Назва | Місце розташування | Дата спорудження | Примітки | Фото |
Московський кремль | Москва | Знаменитий архітектурний комплекс XIV — XX ст. Сучасні муровані стіни з 20 вежами зведено в 1485 — 1495 рр. Вежі дістали нинішнього вигляду після надбудов XVII ст. Загальна довжина стін — 2235 м. | Мури Кремля (як і значна кількість його храмових та світських споруд) побудовано італійцями — Алевізом Фрязіним Старим (Алоїзіо да Корезано), Петром Фрязіним (П'єтро Антоніо Соларі), Марком Фрязіним (Марко Руффо) та Антоном Фрязіним (Антоніо Джильярді)[1]. Значні ділянки стін і деякі вежі дійшли у вигляді новобудов 1780-х рр. та 1812 — 1835 рр. Нині — пам'ятка ЮНЕСКО. | |
Мури Китай-міста | Москва | Зведені в 1535 — 1538 рр. італійцем Петроком Малим Фрязіним (Пьєтро Франческо Аннібале). | Первісно при довжині 2527 м мур мав 12 башт. Перебудовувалась у XVII — XIX ст. Більшу частину мурів знищено більшовиками в 1934 — 1935 рр. та наприкінці 1940-х рр. (ділянка вздовж Москви-ріки), залишились фрагменти муру[2] та лише одна з веж. | |
Фортеця Білого міста | Москва | Зведена в 1585 — 1591 рр. майстром Ф. С. Конем. Її довжина — бл. 10 км.[3], фортеця мала 28 глухих та 11 проїзних веж. | Мури повністю розібрано в 1760-ті рр. | |
Новодівочий монастир | Москва | Великий архітектурний ансамбль, в осн. XVI — XVII ст. Муровані стіни з 12 баштами зведено наприкінці XVI ст.[4] та повністю перебудовані в стилі наришкінського бароко в 1688 — 1704 рр. | Нині — пам'ятка ЮНЕСКО. | |
Донський монастир | Москва | Великий архітектурний ансамбль XVI — XVIII ст. Муровані стіни з 12 вежами, зведені в стилі наришкінського бароко в 1686 — 1711 рр[5]. | | |
Симонов монастир | Москва | Колись це був видатний архітектурний ансамбль XVI — XIX ст. Муровані стіни з 6 баштами зведено наприкінці XVI ст., повністю перебудовані в 1630-ті рр. | Монастирський комплекс понищений більшовиками в 1930 р. Від мурів залишилась ділянка стін з 3 вежами[6][7]. | |
Новоспасський монастир | Москва | Архітектурний ансамбль XVII — XIX ст. Стіни з 5 вежами збудовано в 1640-ві рр[8]. | Стіни дещо поруйновано більшовиками в 1930-ті рр., зараз реконструюються. | |
Троїце-Сергієва Лавра | Московська область, Сергіїв Посад | Великий архітектурний ансамбль XV — XVIII ст. Монастирська фортеця з 10 вежами збудована в 1540-ві рр., повністю перебудована в XVII ст. | Слугувала царською резиденцією. Монастир в 1608 — 1618 рр. витримав численні ворожі напади й облоги[9]. Фортеця дуже добре збереглась, хоча деякі вежі спотворені перебудовами в XVIII — XIX ст. Пам'ятка ЮНЕСКО. | |
Новоєрусалимський монастир. | Московська область, Істра | Архітектурний ансамбль XVII — XVIII ст. Муровані стіни з 8 вежами зведено в 1690 — 1694 рр[10]. | Ансамбль було дуже поруйновано німецькими військами в 1941 р., проте мури в основному вціліли. | |
Йосифо-Волоцький монастир | Московська область, Тєряєво | Архітектурний комплекс в осн. XVI — XVII ст. Мури з 7 вежами побудовано в 1543 — 1566 рр. (і повністю перебудовано в 1645 — 1688 рр.). | Монастирська фортеця добре збереглась до нашого часу[11]. | |
Миколо-Пешношський монастир | Московська область, Луговой | Комплекс споруд XVI — XIX ст. Муровані стіни з 7 вежами будувались в 1680-ті рр. | Мури сильно перебудовані в XIX ст. Залишились окремі ділянки давніх стін, більшість веж перебудована[12]. | |
Савино-Сторожевський монастир | Московська область, Савина Слобода | Чудово збережений ансамбль XV — XVIII ст. Муровані стіни з 7 вежами (1 знищено пізньою перебудовою) зведено в 1650 — 1654 рр.[13] | До катерининських часів монастир слугував царською резиденцією. | |
