Список графів і герцогів графства Мен — Вікіпедія

Граф дю Мен (фр. comtes du Maine) — титул правителя середньовічного французького графства Мен.

Графи дю Мен[ред. | ред. код]

Перші графи[ред. | ред. код]

У VIII столітті згадуються 2 графи Мена, родичі Робертінів:

Роже, граф Мена у 710 та 724 роках.
Ерве, син попереднього, граф Мена у 748 році.

Перший дім графів дю Мен (Роргоніди)[ред. | ред. код]

832-839 : Роргон I (пом. 839/840), граф дю Мен, граф Ренну з 819, син Гозлена I.
839-849 : Гозберт (пом. 849), граф дю Мен, син попереднього.
849-865 : Роргон II (пом. 865), граф дю Мен, брат попереднього.
865-878 : Гозфрід (пом. 878), граф дю Мен, маркіз Нейстрії, син попереднього.
878-885 : Рагенольд (пом. 885), граф д'Ербо, граф дю Мен, маркіз Нейстрії, правнук Роргона I

Після смерті Рагенольда імператор Карл III Товстий передав графство Мен Роже, що став родоначальником другого дому графів дю Мен (Гугонідів). Наприкінці IX - початку X століть з ним і його сином сперечався син Гозфріда, Гозлен II.

Період боротьби між Роргонідами й Гугонідами[ред. | ред. код]

886-893 : Роже (пом. 900), граф дю Мен, призначений графом імператором Карлом III Товстим у 886 році, але усунутий 893 року королем Едом
893-895 : Гозлен II (пом. 914), граф дю Мен, син Гозфріда, графа дю Мен, призначений королем Едом, але утримати його не зміг.
895-900 : Роже (пом. 900), граф дю Мен, повторно

Другий дім графів дю Мен (Гугоніди)[ред. | ред. код]

900-950: Гуго I (пом. 940), граф дю Мен, син графа Роже дю Мена
950-992: Гуго II (пом. 992), граф дю Мен, син попереднього
992-1015: Гуго III (пом. 1015), граф дю Мен, син попереднього
1015-1035: Герберт I (пом. 1035), граф дю Мен, син попереднього
1035-1051: Гуго IV (пом. 1051), граф дю Мен, син попереднього.
- 1051—1060: Мен захоплено графом Анжуйським Жоффруа II Мартелом
1051-1062 : Герберт II (пом. 1062), граф дю Мен (формально), син попереднього

Бездітний Герберт II заповів Мен Вільгельму Завойовнику, але менська знать повстала й визнала графом дядька Герберта II.

Боротьба за Менську спадщину[ред. | ред. код]

1062-1063: Готьє I де Вексен (пом. 1063), граф Вексена та Амьєна з 1035, чоловік Біоты дю Мен, дочки графа Герберта I

Вільгельм Завойовник призначив графом свого старшого сина Роберта замість усунутого графа Готьє, що помер в ув’язненні за нез’ясованих обставин.

1063-1069: Роберт I Куртгьоз (бл. 1054—1134), герцог Нормандії 1087-1106, син Вільгельма Завойовника

У 1069 році графство перейшло до іншого спадкоємця.

1069-1093: Гуго V д'Есте (пом. 1097), син Аццо II д'Есте й Герсенди дю Мен, онуки графа Герберта I. У 1093 році він продав Мен своєму кузену Елі I де Божансі
1093-1110: Елі I де Божансі (пом. 1110), син Ланселена де Божансі, сеньйора де Ла Флеш, і Паули дю Мен, онуки графа Герберта I
1110-1126: Ерембурга (1091-1126), дочка попереднього, дружина Фулька V Анжуйського.

1-й Анжуйський Дім (Гатіне-Анжу, Плантагенети)[ред. | ред. код]

1110—1129: Фульк V Молодий (1095—1143), граф Анжу, король Єрусалима, чоловік попередньої
1129—1151: Жоффруа I Красивий (1113—1151), граф Анжу, герцог Нормандії, син попереднього
1151—1151: Елі II дю Мен, брат попереднього
1151—1189: Генріх I Плантагенет (1133—1189), король Англії, син Жоффруа I
- 1156—1158: Жоффруа II (1134—1158), граф Анжу
- 1169—1183: Генріх II Молодий (1155—1183), граф Анжу
1183—1199: Річард I Левове Серце (1157—1199), король Англії
1199—1204: Іоанн Безземельний (1167—1219), король Англії

У 1204 році король Франції Філіп II Август конфіскував Анжу і Мен й долучив їх до королівського домену.

1-й Анжуйський дім з династії Капетингів[ред. | ред. код]

Жан Тристан (1219-1232), син Людовіка VIII Лева, короля Франції, носив лише титул
1246-1285: Карл I Анжуйський (1226-1285), також король Сицилії, потім король Неаполя, брат попереднього
1285-1290: Карл II (1254-1309), король Неаполя, син попереднього
- у 1290 році він віддає Анжу і Мен у придане своїй дочці, що стала дружиною Карла де Валуа
1290-1299: Маргарита Анжуйська (1273-1299), дочка попереднього

Династія Валуа[ред. | ред. код]

1290-1325: Карл III де Валуа (1270-1325), син Філіпа III, короля Франції, чоловік попередньої
1325-1328 : Філіп де Валуа (1293-1350), син попередньої
- У 1328 році Філіп де Валуа стає королем Франції під ім’ям Філіпа VI та приєднує Анжу і Мен до королівського домену

Анжу-Сицилійський дім з династії Валуа[ред. | ред. код]

1350-1384: Людовік I Анжуйський (1339-1384), титулярний король Неаполя з 1382 року, граф Провансу, граф (з 1360 герцог) Анжу, син короля Іоанна II Доброго
1384-1417: Людовік II Анжуйський (1377-1417), титулярний король Неаполя з 1384 року, граф Провансу, герцог Анжу, син попереднього
1417-1434: Людовік III Анжуйський (1403-1434), титулярний король Неаполя з 1417 року, граф Провансу, герцог Анжу, син попереднього
1434-1472: Карл IV дю Мен (1414-1472), син попереднього
1472-1481: Карл V дю Мен (1436-1481), титулярний король Неаполя з 1480 року, граф Провансу, герцог Анжу, син попереднього

Після смерті Карла V (1481) Анжу і Мен долучено до королівського домену.

Герцоги дю Мен (апанаж)[ред. | ред. код]

Бурбони[ред. | ред. код]

У 1670 році король Франції Людовік XIV зробив Мен герцогством та виділив як апанаж своєму незаконному сину від Франсуази-Атенаїс де Рошешуар де Мортемар (1641—1707), маркізи де Монтеспан:

1670-1736 : Луї-Огюст де Бурбон (1670—1736), герцог дю Мен

Література[ред. | ред. код]

Pierre Trouillart de Montferré,Mémoires des Comtes du Maine, au Mans, Hierôme Olivier Impr., 1643.
Abbé Angot, "Les vicomtes du Maine", dans Bulletin de la Commission historique et archéologique de la Mayenne, 1914, n° 30, p. 180-232, 320-342, 404-424. *[1].
Le Jan (Régine), Famille et pouvoir dans le monde franc (VIIe-Xe siècle), Publications de la Sorbonne, Paris, 1995.
Robert Latouche, « Les premiers comtes héréditaires du Maine », in Revue Historique et Archéologique du Maine, Le Mans,1959, tome CXV de la Collection, p.37-41.
Robert Latouche, Histoire du Comté du Maine pendant le X° et XI° siècles, Bibliothèque de l'École des Hautes Études, Paris, 1910.