Рудинський Олександр Сергійович — Вікіпедія

Олександр Рудинський
Ім'я при народженні	Олександр Сергійович Рудинський
Народився	23 липня 1996 (27 років); Миколаїв
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	КНУТКТ
Роки діяльності	2016 — дотепер
Дружина	Марія Рудинська (Заниборщ)
Діти	Петро Рудинський
Провідні ролі	Нік Маслов (Перші ластівки)
IMDb	nm9456601

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудинський.

Олекса́ндр Сергі́йович Руди́нський (нар. 23 липня 1996(19960723), Миколаїв, Миколаївська область) — український актор театру та кіно.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки та навчання

Народився 23 липня 1996 року в місті Миколаєві. У 5-ому класі почав вивчати театральне мистецтво^[1].

Після закінчення навчання у школі, у 2014 році, вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого на спеціальність «Акторське мистецтво драматичного театру і кіно» (майстерня Дмитра Богомазова).

Кар'єра

Після закінчення університету, у 2018 році, Олександр стає частиною трупи Національного драматичного театру ім. Івана Франка^[2].

Однією з перших робіт на великих екранах для актора стала роль у фільмі «11 дітей з Моршина» режисера Аркадія Непиталюка^[2].

У 2019 році зіграв головну роль (Нік Маслов) у телесеріалі «Перші ластівки» на «Новому каналі», завдяки якій, зокрема й отримав популярність.

У 2020 році зіграв головну роль (Льоша Сметанін) у телесеріалі «Перші ластівки: Залежні» на «Новому каналі».

Особисте життя[ред. | ред. код]

25 червня 2020 року одружився із Марією Заниборщ, яка по весіллю взяла прізвище Рудинська (акторка у театрі ім. Франка). Знайомі були з часів університету — були одногрупниками^[1]^[3].

Спортивні захоплення — бокс, самбо, футбол. Має навички народного та бального танцю, грає на гітарі^[2].

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Задіяний у репертуарі Театру на Лівому березі, актор Театру ім. Івана Франка:^[4]^[5]

Учбовий театр Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого

2018 — «Легкий дотик» за новелами Луїджі Піранделло; реж. Дмитро Богомазов, Андрій Самінін (дипломна вистава)

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

2017 — «12-та ніч, або Що захочете» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — Сер Тобі Белч^[6]

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

1999 — «Бременські музиканти» Юрія Ентіна, Василя Ліванова, Геннадія Гладкова; реж. Дмитро Чирипюк — Сищик (введення)
1999 — «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка; реж. Петро Ільченко — Скворцов (введення)
2007 — «Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуй-Левицького; реж. Петро Ільченко — Карпо (введення)
2018 — «Очищення» Софі Оксанен; реж. Григорій Гладій — Лаврентій
2018 — «Коріолан» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — 1-ий городянин / 1-ий страж^[7]
2019 — «Лимерівна» за п'єсою Панаса Мирного; реж. Іван Уривський — Василь^[8]
2019 — «Лунаса» за п'єсою «Танці на Луназу» Брайана Фріла; реж. Андрій Приходько — Джері Еванс^[9]
2019 — «Стіна» за п'єсою Любові Якимчук та Томаса Меттлера; реж. Томас Меттлер (Швейцарія) — Людина 5, Клов^[10]
2020 — «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка; реж. Дмитро Богомазов — Парубок^[11]
2020 — «Сірано де Бержерак» за п'єсою Едмона Ростана; реж. Юрій Одинокий — барон де Каюзак
2021 — «Пер Гюнт» за п'єсою Генріка Ібсена; реж. Іван Уривський — Виродок, син Пер Гюнта
2021 — «Співай, Лоло, співай» Олександра Чепалова за мотивами роману «Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана» Генріха Манна і художнього фільму «Блакитний ангел»; реж. Дмитро Богомазов — Фон Ерцум, гімназист
2021 — «Радован ІІІ» Душана Ковачевича; реж. Юрій Одинокий — Оленьок, полонений
2022 — «Калігула» Альбера Камю, реж. Іван Уривський — Калігула^{[джерело?]}
2022 — «Кар'єра Артуро Уї», Бертольта Брехта реж. Дмитро Богомазов — Емануеле Гірі^{[джерело?]}
2023 — «Загнаний кінь» Франсуази Саган, реж. Дмитро Чирипюк — Бертрам Честерфілд^{[джерело?]}