Зарайський кремль | Московська область, Зарайськ | Архітектурний комплекс XVI — XIX ст. Білокам'яно-цегляні стіни довжиною бл. 800 м з 7 вежами збудовані в 1528 — 1531 рр. | Кремль непогано зберігся до нашого часу[14]. | |
Коломенський кремль | Московська область, Коломна | Архітектурний комплекс XVI — XVIII ст. Муровані стіни довжиною 1640 м з 17 вежами побудовано в 1525 — 1531 рр. скоріш за все італійськими майстрами[15]. | Більшість мурів разібрані в XVIII — XIX ст. Залишились фрагменти стін з 7 вежами. | |
Можайський кремль | Московська область, Можайськ | В XVI ст. кам'яною була лише Микольська вежа. Муровані стіни та більшість веж побудовано в 1624 — 1626 рр[16]. | Фортецю повністю знищено наприкінці XVIII ст. Нині не існує. | |
Серпухівський кремль | Московська область, Серпухів | Білокам'яні[17] стіни кремля, довжиною 933 м були оздоблені 8 вежами. Побудовані в 1552 — 1556 рр. | Фортеця відбила напади поляків та запорожців в 1609 — 1618 рр. Розбиралась поступово, починаючи з XVIII ст. Нині залишились лише жалюгідні рештки. | |
Висоцький монастир | Московська область, Серпухів | Архітектурний комплекс XVI — XVII ст. Монастирські мури завдовжки 510 м[18] зведені в 1640-ві рр. | Більша частина стін та 3 з 5 веж було знищено більшовиками в 1930-ті рр. Нині мури відновляються. | |
Успенський Александровський монастир («Александровська слобода») | Владимирська область, Александров | Архітектурний ансамбль в осн. XVI — XVII ст. Муровані стіни та вежі зведено наприкінці XVII ст[19]. | Іноді монастир називають місцевим «кремлем». | |
Спасо-Євфимієвський монастир | Володимирська область, Суздаль | Архітектурний ансамбль XVI — XVII ст. Муровані стіни довжиною бл. 1200 м та вежі зведено в 1670-ті — 1680-ті рр[20][21]. | Монастир фактично був цитаделлю міста, бо власне Суздальський кремль не мав мурованих укріпленнь. В царські, пізніше в радянські часи, він слугував в'язницею. Пам'ятка ЮНЕСКО. | |
Богоявленсько-Анастасіїн монастир | Кострома | Пам'ятка архітектури XVI — XIX ст. Муровані стіни з 6 вежами збудовано в 1642—1648 рр[22]. | Майже всі стіни та вежі знищені в XIX — XX ст. До нашого часу залишилась лише одна вежа, спотворена перебудовою в XIX ст. | |
Іпатіївський монастир | Кострома | Історично поділяється на Старе і Нове міста. Муровані стіни та вежі Старого міста будувались в 1586—1590, 1621—1623 рр., Нового міста — в 1642—1645 рр.[23]. | | |
Толзький монастир | Ярославль, Толга | Монастирські стіни та вежі зведені в 1690-ті рр[24]. митрополитом Іоною (Сисоєвичем). | | |
Ярославський кремль ("Рублене місто") | Ярославль | Муровані стіни кремля з 16 вежами зведено в 1640-ві — 1670-ті рр. | Кремль майже повністю знищено наприкінці XVIII ст., до наших часів залишились лише 2 поодинокі вежі — Вользька та Власьєвська (Знаменська)[25]. Залишки кремля — серед міських пам'яток ЮНЕСКО. | |
Спасо-Преображенський монастир. | Ярославль | Пам'ятка архітектури XVI — XIX ст. Муровані стіни та вежі побудовано в 1560-ті — 1580-ті рр. і повністю перебудовано в 1621 — 1646 рр. | Після численних перебудов XIX ст. від первісних мурів залишились лише ділянки стін та дві вежі[26]. Цей монастирський комплекс іноді й називають "кремлем" Ярославля. Пам'ятка ЮНЕСКО. | |
Ростовський архієрейський двір («Ростовський кремль») | Ярославська область, Ростов Великий | Чудово збережений архітектурний ансамбль, в осн. XVI — XVII ст. Стіни та вежі збудовано в 1670 — 1683 рр[27]. ростовським митрополитом Іоною (Сисоєвичем). | До «кремлівського» двору з двох боків приєднано ділянки слабких мурованих огорож. Мури ж власно «кремля» мають 7 високих веж та дві надбрамні церкви-фортеці. | |
