French
DeutschДержава Сасанідів — Вікіпедія
Іра́нська держа́ва (Ērān-shahr) — у 224—651 монархічна зороастристська держава в Ірані. Остання доісламська іранська держава. Керувалася династію Сасанідів. Столицями були міста Істахр (224—226) і Ктесифон (226—637). Виснажилася під час ірано-візантійської війни (602—628). Поступово захоплена і знищена арабськими мусульманськими військами (633—654).
Назва[ред. | ред. код]
- Іранська держава (Ērān-shahr, Еран-шахр; pal. ʾylʾnštr'; ایرانشهر), або Іран — офіційна назва.
- Новоперська імперія — історіографічна назва за місцем розташування.
- Сасанідська імперія (перс. شاهنشاهی ساسانیان šāhanšāhije sɒsɒnijɒn) — історіографічна назва за назвою династії.
Історія[ред. | ред. код]
Держава Сасанідів прийшла на зміну Парфянській династії Аршакідів і була однією з головних сил на Близькому Сході і в Середній Азії. Конкурувала за контроль над територіями з Римською імперією, а після розподілу останньої — зі Східною Римською імперією, пізніше Візантією.
Правляча династія Сасанідів була заснована Ардаширом I після перемоги над парфянським царем Артабаном V (перс. اردوان Ardavan) з династії Аршакідів. Останнім Сасанідським шахіншахом (Царем царів) був Єздігерд III (632—651), який зазнав поразки в 14-річній боротьбі з Арабським халіфатом.
Найбільшого розквіту імперія досягла при правлінні Хосрова I Ануширвана, а найбільшого, хоча й короткочасного, розширення кордонів досягла під час правління Хосрова II Парвіза (Абарвеза, Апарвеза, «Переможного») — онука Хосрова I Ануширвана та сина Ормізда III, і включала землі нинішніх Ірану, Іраку, Азербайджану, Вірменії, Афганістану, східну частина сучасної Туреччини та частини нинішніх Індії, Сирії, Пакистану. Також влада Сасанідів частково поширювалася на Кавказ, Центральну Азію, Аравійський півострів, Єгипет, землі нинішніх Йорданії, Ізраїлю та Палестини. Таким чином, сасанідський Іран майже досяг меж держави Ахеменідів.
У середині VII століття імперію Сасанідів знищив та поглинув Арабський халіфат.
Державний устрій[ред. | ред. код]
Шахиншахи[ред. | ред. код]
З часів Шапура II окрім титула шахіншах правителі носили давній титул каві (був у Давньобактрійському кавійстві), чим намагався означити давність своєї династії, пов'язавши її з легендарними Кеянідами.
Сасан • Папак • Ардашир І • Шапур I • Ормізд I • Бахрам I • Бахрам II • Бахрам III • Нарсе • Ормізд II • Шапур II • Ардашир II • Шапур III • Бахрам IV • Єздигерд I • Бахрам V • Єздигерд II • Ормізд III • Пероз • Балаш • Кавад I • Замасп • Хосров I Ануширван • Ормізд IV • Бахрам VI • Хосров II Парвіз • Кавад II • Арташир III • Фаррухан Шахрвараз • Борандохт • Азармедохт • Єздигерд III
Провінції[ред. | ред. код]
| ||||||||
Збройні сили[ред. | ред. код]
Військо[ред. | ред. код]
Структура перської армії може бути охарактеризована за двома критеріями: за родами військ та за етнічним складом. Основну ударну силу перської армії становила кіннота.
Флот[ред. | ред. код]
Діяв у Перській затоці, Аравійському морі, Червоному морі та короткочасно в Середземному та Мармуровому морях.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Територія держави Сасанідів у 610 -
Імперія у часи Юстиніана -
Інвеститура Ардашира Ахура Маздою -
Сцена полювання на позолоченому срібному блюді, що зображує Хосрова I Ануширвана -
Сасанідська шовкова тканина, VI—VII ст. -
Шолом армії Сасанідів -
Перський вершник, Так-і-Бустан, Іран -
Срібний умбон сасанідського щита, який зображає лева -
Генеалогічне древо Сасанідської династії
Примітки[ред. | ред. код]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Сасанідський судебник [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Держава Сасанідів
| ||||||||||||||
|
