Наваби Бенгалії — Вікіпедія

Наваби Бенгалії — спадкові наваб-субадари, Бенгальської суби за часів могольського правління, які від 1717 року фактично були незалежними правителями.

Історія[ред. | ред. код]

Від 1717 до 1880 року Бенгалією послідовно правили три ісламські династії: Насірі, Афшар і Наджафі.

Перша з них правила до 1740 року. Засновником династії був Муршид Кулі-хан, якого у дитинстві викупив могольський дворянин, а згодом він вступив на службу до імператора Аурангзеба, де зробив блискучу державну кар'єру. Його спадкоємцями були зять і онук. Після загибелі останнього відбулась заміна панівної династії.

Представники династії Афшар правили від 1740 до 1880 року. Їх замінила династія Наджафі, представники якої також спочатку були самостійними правителями, але після загибелі Сіраджа-уд-Даули у битві при Плессі 1757 року наваби Бенгалії потрапили під вплив британської адміністрації.

Список навабів Бенгалії[ред. | ред. код]

Ім'я	Роки правління	Зображення
Муршид Кулі-хан	1707–1727
Шуджа-уд-дін Мухаммад-хан	1727–1739
Сарфараз-хан	1739–1740
Аліварді-хан	1740–1756
Сірадж-уд-Даула	1756–1757
Мір Джафар	1757–1760
Мір Касім	1760–1763
Мір Джафар	1763–1765
Наджмуддін Алі-хан	1765–1766
Наджабат Алі-хан	1766–1770

Джерела[ред. | ред. код]

• The arrival of the Nawabs of Bengal and their decline [Архівовано 10 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• Nawab Nizams of Bengal, Bihar and Orissa and Nawab Bahadurs of Murshidabad [Архівовано 3 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• Posts under the Nawabs [Архівовано 9 серпня 2012 у Wayback Machine.]