Список індійських монархів — Вікіпедія

У статті подано Список індійських монархів[1].

До списку увійшли стародавні міфічні правителі та більш пізні династії, що правили у різних частинах індійського субконтиненту.

Від найдавніших часів до 1947 року на території сучасної Індії існувало багато великих і дрібних державних утворень. У VII столітті, за підрахунками Сюаньцзана, в Індії існували сімдесят князівств, правителі яких (раджі і магараджі) воювали між собою. На початку XIII століття було утворено першу велику мусульманську державу в Індії — Делійський султанат. Ще пізніше свою державу утворили Великі Моголи — нащадки Тимура. У 1674—1818 роках значний вплив мала Імперія Маратха, а від 1876 до 1947 року Індія перебувала під владою Великої Британії. 1947 року Індія здобула незалежність, одночасно на її території припинили існувати будь-які монархії. Утім, представники деяких династій дотепер є титулярними раджами (магараджами) земель, якими фактично володіли їхні пращури.

Маґадгійські династії (бл. 1900 до н. е. — 550 н. е.)[ред. | ред. код]

Див. також: Маґадга

Династія Бріхадратха (бл. 1700—799 до н. е.)[ред. | ред. код]

  • Бріхаткарман (1407—1384 до н. е.)
  • Сенаджіт (1384—1361 до н. е.)
  • Срутанджая (1361—1321 до н. е.)
  • Віпра (1321—1296 до н. е.)
  • Сучі (1296—1238 до н. е.)
  • Ксхемая (1238—1210 до н. е.)
  • Субрата (1210—1150 до н. е.)
  • Дхарма (1150—1145 до н. е.)
  • Сусума (1145—1107 до н. е.)
  • Дрідхасена (1107—1059 до н. е.)
  • Суматі (1059—1026 до н. е.)
  • Субхала (1026—1004 до н. е.)
  • Суніта (1004—964 до н. е.)
  • Сатиаджіт (964—884 до н. е.)
  • Бісваджіт (884—849 до н. е.)
  • Ріпунджая (849—799 до н. е.)

Династія Прадиота (799—684 до н. е.)[ред. | ред. код]

Докладніше: Династія Прадиота
  • Прадиота
  • Палака
  • Вісакхаюпа
  • Аджака
  • Варттівардхана

Династія Хар'янта (558—412 до н. е.)[ред. | ред. код]

Докладніше: Династія Хар'янта

Династія Шайшунага (412—345 до н. е.)[ред. | ред. код]

Докладніше: Шайшунага (династія)

Династія Нанда (345—321 до н. е.)[ред. | ред. код]

Докладніше: Династія Нанда

Дев'ять представників династії були сучасниками та братами, яких називають Нава Нанда (Дев'ять Нанда). Вони правили у різних частинах Маґадги(сучасний Біхар, індійський штат). Найвпливовішим правителем чотирнадцяти індійських царств того часу був Дхана Нанда.

  • Говішанакананда
  • Дашасідкхакананда
  • Кайвартананда
  • Дхана Нанда (до 321 до н. е.)
  • Карвінатха Нанда

Маур'ї (321—184 до н. е.)[ред. | ред. код]

Докладніше: Імперія Маур'їв
Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Чандраґупта Маур'я Великий 322–298 до н. е. Засновник імперії Маур'їв, яку було створено після падіння імперії Нанда[2]
Біндусара 298–273 до н. е. Син попереднього
Ашока Великий 273–232 до н. е. Син попереднього. Розширив кордони імперії від Кашміру й Непалу до Майсура. Підкорив територію сучасного Афганістану[3]
Дашаратха 232–224 до н. е. Онук попереднього. За часів його правління послабилась централізована влада, а деякі території, що раніше належали до імперії, стали незалежними. Продовжив релігійну та соціальну політику свого діда[4]
Сампраті 224–215 до н. е. Онук Ашоки. Запам'ятався зведенням джайнських храмів як на території Індії, так і за її межами
Шалішука 215–202 до н. е. Вважався несправедливим правителем, утім шанувався за підтримку джайнізму[5]
Деваварман 202–195 до н. е.
Шатадханван 195–187 до н. е. За часів його правління імперія втратила частину своїх територій[6]
Бріхадратха 187–184 до н. е. Останній правитель імперії Маур΄їв. Був убитий своїм «сенапаті» (головнокомандувачем), Пуш'ямітрою Шунгою[6]

Династія Шунга (185–73 до н. е.)[ред. | ред. код]

Докладніше: Династія Шунга
Пуш'ямітра Шунга

Династія Канва (73–26 до н. е.)[ред. | ред. код]

Докладніше: Династія Канва

Західні Кшатрапи (35–405 н. е.)[ред. | ред. код]

Докладніше: Західні Кшатрапи
Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Абхірака бл. 110
Бхумака до 119 Син попереднього[7]
Нахапана 119–124 Син попереднього[8]
Кхаштана 78–130 Правив саками, а також був сатрапом Удджайна[9]
Рудрадаман I бл. 130—150 Успішно воював проти сатаваханів та Кушанської імперії[10]
Дамаджадасрі I 170–175
Джівадаман 175 Син попереднього[11]
Рудрасімха I 175–188
Ісварадатта 188–191
Рудрасімха I 191–197 Відновлений на престолі
Джівадаман 197–199 Відновлений на престолі
Рудрасена I 200–222
Самгадаман 222–223
Дамасена 223–232
Дамаджадасрі II 232–239
Вірадаман 234–238 Співправитель попереднього
Ясодаман I 239–240
Ясодаман II 240
Віджаясена 240–250
Дамаджадасрі III 251–255
Рудрасена II 255–277
Вісвасімха 277–282
Бхартрдаман 282–295
Вісвасена 293–304 Первинно був співправителем попереднього
Рудрасімха II 304–348 Мав двох співправителів
Ясодаман II 317–332 Співправитель попереднього
Рудрадаман II 332–348 Співправитель Рудрасімхи II
Рудрасена III 348–380
Сімхасена після 380

Імперія Гуптів (бл. 240—550)[ред. | ред. код]

Докладніше: Імперія Гуптів
Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Шрі-Гупта бл. 240—290 Засновник династії[12]
Гхатоткача 290–319 Син попереднього
Чандрагупта I 319–335 Засновник імперії Гуптів. Часи його правління вважаються золотою добою індійської культури[13]
Самудрагупта 335–370 Був талановитим полководцем, покровителем мистецтва в цілому й літератури, зокрема[14]
Рамагупта 370–375
Чандрагупта II Великий 375–415 Син Самудрагупти. За часів його правління розквіт імперії сягнув свого зеніту[15]
Кумарагупта I 415–455 Син попереднього. Успішно правив упродовж майже сорока років, але наприкінці свого царювання мав певні проблеми: імперії Гуптів загрожувало повстання у центральній Індії, а також вторгнення білих гунів, з чим правитель, втім, успішно впорався[16]
Скандагупта 455–467 Син попереднього
Пуругупта 467–473 Син Кумарагупти I
Кумарагупта II 473–477 Син попереднього
Будагупта 477–496 Син Пуругупти
Чандрагупта III 496–500
Вайнягупта 500–515 Син Пуругупти
Нарасімагупта 515–530
Кумарагупта III 530–540
Вішнугупта I 540–550

Династія Пандья (бл. 550 до н. е. — 1345 н. е.)[ред. | ред. код]

Докладніше: Держава Пандья

Центральна династія Пандья (бл. 550 до н. е. — 1311 н. е.)[ред. | ред. код]

  • Кадункоен (бл. 550—450 до н. е.)
  • Пандіон (бл. 50 до н. е. — 50 н. е.), відомий як міфічний цар Афін

Ранні Пандья

  • Недунж Чельян I
  • Пудаппандьян
  • Мудукудумі Парувалудхі
  • Недунж Чельян II
  • Нан Маран
  • Недунж Чельян III
  • Маран Валуді
  • Мусірі Мутрія Чельян
  • Уккірап Перувалутхі

Перша імперія

Відновлення династії

Іноземні імператори Північно-Західної Індії (бл. 538 до н. е. — 750 н. е.)[ред. | ред. код]

Імперії, правителів яких наведено у списку нижче, були величезними з центрамиу Персії чи Середземномор'ї, тому їхні індійські сатрапії розташовувались на околицях імперії.

