. в Заболотівці створено осередок ОУН (очільник Антін Бітів).

1939—1941 — органи НКВС замучили у Чортківській тюрмі жителів села Михайла Багрія, Михайла Доскочинського, Степана Когута, Миколу Коринюка, Ємілію та Петра Попадюків; розстріляли в Умані на Черкащині Антона Вітіва, Федора Матвіїва.

У сталінських концтаборах були ув'язнені сім'ї Бітових, Мельничуків, Сулятицьких, Степанія Попадюк і Павліна Сиротюк.

В УПА воювали:

1943 — нацисти розстріляли членів ОУН Михайла, Омеляна і Петра Попадюків.

Під час німецько-радянської війни загинув або пропав безвісти у Червоній армії 31 мешканець села:

1945 — в Заболотівці базувався командний пункт УПА (головнокомандувач Роман Шухевич).

1948 — збудовано нову школу.

З 1 грудня 2020 року Заболотівка належить до Нагірянської сільської громади.^[2]

Релігія[ред. | ред. код]

• церква Пресвятої Тройці (1584; дерев'яна; у 1646 і 1674 рр. добудована, 1890 р. реставрована);
• церква Пресвятої Трійці (1998; архітектори — подружжя Богдан та Ярослава Дудяки; розписали художники Михайло і Юрій Николайчуки, Володимир Атаманчук, Володимир Николюк і Олег Федорів);

У селі є також римо-католицька капличка св. Архістратига Михаїла.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території села частково розташована пам'ятка природи — державний заказник «Дача Галілея».

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Насипано братську могилу на місці загибелі п'ятьох вояків УПА.

встановлено:

• хрест на честь скасування панщини в 1848 р.;
• хрест, що встановили жінки Товариства апостольської молитви;
• «фіґури» до 400-ліття Берестейської унії і до 1000-ліття хрещення Русі.
• всього на території села 10 пам'ятних хрестів і 2 «фіґури» (відновлені 1991);
• погруддя Головнокомандувача УПА Романа Шухевича (2009; скульптор Б. Дячук).
• статую Ісуса Христа (2008; скульптор Юліан Савка, м. Львів).

Населення[ред. | ред. код]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Функціонували філії товариств «Просвіта» (1936—1941), «Рідна школа», «Сокіл», «Сільський господар», «Хліборобський Вишкіл Молоді» та ін., аматорський драматичний гурток (керівник Михайло Шута), хоровий гурток (засновник — учитель Танасевич), гуртки садівництва, кухарства.

1936 — освячено перший камінь під будівництво Народного дому, яке завершили у 1942 році.

Нині працюють клуб, бібліотека, ФАП; мішаний хор, ансамбль жінок і чоловіче тріо; три торгових заклади. Працює ПАП «Пролісок». У Заболотівці поширений народний промисел — виробництво з осоки і трави щіток для побілу приміщень.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

• о. Василь Баглей (1981) — український релігійний та громадський діяч, місіонер Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, вікарій Успенської парафії містечка Козова;
• о. Антон Ричаківський (1903—1941) — український священик;
• Ольга Собко (нар. 1972) — український науковець, кандидат економічних наук.

У літературі[ред. | ред. код]

Михайло Фойдюк, Ольга Ризак і Дація Билинська ви- дали історичний нарис «Село Заболотівка» (Тернопіль: Астон, 2012).

Джерела[ред. | ред. код]

• Доскочинська О., Малиміна-Базиляк Т. Заболотівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 588. — ISBN 966-528-197-6.
• Мельничук Б., Федечко М., Уніят В. Заболотівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 468-469. — ISBN 978-966-457-246-7.

Примітки[ред. | ред. код]