Борисоглібський монастир | Ярославська область, Борисоглібський | Чудово збережений великий монастир-фортеця XVI — XVII ст. Муровані стіни засновано в 1545 р., але сучасні зведено в 1650-ті — 1680-ті рр. митрополитом Іоною (Сисоєвичем). | Довжина стін — 1040 м.[28], вони мають дві надбрамні церкви-фортеці та 10 веж. | |
Микитський монастир | Ярославська область, Переславль-Залєський | Архітектурний комплекс XVI — XIX ст. Муровані стіни та вежі зведено в 1560-ті рр., перебудовувались[29]. | Монастир фактично слугував твердинею міста, бо сама Переславльська фортеця була дерев'яною. | |
Троїцький Калязинський монастир | Тверська область, Калязін | Архітектурний комплекс XVI — XVIII ст. Муровані стіни довжиною бл. 700 м з 6 вежами збудовано в 1644 — 1648 рр. майстрами І. та М. Шарутіними[30]. | Монастир повністю зруйновано більшовиками в 1939 р. | |
Смоленська фортеця | Смоленськ | Величезна фортеця з довжиною стін 6,5 км та з 38 вежами збудована в 1596 — 1602 рр[31]. майстром Ф. С. Конем. | Поступово розбиралася в XVIII — XX ст. До нашого часу дійшли великі фрагменти муру з 17 вежами. | |
Вяземька фортеця | Смоленська область, Вязьма | Мала дерев'яні стіни та муровані вежі (1632 р.)[32]. | Зруйнована в XVIII ст. До нашого часу збереглась лише одна вежа — Спасська. | |
Пафнутьєво-Боровський монастир | Калузька область, Боровськ | Архітектурний комплекс XVI — XVIII ст. Муровані стіни з 6 вежами закладено в 1535 р., зведено у другій половині XVI ст[33]. | Довжина стін — 673 м. | |
Тульский кремль | Тула | Архітектурний комплекс XVI — XX ст. Муровані стіни з 9 вежами[34] побудовано в 1514 — 1521 рр. | Довжина стін — 1066 м. | |
Новгородська фортеця | Великий Новгород | Складалася з кремля та міських укріплень. Мурований Новгородский кремль («Детинець») закладено в 1333 р., в 1484 — 1490 рр. зведено заново Іваном ІІІ[35]. Добре зберігся до нашого часу, хоча в XVII — XIX ст. багато разів перебудовувався та реконструйовувався. | Довжина стін кремля — 1,5 км. Із 12 веж кремля втрачені часом 3. Нині кремль — архітектурний ансамбль XI — XIX ст., пам'ятка ЮНЕСКО. А от з численних кам'яних веж міських укріплень (1391 р., перебудовані в 1502 — 1504 рр.) залишилась лише одна — Біла (Олексіївська) вежа. | |
Фортеця Ниєншанц (Канці, Шлотбург) | Санкт-Петербург | Попередниця міста. Заснована шведами в 1611 р.[36], добудована в 1677 р. | Муровано-земляна фортеця бастіонного типу. В 1703 р. взято штурмом, знищено бл. 1717 р. | |
Петропавлівська фортеця | Санкт-Петербург | Фортеця муровано-земляна, бастіонного типу. Закладено в 1703 р.[37], сучасного вигляду дістала в 1740-ві — 1780-ті рр. Нині це великий архітектурний комплекс XVIII — початку XX ст. | У царські часи слугувала також в'язницею із жорстоким режимом. Пам'ятка ЮНЕСКО. Її окремо розташований кронверк (побудований в XIX ст.) нині займає Артилерійський музей. | |
Фортеця Кронштадт | Санкт-Петербург, Кронштадт | Мури — численні форти та батареї, закладені в 1723 р. З XVIII по XX ст. фортеця — головна твердиня столиці — постійно перебудовувалась та вдосконалювалась. | Більшість фортів на острові Котлін та на південному березі Балтики побудовано наприкінці XIX — на початку XX ст. Нині Кронштадт — пам'ятка ЮНЕСКО, хоча більшість укріплень у занедбаному стані. | |
Виборзька фортеця | Ленінградська область, Виборг | Складалась із замку та міських укріплень. Замок закладено в 1293 р[38]. (сучасного вигляду набув у XV — XVII ст.), міські мури зведено в 1470-ті рр. і перебудовано в 1690-ті рр. | Сам Виборзький замок непогано зберігся до нашого часу, а від міських укріплень залишились лише 2 вежі — «Кругла» та «вежа Ратуші». | |