Перська династія Ахеменідів (бл. 538—330 до н. е.)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Кир Великий бл. 538—529 до н. е. Засновник імперії Ахеменідів[17]
Камбіс II 530–521 до н. е. Син попереднього
Бардія 521 до н. е. Син Кира
Дарій I Великий 521–486 до н. е. Один з найвизначніших правителів Стародавнього Сходу, видатний реформатор. Повалив свого попередника, а задля підтвердження прав на престол одружився з донькою Кира Атоссою[18]
Ксеркс I 486–465 до н. е. Син попереднього
Артаксеркс I 474–424 до н. е. Син попереднього
Ксеркс II 424–423 до н. е. Син попереднього
Согдіан 424–423 до н. е. Син Артаксеркса I
Дарій II 424–404 до н. е. Син Артаксеркса I
Артаксеркс II 404–358 до н. е. Син попереднього
Артаксеркс III 358–338 до н. е. Син попереднього
Артаксеркс IV 338–336 до н. е. Син попереднього
Дарій III 336–330 до н. е. Був переможений Александром Великим

Династія Аргеадів (326—323 до н. е.)[ред. | ред. код]

Александр Великий

Селевкіди (323—321 до н. е.)[ред. | ред. код]

Елліністичні Євтидиміди (бл. 230–85 до н. е.)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Євтидем I бл. 230—200 до н. е. Греко-Бактрійський цар, засновник династії[21]
Деметрій I бл. 200—170 до н. е. Син попереднього
Панталеон бл. 190—185 до н. е.
Агатокл бл. 190—180 до н. е. Син Деметрія I
Аполлодот I бл. 180—160 до н. е. Правив західною та південною частинами царства (від Таксили у Пенджабі до Сінду та, можливо, Гуджарату)[22]
Антімах II 160–155 до н. е. Правив територією від гір Гіндукуш до Пенджабу[23]
Деметрій II 155–150 до н. е. Син Деметрія I
Менандр I 150–135 до н. е. За часів його правління держава сягнула найбільшого розквіту, був покровителем буддизму[24]
Агатоклея 135–125 до н. е. Перша жінка-правителька серед елліністичних монархів
Стратон I 125–110 до н. е. Син Менандра й Агатоклеї
Геліокл II 110–100 до н. е.
Поліксен бл. 100 до н. е. Можливо, правив Гандхарою
Деметрій III бл. 100 до н. е.
Амінта I 95–90 до н. е.
Певколай бл. 90 до н. е.
Менандр II 90–85до н. е. Правив територіями Арахозії та Гандхари (північ сучасного Пакистану)[25]
Архебій 90–85до н. е.

Арабський Омеядський халіфат (711—750 н. е.)[ред. | ред. код]

Мухаммед бін-Касім

Династія Чера (бл. 400 до н. е. — 1314 н. е.)[ред. | ред. код]

Роки правління представників династії Чера дотепер викликають суперечки серед істориків, тому дати наведено лише приблизно.

Стародавні царі Чера (бл. 400 до н. е. — 397 н. е.)[ред. | ред. код]

  • Каланкай-Канні Нармуді Черал (115—140)
  • Вел-Келу Куттуван (130—185)
  • Селвак-Кадунго (131—155)
  • Адукотпатту Чералатан (140—178)
  • Куттуван Ірумпорай (178—185)
  • Перум Черал Ірумпорай (185—201)

Династія Куласекхара (1020—1314)[ред. | ред. код]

Кулашекхара Алвар
  • Куласекхара Алвар (800—820)
  • Раджасекхара Варман (820—844)
  • Стану Раві Варман (844—885)
  • Рама Варма Куласекхара (885—917)
  • Года Раві Варман (917—944)
  • Інду Котха Варма (944—962)
  • Бхаскара Раві Варман I (962—1019)
  • Бхаскара Раві Варман II (1019—1021)
  • Віра Керала (1021—1028)
  • Раджасімха (1028—1043)
  • Бхаскара Раві Варман III (1043—1082)
  • Рама Варман Куласекхара (1090—1122)
  • Раві Варман Куласекхара (бл. 1250—1314)

Династія Чола (бл. 301 до н. е. — 1279 н. е.)[ред. | ред. код]

Сангамські Чола (бл. 300 до н. е. — 240)[ред. | ред. код]

Карікала Чола

Імператори Чола (848—1279)[ред. | ред. код]

Раджараджа Чола I

Династія Сатаваханів[ред. | ред. код]

Монета Гаутаміпутри Сатакарні

Період правління Сатаваханів викликає суперечки серед істориків. Початок правління династії, за різними джерелами, коливається між 271 роком до н. е. та 30 роком до н. е.[28].Сатавахани домінували у районі Декан від I століття до н. е. до III століття н. е.[29].

  • Сімук (230 до н. е.—207 до н. е.)
  • Крішна I (207 до н. е.—189 до н. е.)
  • Сатакарні I Шрімалакарні (189 до н. е.—179 до н. е.)
  • Пурнотанга (179 до н. е.—161 до н. е.)
  • Скандастабхі (161 до н. е.—143 до н. е.)
  • Сатакарні II (143 до н. е.—78 до н. е.)
  • Ламбодата (78 до н. е.—60 до н. е.)
  • Апілака (60 до н. е.—48 до н. е.)
  • Мегасваті (48 до н. е.—30 до н. е.)
  • Сваті (30 до н. е.—12 до н. е.)
  • Скандасваті (12 до н. е.—5 до н. е.)
  • Мріхендра Сватікарні (5 до н. е.—2 до н. е.)
  • Кунтала Сватікарні (2 до н. е.—6)
  • Сватікарні (6—7)
  • Пулумаві I (7—31)
  • Гауракрішна (31—56)
  • Ґала (56—57)
  • Манділака (57—62)
  • Пуріндрасена (62—83)
  • Сундара Сватікарні (83—84)
  • Чокара Сватікарні (84)
  • Шивасваті (84—112)
  • Гаутаміпутра Сатакарні (112–136)
  • Шрі Пулумаві (136–164)
  • Шрі Васіштхіпутра (164–171)
  • Шива Сканда Сатакарні (171–178)
  • Шри Яджня (178–207)
  • Віджая (207–213)
  • Чандра Шрі Сатакарні (213–216)
  • Пулумаві II (216–224)

Династія Вакатаків (250-ті–500-ті)[ред. | ред. код]

  • Віндхиясакті (250—270)
  • Праварасена I (270—330)

Гілка Праварапура-Нандівардхана[ред. | ред. код]

  • Рудрасена I (330—355)
  • Прітхвішена I (355—380)
  • Рудрасена II (380—385)
  • Дівакарасена (385—400)
  • Прабхаватігупта, регентка (385—405)
  • Дамодарасена (Праварасена II) (400—440)
  • Наредрасена (440—460)
  • Прітхвішена II (460—480)

Гілка Ватсагулма[ред. | ред. код]

  • Сарвасена I (330—355)
  • Віндх'яшакті II (355—400)
  • Праварасена II (400—415)
  • Сарвасена II (415—450)| width="50%" align="left" valign="top" |* Девасена (450—475)
  • Ґарісхена (475—500)
  • "ім'я невідомо" (500—510 або 515)
  • "ім'я невідомо" (510 або 515—520)|}

Індо-скіфські правителі (бл. 90 до н. е. — 45 н. е.)[ред. | ред. код]

Північно-Західна Індія (бл. 90 до н. е. — 10 н. е.)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Маую бл. 85–60 до н. е.
Вонон бл. 75–65 до н. е. Правив у Сістані та Арахозії
Спалахор бл. 75–65 до н. е. Брат попереднього
Спаларіс бл. 60–57 до н. е. Брат попереднього
Азес I бл. 57–35 до н. е. Панував у Гандхарі
Азіліс бл. 57–35 до н. е. Панував у Гандхарі
Азес II бл. 35–12 до н. е. Панував у Гандхарі
Зейнон бл. 10 до н. е. — 10 н. е.
Карахост бл. 10 до н. е. — 10 н. е.
Гаятрія
Ліака Кусулука Сатрап Чукси
Патіка Кусулака Сатрап Чукси, син попереднього

Територія Матхури (бл. 20 до н. е. — 20 н. е.)[ред. | ред. код]

