Кремль — Вікіпедія

Кремль
Зображення
Архітектор Арістотель Фіораванті, Алевіз Фрязін Старий, Marco Ruffod і П'єтро Антоніо Соларіd
Архітектурний стиль Slavic architectured
CMNS: Кремль у Вікісховищі
Нижньогородський кремль, Росія

Кре́мль — укріплений оборонними стінами центр на північно-східних околицях Русі. На території кремля розташовувалась церква, княжий палац, арсенал та ін. З XVIII ст. втратив оборонне значення[1].

Загальний опис[ред. | ред. код]

Спочатку вирішувався у вигляді кола, оточувався ровами і валами, посиленими частоколом із загострених вертикальних колод, які комлем ставилися донизу. Згодом дерев'яні стіни замінялись мурованими з баштами. Усередині кремля розташовувалася соборна площа з палацами князів і палатами бояр, пізніше храмами. Слово поширене в російській мові, а в інших слов'янських мовах — відсутнє.

Походження слова[ред. | ред. код]

Уперше слово «кремль» згадано у літопису 1317 року — у формі кремник; літописець повідомляв про невдалу спробу побудування укріплень у Твері[2].

Походження слова «кремль» остаточно не з'ясоване, висунуто кілька версій:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Універсальний словник-енциклопедія. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 15 січня 2013. 
  2. Галлигани Мауро, Бигацци Франческо. Кремли: твердыни русской земли. — М.: ОЛМА Медиа Групп, 2004. — ISBN 5-224-04702-1, 9785224047024
  3. В. І. Даль Толковый словарь живого великорусского языка
  4. а б Кремль // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 83. — ISBN 5-12-001263-9.
  5. проф. Д.Крынин. Типы дорог в СРСР в ближайшем будущем // «За рулем» — 1928. — № 3 (сторінки: 28-29)
  6. Кремль, городская цитадель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. Шипова Е. Н. Словарь тюркизмов в русском языке. — Алма-Ата: «Наука», 1976

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]