Староладозька фортеця | Ленінградська область, Стара Ладога | Перша мурована фортеця побудована ще наприкінці IX ст.[39] варягами. На початку XII ст. зведена знову, потім перебудована в XVI ст. | У XVIII — XIX ст. занепала і зруйнувалась. Збереглись 2 вежі (реконструйовані в радянські часи), частина стін та церква Георгія (1160-ті рр.). | |
Фортеця Орешек (Нотебург, Шліссельбург) | Ленінградська область, Шліссельбург | Мури закладено в 1352 р. Фортецю перебудовано наприкінці XV ст.[40], потім шведами в XVII ст. | З початку XVIII ст. — в'язниця з особливо жорстоким режимом. Пошкоджена під час війни, частково реконструйована в первісних формах. | |
Івангородська фортеця | Ленінградська область, Івангород | Закладена в 1492 р.[41], перебудована в середині XVI ст. Нині архітектурний комплекс XV — XVIII ст. | Дуже пошкоджена гітлеровцями в 1944 р., проте збереглась в основних своїх частинах. | |
Фортеця Копорьє | Ленінградська область, Копорьє | Кам'яну фортецю закладено в 1280 р.[42], перебудовувалась в 1297 р. та на початку XVI ст. | Від фортеці залишились залишки стін з 4 вежами. | |
Фортеця Ям | Ленінградська область, Кінгісепп | Закладено в 1384 р.[43], перебудованао XV — XVI ст. | Повністю зруйновано в 1681 р. Нині не існує. | |
Фортеця Корела (Кексгольм) | Ленінградська область, Приозерськ | Закладено в 1310 р., перебудовано в XV — XVI ст. | Від фортеці залишились рештки стін і однієї з веж[44]. | |
Псковська фортеця | Псков | Колись це була найміцніша фортеця Росії — до її складу входили муровані Кремль («Кром») (1337 р.), Довмонтове місто (XIV — XV ст.), два ряди міських укріплень (XV — XVII ст.). Усього було 9,5 км стін та 40 веж[45]. | Поруйнована часом фортеця була відреставрована та реконструйована в 1960-ті рр. Краще зберігся комплекс Кремля та Довмонтова міста. Від міських укріплень залишились розрізнені вежі та фрагменти ділянок стін. | |
Гдовська фортеця | Псковська область, Гдов | Стіни та вежі були побудовані в 1431 — 1434 рр. | Поступово руйнувалась з XVII по XX ст. Нині залишились лише рештки стін[46]. | |
Ізборська фортеця | Псковська область, Старий Ізборськ | Закладена ще в XII ст. Муровані стіни з 6 вежами побудовано наново в 1330-ті рр., пізніше обновлялись і перебудовувались. Довжина стін - бл. 850 м[47]. | Фортеця дуже поруйнована часом, проте зберегла всі основні свої частини. Микольский собор у фортеці — 1330-х рр., дзвіниця — XIX ст. | |
Псково-Печерський монастир | Псковська область, Печори | Муровані стіни з 10 вежами (збереглося 9) побудовані в основному в 1557 — 1565 рр. | Довжина стін — 810 м. В XVI — на початку XVIII ст. витримав напади шведів[48]. | |
Островська фортеця | Псковська область, Остров | Побудована наприкінці XIV ст., в XV — на початку XVI ст[49]. перебудовувалась, занепала наприкінці XVII ст. | Залишки стін майже повністю знищено під час війни. Залишилась лише Микольська церква (1543 р.). | |
Порховська фортеця | Псковська область, Порхов | Закладена в 1387 p., добудовувалась в XV ст[50]. Невелика фортеця з 3 вежами, церквою (XV — XVIII ст.) та дзвіницею (XIX ст.). | Нині в дуже занедбаному стані. | |
Кенігсберзький замок. | Калінінград | Закладений в 1255 р. Багато разів перебудовувався в XIV - XVIII ст. | В замковій капеллі проходила коронація королів Пруссії. Поруйнований в 1944 - 1945 рр. Руїни остаточно знесено в 1956 - 1957 рр. | |
Соловецький монастир | Архангельська область, Соловецькі острови | Архітектурний ансамбль XVI — XVIII ст. Муровані стіни та вежі збудовано в 1582 — 1594 рр.(майстро Трифон)[51]. | Витримав численні напади ворогів в XVI — XIX ст. В царські часи слугував тюрмою, в радянські — концентраційним табором. Нині — пам'ятка ЮНЕСКО. | |