Монета Раджувули
  • Хагамаша (сатрап)
  • Хагана (сатрап)
  • Раджувула (великий сатрап) (бл. 10 н. е.)
  • Содаса, син попереднього

Правителі Апрака (12 до н. е. — 45 н. е.)[ред. | ред. код]

  • Віджаямітра (12 до н. е. — 15 н. е.)
  • Ітравасу (бл. 20 н. е.)
  • Аспаварма (15–45)

Локальні правителі[ред. | ред. код]

  • Бхадраяша Ніґґас
  • Мамваді
  • Арсакс

Індо-парфянські правителі (бл. 21–100 н. е.)[ред. | ред. код]

Гондофар

Кушанська імперія (80–225)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Віма Такто бл. 80–105
Віма Кадфіз бл. 105—127 На початку свого правління зумів завоювати центральну Індію та значно збільшив могутність імперії[30]
Канішка I бл. 127—147 За його правління Кушанське царство сягнуло апогею свого розвитку, перетворившись на могутню імперію з центром у Пешаварі[31]
Хувішка бл. 155—187
Васудева I бл. 191—225 Останній з великих кушанських імператорів[32]
Канішка II бл. 227—247 Втратив частину імперії у боротьбі з індійськими Сасанідами
Васішка бл. 247—265 Був повалений в результаті народних заворушень
Канішка III бл. 268
Васудева II бл. 275—300
Шака Кушан 300–350

Династія Паллавів (275—882)[ред. | ред. код]

Ранні Паллави (275—355)[ред. | ред. код]

  • Сімха Варман I (275—300 або 315—345)
  • Сканда Варман I (345—355)

Середні Паллави (355—537)[ред. | ред. код]

  • Вішнугопа (350—355)
  • Кумаравішну I (355—370)
  • СкандаВарман II 370—385)
  • Віра Варман (385—400)
  • Сканда Варман III (400—438)
  • Сімха Варман II (438—460)
  • Сканда Варман IV (460—480)
  • Нанді Варман I (480—500)
  • Кумаравішну II (бл. 500—510)
  • Будда Варман (бл. 510—520)
  • Кумаравішну III (бл. 520—530)
  • Сімха Варман III (бл. 530—537)

Пізні Паллави (537—882)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Сімхавішну 537–570 Керував імперією з центром у Канчіпурамі[33]
Махендраварман I 571–630
Нарасімхаварман I 630–668 Син попереднього
Махендраварман II 668–672 Син попереднього
Парамешвараварман I 672–700 Син попереднього
Нарасімхаварман II 700–728 Син попереднього
Парамешвараварман II 705–710
Нандіварман II 732–796
Дантіварман 775–825 Син попереднього
Нандіварман III 825–869
Нірупатунган 869–882
Апараджітхаварман 882–897

Династія Кадамба, правителі Банавасі (345—525)[ред. | ред. код]

  • Маюра Шарма (345—365)
  • Кангаварма (365—390)
  • Багітарха (390—415)
  • Раґху (415—435)
  • Какустхаварма (435—455)
  • Сантіварма (455—460)
  • Мрігешаварма (460—480)
  • Шівамандхатіварма (480—485)
  • Равіварма (485—519)
  • Гаріварма (519—525)

Західні Ганги (350—1024)[ред. | ред. код]

  • Конганіварма Мадхава (350—370)
  • Мадхава II (370—390)
  • Харіварман (390—410)
  • Вішнугопа (410—430)
  • Тадангала Мадхава (430—466)
  • Авініта (466—495)
  • Дурвініта (495—535)
  • Мушкара (535—585)
  • Шрівікрама (585—635)
  • Бхувікарма (635—679)
  • Шівамара I (679—725)
  • Шріпуруша (725—788)
  • Шівамара II (788—816)
  • Раджамалла I (817—853)
  • Нітімарга Ереганга (853—869)
  • Раджамалла II (870—907)
  • Ереяппа Нітімарга II (907—919)
  • Нарасімхадева (919—925)
  • Раджамалла III (925—935)
  • Бутуга II (935—960)
  • Такколамін (949)
  • Маруладева (960—963)
  • Марасімха III (963—974)
  • Раджамалла IV (974—985)
  • Раккаса Ганга (985—1024)

Династія Майтрака (470—776)[ред. | ред. код]

  • Бхатарка (бл. 470– бл. 492)
  • Дарасена I (бл. 493– бл. 499)
  • Дронасінха (бл. 500– бл. 520)
  • Друвасена I (бл. 520– бл. 550)
  • Дарапатта (бл. 550– бл. 556)
  • Гухасена (бл. 556– бл. 570)
  • Дарасена II (бл. 570– бл. 595)
  • Сіладітія I (бл. 595– бл. 615)
  • Караграха I (бл. 615– бл. 626)
  • Дарасена III (бл. 626– бл. 640)
  • Друвасена II (бл. 640– бл. 644)
  • Дарасена IV (бл. 644– бл. 651)
  • Друвасена III (бл. 651– бл. 656)
  • Караграха II (бл. 656– бл. 662)
  • Сіладітія II (бл. 662–?)
  • Сіладітія III
  • Сіладітія IV
  • Сіладітія V
  • Сіладітія VI
  • Сіладітія VII (бл. 766– бл. 776)[34]

Династія Чалук'я (543—1156)[ред. | ред. код]

Правителі Бадамі (543—757)[ред. | ред. код]

Пулакешин II

Правителі Кальяні (973—1156)[ред. | ред. код]

Династія Шашанка (600—626)[ред. | ред. код]

  • Шашанка (600—625), перший задокументований цар Бенгалії, який створив перший об'єднаний політичний центр у Бенгалії
  • Манава (625—626)

Династія Харша (606—647)[ред. | ред. код]

  • Харша Вардана (606—647), об'єднав північну Індію та правив понад 40 років, був останнім немусульманським імператором, хто правив у Північній Індії

Династія Гуджара-Пратіхари (650—1036)[ред. | ред. код]

Раштракути (735—982)[ред. | ред. код]

Династія Томар (736—1192)[ред. | ред. код]

Представники клану правили містом Делі, західною частиною сучасного штату Уттар-Прадеш та більшою частиною штатів Хар'яна і Пенджаб.

Династія Пала (бл. 750—1174)[ред. | ред. код]

Різні джерела подають роки правління представників династії по різному.

Маджумдар (1971)[35] Чодурі (1967)[36] Сінха (1977)[37] Сіркар (1975–76)[38] Гангулі (1994)[39]
Ґопала I 750–770 756–781 755–783 750–775 750-774
Дгармапала 770–810 781–821 783–820 775–812 774-806
Девапала 810– бл. 850 821–861 820–860 812–850 806-845
Махендрапала Немає даних 845-860
Шурапала I 850–853 861–866 860–865 850–858 860-872
Віграхапала I 858–60 872-873
Нараянпала 854–908 866–920 865–920 860–917 873-927
Радж'япала 908–940 920–952 920–952 917–952 927-959
Гопала II 940–957 952–969 952–967 952–972 959-976
Віграхапала II 960– бл. 986 969–995 967–980 972–977 976-977
Махіпала I 988– бл. 1036 995–1043 980–1035 977–1027 977-1027
Наяпала 1038–1053 1043–1058 1035–1050 1027–1043 1027-1043
Віграхапала III 1054–1072 1058–1075 1050–1076 1043–1070 1043–1070
Махіпала II 1072–1075 1075–1080 1076–1078/9 1070–1071 1070-1071
Шурапала II 1075–1077 1080–1082 1071–1072 1071-1072
Рамапала 1077–1130 1082–1124 1078/9–1132 1072–1126 1072-1126
Кумарапала 1130–1125 1124–1129 1132–1136 1126–1128 1126–1128
Гопала III 1140–1144 1129–1143 1136–1144 1128–1143 1128–1143
Маданапала 1144–1162 1143–1162 1144–1161/62 1143–1161 1143–1161
Говіндапала 1155–1159 Немає даних 1162–1176 або 1158—1162 1161–1165 1161–1165
Палапала Немає даних Немає даних Немає даних 1165–1199 1165–1200

Династія Парамара (бл. 800 — бл. 1305)[ред. | ред. код]

