Гардекнуд — Вікіпедія

	Гардекнуд; дан. Hardeknud; англ. Harthacanute
	Король Англії
	Король Англії
1035-1037, 1040-1042
(під іменем Канут II)
Коронація:	Червень 1040
Попередник:	Гарольд I Заяча Лапа
Наступник:	Едуард Сповідник
	Король Данії
	Король Данії
1035 — 1042
(під іменем Канут III)
Попередник:	Канут Великий
Наступник:	Маґнус I Добрий
Народження:	бл.1018; Англія
Смерть:	8 червня 1042; Ламбет
Поховання:	Вінчестерський собор, Вінчестер, Англія
Країна:	Данія
Рід:	Кнютлінги
Батько:	Канут I Великий
Мати:	Емма Норманська
	Медіафайли у Вікісховищі

Гардекнуд (дан. Hardeknud (Knud 3), англ. Harthacanute, Canute II; 1018/1019 — 8 червня 1042) — король Данії з 1035 і Англії з 1040 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Гардекнуд був єдиним законним сином Канута I Великого від шлюбу з Еммою Нормандською. Канут проголосив його своїм спадкоємцем, оминаючи старших синів, однак після смерті Канута владу в Англії захопив Гарольд I. Гардекнуд тим часом був у Данії і не міг нічого вдіяти у відповідь через загрозу з боку Норвегії. Коли між ним і новим норвезьким королем Магнусом I Благородним було укладено мир (1038/1039) з угодою, що якщо хтось із них помре без спадкоємця, то інший успадкує його трон, Гардекнуд почав готуватися до вторгнення до Англії. Тим часом у березні 1040 Гарольд I помер, і Гардекнуд, який висадився у червні з військом, наказав, як свідчить Англосаксонська хроніка, витягти тіло Гарольда з могили й кинути його в болото.

Гардекнуд був жорстоким і непопулярним правителем, принаймні в Англії. Щоб заплатити вікінгам, які прибули з ним, він різко збільшив податок («данські гроші»), й це навіть викликало 1041 року повстання у Вустері, коли мешканці міста вбили гускарлів короля, які прибули збирати податки. Повстання було жорстоко придушене, а місто практично зруйноване. Історія про леді Годіву, що проїхала конем оголеною вулицями Ковентрі, належить, мабуть, тому часу.

Щодо своєї сім'ї Гардекнуд, навпаки, діяв із турботою і заступництвом. Він покарав учасників вбивства свого єдиноутробного брата Альфреда Етелінга, 1041 року повернув із заслання у Нормандії іншого брата Едуарда (сина Емми Нормандської і Етельреда II Нерозумного), зробивши його своїм співправителем і спадкоємцем (можливо, за рішенням Вітенагемота).

Гардекнуд не був одружений і не мав дітей, тож, коли у червні 1042 року він раптом помер на одному з бенкетів, англійці проголосили королем Едуарда, тоді як у Данії розгорнулася боротьба між Магнусом Норвезьким і Свейном II.

Разом з Гардекнудом скінчилася епоха данських королів в Англії.