Новодвінська фортеця | поблизу Архангельська | Муровано-земляна фортеця бастіонного типу. Збудована до 1700—1714 рр.[52]. | Дійшла до нашого часу в дуже руїнованому вигляді. | |
Фортеця Купецького двора | Архангельськ | Укріплений торговельний комплекс будувався в 1668 — 1684 рр[53]. (М.Анцин, Д. М. Старцев). | Після численних перебудов та руйнуваннь 1770-х рр. — початку XX ст. від фортеці залишились лише залишки з 2 дуже перебудованими вежами. | |
Кирило-Білозерський монастир | Вологодська область, Кирилов | Великий монастир-фортеця, ансамбль XV — XVII ст. Монастир історично поділяється на Старе та Нове міста. Старе місто складається з двох монастирів — Успенського («Великого») та Іванівського («Малого»). Стіни Успенського монастиря зведені в 1523 — 1557 рр., Іванівського — наприкінці XVI ст., Нового міста — в 1653 — 1682 рр. | В 1612 — 1616 рр. стіни Старого міста витримали кілька облог та штурмів польсько-литовських військ[54]. Нині музей-заповідник. | |
Вологодський кремль | Вологда | Мури будувались в 1566 — 1571 рр., але кам'яними були лише половина стін та 11 з 23 веж. | Кам'яні частини розібрані в XVIII ст. (остаточно — в 1823 р.)[55]. | |
Вологодський архієрейський двір | Вологда | Архітектурний комплекс XVII — XVIII ст. Стіни з 4 вежами збудовано в 1671 — 1675 рр[56]. | Комплекс церковних та світських споруд. Ансамбль розташований в самому центрі колишнього Вологодського кремля, в давні часи він був цитаделлю міста. В XVIII ст. стіни частково перебудовано, одна з веж — повністю втрачена. | |
Спасо-Прилуцький монастир | Вологда, Прилуки | Ансамбль монастиря зведений в основному в XVI — XVIII ст. Стіни з 5 вежами збудовано в 1640 — 1656 рр[57]. | Довжина муру — 950 м. | |
Макаріївський Жовтоводський монастир | Нижньогородська область, Макарьєво | Архітектурний комплекс XVII ст. Стіни та вежі збудовано в 1662 - 1667 рр[58]. | В XVII — XIX ст. біля стін монастиря проходив всеросійський Макаріївський ярмарок. | |
Нижегородський кремль | Нижній Новгород | Архітектурний комплекс XVI — XX ст. Стіни та вежі збудовано в 1500 — 1515 рр[59]. італійцем Петром Фрязіним (Пьєтро Франческо). | Довжина стіни — близько 2 км. Із 13 веж до нашого часу збережено 12. | |
Казанський кремль | Казань | Архітектурний комплекс XVI — XXI ст. Стіни та вежі будувались в 1552 — 1560 рр. (Постнік Яковлєв) та наприкінці XVI ст[60]. | Довжина стіни — 1800 м. Із 13 веж 5 втрачено (повністю або частково) при перебудовах XVIII — XIX ст. Кремль — пам'ятка ЮНЕСКО. | |
Сизранський кремль | Самарська область, Сизрань | Кам'яні стіни з 5 вежами будувались з 1683 р. | Кремль майже повністю знищено в XVIII ст. Залишилась лише проїзна шатрова Спаська вежа[61]. | |
Азовська фортеця | Ростовська область, Азов | Земляна фортеця, з мурованими частинами, бастіонного типу. Зведена в 1770-ті — 1780-ті рр[62]. | Значна частина фортеці зруйнована часом. | |
Астраханський кремль | Астрахань | Архітектурний комплекс XVI — XIX ст. Стіни з 6 вежами збудовано в 1582 — 1589 рр[63]. | Довжина стін — 1487 м. | |
Дербентська фортеця. | Дагестан, Дербент | Складається з цитаделі Нарин-Кала[64] та міських укріплень (останні дійшли із значними втратами). Закладена Сасанідами в VI ст., з тих часів неодноразово перебудовувалась. | Довжина стін — 3600 м. Нині — пам'ятка ЮНЕСКО. | |
Тобольський кремль | Тюменська область, Тобольськ | Архітектурний комплекс XVII — XIX ст., єдиний в Сибіру мурований кремль. Стіни побудовані С.Ремезовим. Мури складаються з цитаделі — Купецького двору-фортеці (1702 — 1706 рр.)[65] та зовнішніх стін (1708 — 1718 рр.). | Частина зовнішніх стін втрачена в XVIII ст. | |