Статуя Бходжі

Династія Сеунів (850—1334)[ред. | ред. код]

  • Дрідхапрахара
  • Сеуначандра (850—874)
  • Дхадіяппа (874—900)
  • Бхіллама I (900—925)
  • Вадугі (950—974)
  • Дхадіяппа II (974—975)
  • Бхіллама II (975—1005)
  • Весугі I (1005—1020)
  • Бхіллама III (1020—1055)
  • Весугі II (1055—1068)
  • Бхіллама III (1068)
  • Сеуначандра II (1068—1085)
  • Аїрамадева (1085—1115)
  • Сінгхана I (1115—1145)
  • Маллугі I (1145—1150)
  • Амарагангея (1150—1160)
  • Говіндараджа (1160)
  • Амара Маллугі II (1160—1165)
  • Калія Баллала (1165—1173)
  • Бхіллама V (1173—1192), проголосив незалежність від Кальяні Чалук'я
  • Джайтугі I (1192—1200)
  • Сінгхана II (1200—1247)
  • Каннара (1247—1261)
  • Махадева (1261—1271)
  • Амана (1271)
  • Рамачандра (1271—1312)
  • Сінгхана III (1312—1313)
  • Харапаладева (1313—1318)
  • Маллугі III (1318—1334)

Династія Рупак (бл. 890—895)[ред. | ред. код]

Брахмани Шахі (бл. 890—964)[ред. | ред. код]

  • Лаллія (бл. 890—895)
  • Камалука (895—921)
  • Бхіма (921—964)

Джанджуа Шахі (964—1026)[ред. | ред. код]

  • Джаяпала (964—1001)
  • Анандапала (1001—1011)
  • Рупак (1011—1022)
  • Бхімапала (1022—1026)

Династія Хойсалів (1000—1346)[ред. | ред. код]

  • Нріпа Кама (1000—1045)
  • Вінаядітія I (1045—1098)
  • Ереянга (1098—1100)
  • Баллала (1100—1108)
  • Вішнувардхана (1108—1142)
  • Нарасімха I (1142—1173), проголосив незалежність від Кальяні Чалук'я
  • Баллала II (1173—1220)
  • Нарасімха II (1220—1235)
  • Віра Сомешвара (1235—1253)
  • Нарасімха III (спільно з Раманатхою) (1253—1295)
  • Баллала III (1295—1342)

Династія Сена (1070—1230)[ред. | ред. код]

  • Хеманта Сен (1070—1096)
  • Віджай Сен (1096—1159)
  • БаллалСен (1159—1179)
  • Лакшман Сен (1179—1206)
  • Вішваруп Сен (1206—1225)
  • Кешаб Сен (1225—1230)

Східні Ганги (1078—1434)[ред. | ред. код]

  • Бхану Дева I (1264—1279)
  • Нарасімха Дева II (1279—1306)
  • Бхану Дева II (1306—1328)
  • Нарасімха Дева III (1328—1352)
  • Бхану Дева III (1352—1378)
  • Нарасімха Дева IV (1378—1414)
  • Бхану Дева IV (1414—1434)

Династія Какатія (1083—1323)[ред. | ред. код]

  • Бета I (1000—1030)
  • Прола I (1030—1075)
  • Бета II (1075—1110)
  • Прола II (1110—1158)
  • Пратапарудра I/Рудрадева I (1158—1195)
  • Махадева (1195—1198)
  • Ганапаті Дева (1199—1261)
  • Рудрама Дева (1262—1296)
  • Пратапарудра II/ Рудрадева II (1296—1323)

Династія Калачура (1130—1184)[ред. | ред. код]

  • Біджала II (1130—1167), проголосив незалежність від Кальяні Чалук'я 1162 року
  • Совідева (1168—1176)
  • Маллугі
  • Санкама (1176—1180)
  • Ахавамалла (1180–83)
  • Сінгхана (1183–84)

Династія Сутія (1187—1524)[ред. | ред. код]

  • Бірпал (1187—1224)
  • Ратхадхваджпал (1224—1250)
  • Віджаядхваджпал (1250—1278)
  • Вікрамадхваджпал (1278—1302)
  • Гаурадхваджпал (1302—1322)
  • Санкхадхваджпал (1322—1343)
  • Маюрадхваджпал (1343—1361)
  • Джаядхваджпал (1361—1383)
  • Кармадхваджпал (1383—1401)
  • Сатіяранаян (1401—1421)
  • Лакшмінараян (1421—1439)
  • Дарманараян (1439—1458)
  • Пратіяшнараян (1458—1480)
  • Пурнадхабнараян (1480—1502)
  • Дхармадхаджпал (1502—1522)
  • Нітипал (1522—1524)

Династія Бана (бл. 1190—1260)[ред. | ред. код]

Династія Кадава (бл. 1216—1279)[ред. | ред. код]

  • Копперунчінга I (бл. 1216—1242)
  • Копперунчінга II (бл. 1243—1279)

Мусульманське правління (1206—1526)[ред. | ред. код]

Делійський султанат (1206—1526)[ред. | ред. код]

Рабська династія (1206—1290)[ред. | ред. код]

Монети султана Разії

Династія Хілджі (1290—1320)[ред. | ред. код]

Династія Туґлак (1321—1414)[ред. | ред. код]

Фіроз Шах Туґхлак

Династія Сайїд (1414—1451)[ред. | ред. код]

  • Хізр (1414—1421)
  • Мубарік II (1421—1434)
  • Мухамед IV (1434—1445)
  • Алем I (1445—1451)

Династія Лоді (1451—1526)[ред. | ред. код]

Бахмані (1347—1527)[ред. | ред. код]

  • Ала уд-дін Бахман Шах (1347—1358), заснував свою столицю у місті Гулбарга
  • Мухаммед Шах I (1358—1375)
  • Ала уд-дін Муджахід Шах (1375—1378)
  • Дауд Шах I (1378)
  • Мухаммед Шах II (1378—1397)
  • Гіяс уд-дін Тахматан Шах (1397)
  • Шамс уд-дін Дауд Шах II (1397)
  • Тадж уд-дін Фероз Шах (1397—1422)
  • Шахаб уд-дін Ахмад Шах I (1422—1435), заснував столицю у Бідарі
  • Ала уд-дін Ахмад Шах II (1436—1458)
  • Ала уд-дін Гумаюн Шах (1458—1461)
  • Нізам уд-дін Ахмад Шах III (1461—1463)
  • Шамс уд-дін Мухаммед Шах III (1463—1482)
  • Махмуд Шах (1482—1518)
  • Ахмад Шах IV (1518—1521)
  • Ала уд-дін Шах (1521—1522)
  • Валіулла Шах (1522—1524)
  • Калімулла Шах (1524—1527)

Малавський султанат (1392—1562)[ред. | ред. код]

Баз Багадур і Рупаматі

Гхорі (1390—1436)[ред. | ред. код]

Хілджі (1436—1535)[ред. | ред. код]

Кадиріди (1535—1555)[ред. | ред. код]

Шаджаатиди (1555—1562)[ред. | ред. код]

Ахомська династія (1228—1826)[ред. | ред. код]

Секафа

Династія Редді (1325—1448)[ред. | ред. код]

  • Пролая Вема Редді (1325—1335)
  • Анатова Редді (1335—1364)
  • Анавема Редді (1364—1386)
  • Кумарагірі Редді (1386—1402)
  • Катая Веса Редді (1395—1414)
  • Аллада Редді (1414—1423)
  • Веєрабхадра Редді (1423—1448)

Віджаянагарська імперія (1336—1646)[ред. | ред. код]

Династія Сангама (1336—1487)[ред. | ред. код]

  • Вірупакша I (1470—1471)
  • Праудха Дева Рая (1476–?)
  • Раджасекхара (1479—1480)
  • Вірупакша II (1483—1484)
  • Раджасекхарак (1486—1487)

Династія Салува (1490—1567)[ред. | ред. код]

  • Нарасімха (1490—1503)
  • Нарасара (1503—1509)
  • Ак'юта (1530—1542)
  • Садасіва (1542—1567)

Династія Тулува (1542—1614)[ред. | ред. код]

  • Крішнадеврая
  • Рама (1542—1565)
  • Тірумала (1565—1567)
  • Тірумала (1567—1575)
  • Ранга II (1575—1586)
  • Венката I (1586—1614)

Правителі Майсуру/Худабада (1399—1950)[ред. | ред. код]

Династія Вадіяр (перше правління, 1399—1761)[ред. | ред. код]

Кантірава Нарасараджа
  • Ядурая (1399—1423)
  • Хірія Беттада Камараджа Вадіяр I (1423—1459)
  • Тіммараджа Вадіяр I (1459—1478)
  • Хірія Камараджа Вадіяр II (1478—1513)
  • Хірія Беттада Камараджа Вадіяр III (1513—1553)
  • Тіммараджа Вадіяр II (1553—1572)
  • Бола Камараджа Вадіяр IV (1572—1576)
  • Беттада Девараджа Вадіяр (1576—1578)
  • Раджа Вадіяр I (1578—1617)
  • Камараджа Вадіяр V (1617—1637)
  • Раджа Вадіяр II (1637—1638)
  • (Ранадхіра) Кантірава Нарасараджа Вадіяр I (1638—1659)
  • Додда Девараджа Вадіяр (1659—1673)
  • Чікка Девараджа Вадіяр (1673—1704)
  • Кантірава Нарасараджа Вадіяр II (1704—1714)
  • Додда Крішнараджа Вадіяр I (1714—1732)
  • Камараджа Вадіяр VI (1732—1734)
  • (Іммаді) Крішнараджа Вадіяр II (1734—1766), був васалом Гайдара Алі від 1761
  • Нанаджараджа Вадіяр (1766—1772), був васалом Гайдара Алі
  • Беттада Камараджа Вадіяр VII (1772—1776), Був васалом Гайдара Алі
  • Кхаса Камараджа Вадіяр VIII (1776—1796), був васалом Гайдара Алі до 1782, потім — Тіпу Султана

Династія Гайдара Алі (1761—1799)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Гайдар Алі 1761–1782 Мусульманський військовик, султан Майсура. Бився проти британців та нізамів Хайдарабаду під час першої з чотирьох англо-майсурських війн[40]
Тіпу Султан (Майсурський Тигр) 1782–1799 Син попереднього, вважається найвеличнішим правителем Майсура, воював проти британців, маратх та ні замів Хайдарабаду у 3-й англо-майсурській війні (було вперше застосовано залізні ракети), став союзником Франції й утратив все[41]

Династія Вадіяр (друге правління, 1799—1950)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Крішнараджа Вадіяр III 1799–1868
Камараджендра Вадіяр X 1868–1894
Кемпа Нанджаммані Вані Віласа Саннідхана 1894–1902 Дружина попереднього. Регентка при своєму малолітньому сині
Крішна Раджа Вадіяр IV 1894–1940 Син Камараджендри Вадіяра X та попередньої
Джаякамараджа Вадіяр 1940–1950

Гаджапатське царство (1434—1541)[ред. | ред. код]

  • Капілендра Дева (1434–67)
  • Пурушоттама Дева (1467–97)
  • Пратапарудра Дева (1497—1540)
  • Калуа Дева (1540–41)
  • Какаруа Дева (1541)

Кочійське царство (1503—1964)[ред. | ред. код]

Рама Варма XV
Рама Варма XVIII

Імперія Великих Моголів (1526—1857)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Захіреддін Мухаммед Бабур 1526–1530 Нащадок Тамерлана, син правителя Фергани Омар-шейха. Засновник Імперії Великих Моголів[42]
Насір-уд-дін Мухаммад Хумаюн 1530–1540 Син попереднього. Тимчасово втратив свою імперію, зазнавши поразки від афганського полководця Шер-шаха. Відновив свою владу після перемоги над Аділ Шахом Сурі 1556 року[43]
Джелаль-ад-Дін Мухаммад Акбар 1556–1605 Онук Бабура. Був видатним державним діячем, допитливою, хоч і неграмотною людиною, мав прекрасну пам'ять, був сміливим та здібним воєначальником[42]
Нур-ад-Дін Мухаммад Джаханґір 1605–1627 Син попереднього. Був талановитим художником, підтримував митців[44]
Шіхаб-ад-Дін Шах Джахан 1627–1657 Син попереднього. За його правління було збудовано Тадж Махал[45]
Абул Музаффар Муні-уд-дін Мухаммад Аурангзеб 1658–1707 Син попереднього. У боротьбі за престол знищив своїх братів та заарештував батька, який помер у в'язниці за 8 років.[45] За часів його правління імперія сягнула піку своєї могутності[42]
Мухаммад Азам Шах 1707 Син попереднього
Бахадур-шах I 1707–1712 Син Аурангзеба. Останній з правителів, кого можна впевнено назвати Великим Моголом, за його наступників держава почала втрачати свій вплив[46]
Джахандар-шах 1712–1713 Син попереднього. Імперією фактично керувала його дружина, колишня танцівниця Лал Кунвар[46]
Фарук-сіяр 1713–1719 Онук Бахадур-шаха
Рафі-уд-Дарджат 1719 Онук Бахадур-шаха
Шах Джахан II 1719
Мухаммад Шах 1719–1748
Ахмад-шах Бахадур 1748–1754
Аламґір II 1754–1759 Його правління відзначилось остаточним занепадом військової та політичної міці імперії, а також впливу династії[47]
Шах Джахан III 1760
Шах Алам II 1759–1806 За його правління імперія потрапила під вплив Британської Ост-Індської компанії[40]
Акбар Шах II 1806–1837 Син попереднього
Бахадур Шах Зафар 1837–1857 Останній імператор Великих Моголів. Був поетом, складав газелі[48]

Раджпути[ред. | ред. код]

Мевар (Сесодія)[ред. | ред. код]

Малдева Ратхор
  • Хаммір Сінгх (1326—1364)
  • Кшетра Сінгх (1364—1382)
  • Лакха Сінгх (1382—1421)
  • Мокал Сінгх (1421—1433)
  • Рана Кумба (1433—1468)
  • Удаї Сінгх I (1468—1473)
  • Рана Раймал (1473—1508)
  • Рана Санга (1508—1527)
  • Ратан Сінгх II (1528—1531)
  • Вікрамадітья Сінгх (1531—1536)
  • Ванвір Сінгх (1536—1540)
  • Удаї Сінгх II (1540—1572)
  • Магарана Пратап (1572—1597)
  • Амар Сінгх I (1597—1620)
  • Каран Сінгх II (1620—1628)
  • Джагат Сінгх I (1628—1652)
  • Радж Сінгх I (1652—1680)
  • Джай Сінгх (1680—1698)
  • Амар Сінгх II (1698—1710)
  • Санграм Сінгх II (1710—1734)
  • Джагат Сінгх II (1734—1751)
  • Пратап Сінгх II (1751—1754)
  • Радж Сінгх II (1754—1762)
  • Арі Сінгх II (1762—1772)
  • Хамір Сінгх II (1772—1778)
  • Бхім Сінгх (1778—1828)
  • Джаван Сінгх (1828—1838)
  • Шамбу Сінгх (1861—1874)
  • Саджан Сінгх (1874—1884)
  • Фатех Сінгх (1884—1930)
  • Бхупал Сінгх

Ратхор[ред. | ред. код]

Суріди (1540—1555)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Шер Шах Сурі 1540–1545 Афганський воєначальник. Первинно служив імператору Бабуру[49]
Іслам Шах Сурі 1545–1554 Син попереднього
Фіруз Шах Сурі 1554 Син попереднього
Мухаммад Аділь Шах 1554–1555
Ібрагім Шах Сурі 1555 Син попереднього
Сікандар Шах Сурі 1555
Аділь Шах Сурі 1555–1556

Чоґ'яли Сіккіму та Ладакху (1642—1975)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Коментар
Пхунцоґ Намґ'ял 1642–1670 Вступив на трон і був проголошений першим чоґ'ялом Сіккіму. Встановив столицю в Юксомі
Тенсунґ Намґ'ял 1670–1700 Переніс столицю з Юксома до Рабденце
Чакдор Намґ'ял 1700–1717 Зведена сестра Чакдора спробувала скинути його. Чакдор біг до Лхаси й повернув владу за допомогою тибетців
Ґ'юрмед Намґ'ял 1717–1734 За його правління почались часті набіги непальців на Сіккім
Пхунцоґ Намґ'ял II 1734–1780 Непал захопив та зруйнував столицю Сіккіму Рабденце
Тенцзін Намґ'ял 1780–1793 Чоґ'ял утік до Тибету й помер у вигнанні
Цудпхуд Намґ'ял 1793–1863 Переніс столицю з Рабденце до Тумлонґа. Уклав договір між Сіккімом та Британською Індією, за яким території, раніше захоплені Непалом, були повернуті Сіккіму. 1835 року сіккімський округ Дарджилінг був «подарований» Британській Індії, а між країнами зросла напруженість
Сідеконґ Намґ'ял 1863–1874
Тхутоб Намґ'ял 1874–1914 У 1889 році Клод Вайт був призначений політичним посланцем у Сіккімі. 1894 року столиця була перенесена з Тумлонґа до Ґанґтока.
Сідеконґ Намґ'ял II 1914
Таші Намґ'ял 1914–1963 1950 року підписав договір з Індією про протекторат над Сіккімом.
Палден Тхондуп Намґ'ял 1963–1975 Був непопулярним серед населення. Був змушений зректись престолу після проведеного референдуму. Був одружений з громадянкою США Гоуп Кук. Помер 1982 року
Ванґчук Намґ'ял Спадкоємець трону, ніколи не правив

Імперія Маратха (1674—1818)[ред. | ред. код]

Шиваджі[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Чатрапатті Шиваджі Магарадж 1674–1680 Засновник імперії[50]
Самбхаджі 1680–1688 Син попереднього. Його правління позначилось напруженими відносинами з Великими Моголами[51]
Раджарам 1688–1700 Молодший син Шиваджі. Втратив більшу частину своєї держави[40]
Тара Баї 1700–1707 Вдова попереднього
Шиваджі II 1700–1714 Перший з правителів Колхапура

Імперія була розділена між двома гілками династії Шиваджі.

Бхонсле чатрапаті Колхапура (1700—1947)[ред. | ред. код]

  • Шиваджі II (1700—1714)
  • Самбхаджі II (1714—1760)
  • Раджмата Джіджібай (1760—1773) — регентка (дружина Шиваджі II)
  • Раджмата Дургабай (1773—1779) — регентка (молодша дружина Шиваджі II)
  • Шаху Шиваджі II (1762—1813)
  • Самбхаджі III (1813—1821)
  • Шиваджі III (1821—1822) (рада регентів)
  • Шахаджі I (1822—1838)
  • Шиваджі IV (1838—1866)
  • Раджарам I (1866—1870)
  • Рада регентів (1870—1894)
  • Шиваджі V (1871—1883)
  • Раджарші Шаху IV (1884—1922)
  • Раджарам II (1922—1940)
  • Індуматі Тарабай, регентка (1940—1947), вдова Раджарама II
  • Шиваджі VI (1941—1946)
  • Шахаджі II (1947)

Бхонсле чатрапаті Сатари (1707—1848)[ред. | ред. код]

Шахуджі
  • Шахуджі (1708—1749)
  • Раджарам II (1749—1777)
  • Шаху II (1777—1808)
  • Пратапсінх (1808—1839)
  • Шахаджі III (1839—1848)

Пешва (1713—1858)[ред. | ред. код]

Формально, вони монархами не були, а фактично були спадковими прем'єр-міністрами.

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Баладжі Вішванатх 1713–1720 Здібний політик і дипломат, глава уряду імперії Маратха. Зробив свою посаду спадковою[40]
Баджі Рао I 1720–1740 За часів його правління пешва фактично стали володарями Маратхи[40]
Баладжі Баджі Рао 1740–1761
Мадхав Рао I 1761–1772 Син попереднього
Нараян Рао 1772–1773 Молодший брат попереднього. Був убитий в результаті змови свого дядька й регента Раґханатха Рао[52]
Раґханатх Рао 1773–1774 Дядько попереднього
Мадхав Рао II 1774–1795 Не мав реальної влади. Покінчив життя самогубством у віці 21 року[53]
Баджі Рао II 1796–1818 Останній пешва держави Маратхів[40]
Нана Сагіб 1857–1858 Один з лідерів повстання сипаїв[54]

Бхонсле магараджі Тханджавура (1674—1855)[ред. | ред. код]

Серфоджі I

Бхонсле магараджі Наґпура (1799—1853)[ред. | ред. код]

Раґходжі II

Холкари (правителі Індора) (1731—1948)[ред. | ред. код]

Малхар Рао I
Ахіл'я Баї
  • Малхар Рао I (1731—1766)
  • Малхар Рао II (1766—1767)
  • Ахіл'я Баї (1767—1795)
  • Тукоджі Рао I (1795—1797)
  • Каші Рао (1797—1798)
  • Ясвант Рао I (1798—1811)
  • Малхар Рао III (1811—1833)
  • Мартанд Рао (1834—1834)
  • Харі Рао (1834—1843)
  • Кланде Рао (1843—1844)
  • Тукоджі Рао II (1844—1886)
  • Шиваджі Рао (1886—1903)
  • Тукоджі Рао III (1903—1926)
  • Ясвант Рао II (1926—1961)

Скіндії, правителі Гваліора (1731—1948)[ред. | ред. код]

Махаджі Скіндія

Після здобуття Індією незалежності 1947 року держава увійшла до складу Індійського Союзу.

Гайквади, правителі Вадодари (1721—1947)[ред. | ред. код]

Саяджі Рао Гайквад III

Деканські султанати[ред. | ред. код]

Аділ-шахи (1490—1686)[ред. | ред. код]

Ібрагім ІІ Аділ-шах

Нізам-шахи (1490—1636)[ред. | ред. код]

Бурхан Нізам-шах II

Берарський султанат (1490—1572)[ред. | ред. код]

  • Фатхулла Імад-уль-Малк (1490—1504)
  • Ала-уд-дін Імад-шах (1504—1530)
  • Даріа Імад-шах (1530—1562)
  • Бурхан Імад-шах (1562—1574)
  • Туфал-хан (узурпатор) 1574

Бідарський султанат (1492—1619)[ред. | ред. код]

  • Касім Барід I (1492—1504)
  • Амір Барід I (1504—1542)
  • Алі Барід-шах (1542—1580)
  • Ібрагім Барід-шах (1580—1587)
  • Касім Барід-шах II (1587—1591)
  • Алі Барід-шах II (1591)
  • Амір Барід-шах II (1591—1600)
  • Мірза Алі Барід-шах III (1600—1609)
  • Амір Барід-шах III (1609—1619)[55]

Султанат Голконда (1518—1687)[ред. | ред. код]

Мухаммад Кулі Кутб-шах

Головні мусульманські васали Моголів (1707—1856)[ред. | ред. код]

Наваби Бенгалії (1707—1770)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Муршид Кулі-хан 1707–1727 У дитинстві був проданий моголам, після чого зробив блискучу державну кар'єру[57]
Шуджа-уд-дін Мухаммад-хан 1727–1739 Зять попереднього
Сарфараз-хан 1739–1740 Онук Муршида Кулі-хана
Аліварді-хан 1740–1756 Придушив повстання афганців, які намагались захопити Біхар[58]
Сірадж-уд-Даула 1756–1757 Остерігаючись посилення у Бенгалії впливу англійців, здійснив напад на Форт-Вільям у Калькутті та захопив його[59]
Мір Джафар 1757–1760 Був першим навабом Бенгалії, який мав підтримку Британської Ост-Індської компанії[60]
Мір Касім 1760–1763
Мір Джафар 1763–1765 Відновлений на престолі
Наджмуддін Алі-хан 1765–1766 Син попереднього
Наджабат Алі-хан 1766–1770 Син Мір Джафара. Правив за регентства своєї матері[61]

Наваби Ауду (1719—1858)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Саадат Алі-хан I 1719–1737 Приєднався до вирішальної кампанії імператора Аурангзеба проти маратхів у Декані, за що отримав титул Хан Багадур[62]
Сафдарджунг 1737–1753 Став губернатором Кашміру й центральною постаттю у делійському суді[63]
Шуджа ад-Даула 1753–1775 Наприкінці правління потрапив у політичну та фінансову залежність від британської Ост-Індійської компанії[59]
Асаф ад-Даула 1775–1797 Переніс столицю своєї держави з Файзабада до Лакхнау, перетворивши останній на справжнє архітектурне диво[64]
Вазір Алі-хан 1797–1798 Втратив владу в результаті перевороту на чолі з його дядьком Саадатом Алі-ханом[65]
Саадат Алі-хан II 1798–1814 Відвоював трон у свого племінника (попередника)[65]
Газі-ад-дін Гайдар-шах 1814–1827 1818 року під впливом Воррена Гастінгса, британського генерал-губернатора, проголосив себе незалежним падишахом Ауду[65]
Насір-ад-дін Гайдар-шах 1827–1837 Був любителем жінок і вина, довіряв астрологам[66][67]
Мухаммад Алі-шах 1837–1842 Дядько попереднього
Амджад Алі-шах 1842–1847 Син попереднього
Ваджід Алі-шах 1847–1856 Його володіння, що тривалий час перебували під покровительством британців, зрештою були захоплені безкровно. Після цього наваб утік до Калькутти[68]
Бірджіс Кадра 1856–1858 Наваб та його піддані боролись із військовою присутністю британців в Індії, об'єднавшись з іншими монархами та повстанцями. Це стало поштовхом для початку першої війни за незалежність[68]

Нізами Хайдарабаду (1720—1948)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Асаф Джах I 1720–1748
Насір Джанг 1748–1750 Брав участь у другій Карнатікській війні на боці Великих Моголів[69]
Мухіеддін Музаффар Джанг Хідаят 1750–1751
Салабат Джанг 1751–1762
Асаф Джах II 1762–1803
Асаф Джах III 1803–1829 За його правління держава переживала фінансову кризу[69]
Асаф Джах IV 1829–1857 Британський контингент вийшов зі складу армії нізама й почав забезпечувати безпеку Хайдарабаду[70]
Асаф Джах V 1857–1869
Асаф Джах VI 1869–1911 Заборонив обряд саті, започаткував поліцію та пенітенціарну службу, провів законодавчу реформу, ухваливши конституцію. За його правління значно покращилось медичне обслуговування населення[71]
Асаф Джах VII 1911–1948 За його правління у князівстві з'явилась електрика, залізниця та авіасполучення. Заснував власний банк, держава мала свою валюту. В результаті селянського повстання був змушений зректись престолу[72]

Царство Траванкор (1729—1947)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Мартанда Варма 1729–1758 Сформував регулярну армію близько 50 000 осіб[73]
Дхарма Раджа 1758–1798 Об'єднав усі території, які надбав його попередник, під єдиним управлінням[74]
Баларама Варма 1798–1810 Часи його правління позначились значними внутрішніми та зовнішніми проблемами[74]
Говрі Лакшмі Баї 1810–1815 Єдина жінка — цариця Траванкору[75]
Говрі Парваті Баї 1815–1829 Регентка, сестра попередньої[76]
Сваті Тірунал Рама Варма 1829–1846 Був талановитим композитором[77]
Утрам Тірунал Мартанда Варма 1846–1860 Відомий своєю прогресивною політикою, скасував у царстві рабство[78]
Аїлам Тірунал 1860–1880 Племінник попереднього
Вісакхам Тірунал 1880–1885 Був талановитим художником[78]
Мулам Тірунал 1885–1924 Заснував Законодавчу раду, що стала першою в індійській історії[78]
Сету Лакшмі Баї 1924–1931 Регентка[79]
Чітіра Тірунал Баларама Варма 1931–1949 Відкрив Університет Керали, збудував міжнародний аеропорт[80]

Держава Сикхів (1801—1849)[ред. | ред. код]

Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Ранджит Сінґх 1801–1839 Засновник імперії. Був толерантним до різних релігій[81]
Кхарак Сінґх 1839–1840
Нау Ніхал Сінґх 1840
Чанд Каур 1840–1841 Регентка
Шер Сінґх 1841–1843 Був не надто розумним правителем, тому передав усю владу братам Догра[82]
Дуліп Сінґх 1843–1849 Британська імперія анексувала Пенджаб[83]

Британські імператори Індії (1876—1947)[ред. | ред. код]

Докладніше: Імператор Індії
Ім'я Роки правління Зображення Коментар
Вікторія 1876–1901 Отримала титул після розформування Індійської компанії. Прокламація відбулася 28 квітня 1876, обіймала посаду з 1 травня того ж року.
Едуард VII 1901–1910 Син Вікторії, імператор Індії, король домініонів і колоній[84].
Георг V 1910–1936 Син Едуарда VII, імператор Індії, король Королівств Співдружності та колоній[85].
Едуард VIII 1936 Син Георга V, імператор Індії, король Королівств Співдружності та колоній. Відрікся від престолу[86].
Георг VI 1936–1947 Син Георга V, імператор Індії (до 1948 р.), король Королівств Співдружності та колоній[87].

Індійський Союз (1947—1950)[ред. | ред. код]

  • Георг VI, король Індії (1947—1950) зберіг титул імператора Індії до 22 червня 1948 року[88]

Домініон Пакистан (1947—1956)[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Даянанд Сарасваті, Сатіарта Пракаш
  2. ↑ а б Кюльке, Германн; Ротермунд, Дитмар (2004), Історія Індії (вид. 4-те), Лондон: Routledge, ISBN 0-415-15481-2
  3. ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. ↑ Ram Sharan Sharma; Perspectives in social and economic history of early India. Munshiram Manoharlal Publishers. 1995. ISBN 978-8121506724. стор. 107
  5. ↑ Raychaudhuri, H.C. (1972) Political History of Ancient India, Calcutta: University of Calcutta, стор. 312-3n
  6. ↑ а б Thapar, Romila (1998). Aśoka and the decline of the Mauryas (вид. 2-е). Делі: Oxford University Press. с. 182–183. ISBN 0-19-564445-X.
  7. ↑ «Kshaharata Questions». Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 30 серпня 2016.
  8. ↑ Magarastra.gov.in Стародавній період. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 30 серпня 2016.
  9. ↑ Elizabeth Errington, Vesta Sarkhosh Curtis, ред. (2007). From Persepolis to the Punjab. British Museum Press. ISBN 9780714111650. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  10. ↑ Buddhist critical spirituality: Prajñā and Śūnyatā, by Shōhei Ichimura, Motilal Banarsidass Publishers (2001), ISBN 81-208-1798-2
  11. ↑ Rapson, Edward James A catalogue of the Indian coins in the British Museum. Catalogue of the coins of the Andhra dynasty, the Western Ksatrapas, the Traikutaka dynasty, and the Bodhi dynasty Eastern Book House, India, 1990. First published in 1908
  12. ↑ Mookerji, Radha Krishna. (1995). The Gupta Empire
  13. ↑ Majumdar, R.C. (2007). Ancient India (вид. 8-е). Делі: Motilal Banarsidass Publ. ISBN 81-208-0436-8. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  14. ↑ А. В. Сміт, «Рання історія Індії». Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 30 серпня 2016.
  15. ↑ Chandra Gupta II. Encyclopaedia Britannica. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 30 серпня 2016.
  16. ↑ GUPTA DYNASTY, GOLDEN AGE OF INDIA. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 30 серпня 2016.
  17. ↑ Тураев Б. А. История древнего Востока [Архівовано 13 вересня 2010 у Wayback Machine.] / Под редакцией Струве В. В. и Снегирёва И. Л. — 2-е стереот. изд. — Л.: Соцэкгиз, 1935. — Т. 2. — 15 250 экз
  18. ↑
  19. ↑ Плутарх. Сравнительные жизнеописания. М., 1963. Т. 2
  20. ↑ Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
  21. ↑ Царі Бактрії. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 30 серпня 2016.
  22. ↑ Tarn, WilliamWoodthorpe. The Greeks in Bactria and India. Cambridge University Press, 193
  23. ↑ Tarn, William Woodthorpe (1966). The Greeks in Bactria and India (вид. 3rd). Cambridge: Cambridge University Press.
  24. ↑ A. K. Narain: The Greeks of Bactria and India. In: The Cambridge Ancient History. Bd. 8, hrsg. von A. E. Astin u.a., Cambridge 1989, сторо. 406ff
  25. ↑ Le roi Ménandre II[недоступне посилання з травня 2019](фр.)
  26. ↑ Али-заде, А. А. Хроника мусульманских государств I-VII вв. Хиджры. — 2-е, випр. та доп. — М. : Умма, 2004. — С. 259-261. — 5000 прим. — ISBN 5-94824-111-4.
  27. ↑ Беляев Е. А. Арабы, ислам и Арабский Халифат в раннем средневековье. М., 1965
  28. ↑ Upinder Singh (2008). A History of Ancient and Early Medieval India. Pearson Education India. с. 381—384. ISBN 9788131711200. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 серпня 2016.
  29. ↑ Charles Higham (2009). Encyclopedia of Ancient Asian Civilizations. Infobase Publishing. с. 299. ISBN 9781438109961. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  30. ↑ Боровкова Л. А. «Кушанское царство (по древним китайским источникам)». М., 2005, ISBN 5-89282-265-6
  31. ↑ Велика Каталонська енциклопедія. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 30 серпня 2016.
  32. ↑ Антонова К. А., Бонгад-Левин Г. М., Котовский Г. Г. История Индии. Краткий очерк. — М.: Мысль, 1973. стор. 112
  33. ↑ Sastri, K A N (2008) [1955]. A History of South India (вид. 4th). New Delhi, India: Oxford University Press.
  34. ↑ Mahajan V.D. (1960, reprint 2007). Ancient India, S.Chand & Company, New Delhi, ISBN 81-219-0887-6, стор.594–596
  35. ↑ R. C. Majumdar (1971). History of Ancient Bengal. G. Bharadwaj. с. 161–162.
  36. ↑ Abdul Momin Chowdhury (1967). Dynastic history of Bengal, c. 750-1200 CE. Asiatic Society of Pakistan. с. 272—273.
  37. ↑ Bindeshwari Prasad Sinha (1977). Dynastic History of Magadha, Cir. 450–1200 A.D. Abhinav Publications. с. 253–. ISBN 978-81-7017-059-4. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 30 серпня 2016.
  38. ↑ Dineshchandra Sircar (1975–76). Indological Notes - R.C. Majumdar's Chronology of the Pala Kings. Journal of Indian History. IX: 209—10.
  39. ↑ Dilip Kumar Ganguly (1994). Ancient India, History and Archaeology. Abhinav. с. 33—41. ISBN 978-81-7017-304-5. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 30 серпня 2016.
  40. ↑ а б в г д е Keay, John (2001). India: A History. New York: Grove Press. ISBN 0-8021-3797-0
  41. ↑ Kate Brittlebank: Tipu Sultan's Search for Legitimacy. Islam and kingship in a Hindu domain. Delhi etc 1997
  42. ↑ а б в Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  43. ↑ Begum, Gulbadan (1902). Humayun-nama: The history of Humayun. Royal Asiatic Society.; Persian and English text [Архівовано 2 серпня 2010 у Wayback Machine.]
  44. ↑ Bamber Gascoigne: Die Großmoguln. Glanz und Größe mohammedanischer Fürsten in Indien. Prisma Verlag, Gütersloh 1987 ISBN 3-570-09930-X
  45. ↑ а б History of Islam in India. Архів оригіналу за 18 червня 2006. Процитовано 30 серпня 2016.
  46. ↑ а б Richards, J.F.; 1993: The New Cambridge History of India, vol. 1.5: The Mughal Empire, Cambridge University Press, ISBN 0 521 25119 2
  47. ↑ Keene, H. G. (2004). The Fall of the Moghul Empire of Hindustan, Ch. III, 1719-48. Kessinger Publishing. ISBN 1419161849
  48. ↑ Bahadur Shah Zafar Poetry. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 30 серпня 2016.
  49. ↑ Sher Shah brief biography as ruler. Архів оригіналу за 11 грудня 2005. Процитовано 30 серпня 2016.
  50. ↑ James W. Laine (2003). Shivaji: Hindu King in Islamic India. Oxford University Press, USA. ISBN 978-0-19-514126-9
  51. ↑ Abraham Eraly, Mughal Throne: The Saga of India's Great Emperors, Phoenix House, 2005 (ISBN 0-7538-1758-6), стор. 479
  52. ↑ C. A. KINCAID; Rao Bahadur D. B. PARASNIS (1925). A History of Maratha people. Oxford University Press. Процитовано 30 квітня 2017.
  53. ↑ Thorpe, S.T.E. The Pearson General Studies Manual 2009, 1/e. Pearson Education. с. 96. ISBN 9788131721339. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 12 жовтня 2014.
  54. ↑ Gupta, Pratul Chandra (1963). Nana Sahib and the Rising at Cawnpore. Oxford University Press. ISBN 0-19-821523-1.
  55. ↑ а б Michell, George & Mark Zebrowski. Architecture and Art of the Deccan Sultanates (The New Cambridge History of India Vol. I:7), Cambridge University Press, Cambridge, 1999, ISBN 0-521-56321-6, стор. 274
  56. ↑ Michell, George & Mark Zebrowski. Architecture and Art of the Deccan Sultanates (The New Cambridge History of India Vol. I:7), Cambridge University Press, Cambridge, 1999, ISBN 0-521-56321-6, стор. 275
  57. ↑ Sir Jadunath Sarkar. The History of Bengal Volume II. University of Michigan. ISBN 9788176462396.
  58. ↑ Банглапедія. Архів оригіналу за 1 липня 2011. Процитовано 30 серпня 2016.
  59. ↑ а б Антонова А. «Английское завоевание Индии в XVIII веке». Москва, 1958
  60. ↑ Банглапедія. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 30 серпня 2016.
  61. ↑ Site dedicated to Nawab Nazim Najabat Ali Khan. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  62. ↑ The National Information Centre. Архів оригіналу за 14 лютого 2006. Процитовано 30 серпня 2016.
  63. ↑ HISTORY OF AWADH (Oudh). Архів оригіналу за 1 вересня 2001. Процитовано 30 серпня 2016.
  64. ↑ NIC. Архів оригіналу за 9 серпня 2007. Процитовано 9 серпня 2007.
  65. ↑ а б в Royal line of Nawabs of Oudh. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 25 червня 2017.
  66. ↑ HISTORY OF AWADH (Oudh). Архів оригіналу за 1 вересня 2001. Процитовано 30 серпня 2016.
  67. ↑ Nasir-ud-din Haider (1827-1873). Lucknow Information centre. Архів оригіналу за 1 April 2009.
  68. ↑ а б National Informatics Centre, Lucknow — Rulers of Awadh. Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 30 серпня 2016.
  69. ↑ а б Коротка біографія. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 30 серпня 2016.
  70. ↑ Коротка біографія. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2016.
  71. ↑ Narendra Luther. Rival of the Seventh Nizam. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  72. ↑ Mir Osman Ali Khan Asaf Jah VII — Nizam VII. Архів оригіналу за 11 лютого 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  73. ↑ «India». Encyclopædia Britannica. Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica Inc., 2013. Web. 22 Oct. 2013 [1] [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  74. ↑ а б Swathithirunnal Website. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  75. ↑ Aiya, V. Nagam (1906). The Travancore State Manual. Trivandrum, Travancore: Travancore Government Press. OCLC 6164443.
  76. ↑ Histrory of Travancore — P. Sankunni Menon. tr. Dr. C. K karim. стор. 72
  77. ↑ Swathi Thirunal Website. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 30 серпня 2016.
  78. ↑ а б в Aiya, V.Nagam (1906). Travancore State Manual.
  79. ↑ A Survey of Kerala History, A. Sreedhara Menon, стор. 345, 346
  80. ↑ Коротка біографія. Архів оригіналу за 24 червня 2008. Процитовано 30 серпня 2016.
  81. ↑ Jean-Marie Lafont, Maharaja Ranjit Singh, le Seigneur de cinq rivières, Oxford, Oxford University Press, 2002
  82. ↑ Maharaja Sher Singh (1807—1843). Архів оригіналу за 11 лютого 2014. Процитовано 30 серпня 2016.
  83. ↑ Фурсов К. А. Львы Пятиречья. Сикхи — великие воины Азии. Москва, 2011. ISBN 978-5-87317-721-9
  84. ↑ Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.). Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  85. ↑ Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.). Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  86. ↑ Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.). Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  87. ↑ Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.). Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  88. ↑ London Gazette. 22 червня 1948

Джерела[ред. |