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік	Назва^[5]	Роль
2016	Черговий лікар
2016	Село на мільйон
2016	Закон пелікана
2017	Все ще буде
2017	Невиправні
2018	За законами воєнного часу-2
2018	Затемнення
2018	Шляхетні волоцюги	Скворцов
2019	11 дітей з Моршина	Гуцул
2019	Подорожники	Петро
2019	З вовками жити	Пашка
2019	Перші ластівки	Нік Маслов
2021	Перші ластівки: Залежні	Льоша Сметанін
2021	Слов'яни	Зубатий
2021	Бурштинові Копи	Юрко
2022	Носоріг (фільм)	Рудий
2022	Найкращі вихідні	Саня
2022	Django	Spencer Forrest
2023	Перші дні	Макс
2023	Зв'язок	Саня

Визнання[ред. | ред. код]

2018 — III медійна театральна премія «Дзеркало сцени — 2018» (Кращі роботи молодих акторів у київських виставах 2017 року — вік акторів — до 30 років)^[12]
- Акторський ансамбль вистави «12 ніч, або що захочете» (реж. Дмитро Богомазов, Київський театр на лівому березі): Макар Тихомиров, Марія Заниборщ, Анастасія Пустовіт, Христина Люба, Олександр Рудинський, Павло Шпегун, Олександр Коваль, Олександр Бегма, Михайло Дадалев, Євген Григор'єв, Олександр Боднар, Артем Шемет, Максим Кириченко, Борис Савенко, Ганна Павлик, Олег Гоцуляк
2019 — Міжнародна театральна премія Академії драми Китаю — «Найкращий дебют» (Олександр Рудинський) за виставу «Коріолан» (реж. Дмитро Богомазов)^[7]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Вікторія ПАСАЙЛЮК. Олександр Рудинський: «Кожен з нас може стати Ді Капріо». like.if.ua. Архів оригіналу за 29.01.2020. Процитовано 29.01.2020.
↑ ^а ^б ^в Олександр Рудинський. teleportal.ua. Архів оригіналу за 16.11.2019. Процитовано 29.01.2020.
↑ Анна ЗУЩИК (25 червня 2020). Зірка «Перших ластівок» більше не холостяк – фото з весілля розчулили фанів (укр.). «Znaj.ua». Процитовано 2020-6-26.
↑ Олександр Рудинський на сайті театру І. Франка
↑ ^а ^б Александр Рудинский. Кино-Театр.РУ. Процитовано 14 лютого 2020.
↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (11 листопада 2018). Друга «Дванадцята» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-6-26.
↑ ^а ^б Театр Франка отримав чотири нагороди на фестивалі в Китаї (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». 06 листопада 2019. Процитовано 2020-6-26.
↑ Олег ВЕРГЕЛІС (08 травня 2020). Бранці «Лимерівни» Творці однієї з найрейтинговіших вистав минулого сезону карантинять з користю (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 2020-6-26.
↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (15 листопада 2019). «Лунаса» – свято збору врожаю акторських награшів (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-6-26.
↑ Театр Франка покаже прем'єру вистави «Стіна» про події на Донбасі
↑ Своє 100-річчя Театр Франка відзначить вісьмома прем'єрами та міжнародним фестивалем
↑ Переможцями театральної премії «Дзеркало сцени-2018» стали учні Дмитра Богомазова (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». 26 березня 2018. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 2020-6-26.

Посилання[ред. | ред. код]

Олександр Рудинський на сайті театру І. Франка
Олександр Рудинський на сайті IMDb (англ.)
Олександр Рудинський у соцмережі «Instagram»

[like.if-1] а ^б Вікторія ПАСАЙЛЮК. Олександр Рудинський: «Кожен з нас може стати Ді Капріо». like.if.ua. Архів оригіналу за 29.01.2020. Процитовано 29.01.2020.

[teleportal-2] а ^б ^в Олександр Рудинський. teleportal.ua. Архів оригіналу за 16.11.2019. Процитовано 29.01.2020.

[Рудинський_Заниборщ-3] Анна ЗУЩИК (25 червня 2020). Зірка «Перших ластівок» більше не холостяк – фото з весілля розчулили фанів (укр.). «Znaj.ua». Процитовано 2020-6-26.

[Сайт_театру_Франка-4] Олександр Рудинський на сайті театру І. Франка

[Кино-Театр.РУ-5] а ^б Александр Рудинский. Кино-Театр.РУ. Процитовано 14 лютого 2020.

[Риболовля_12-та_ніч-6] Сергій ВИННИЧЕНКО (11 листопада 2018). Друга «Дванадцята» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-6-26.

[Коріолан_Китай-7] а ^б Театр Франка отримав чотири нагороди на фестивалі в Китаї (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». 06 листопада 2019. Процитовано 2020-6-26.

[ТКК_Лимерівна-8] Олег ВЕРГЕЛІС (08 травня 2020). Бранці «Лимерівни» Творці однієї з найрейтинговіших вистав минулого сезону карантинять з користю (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 2020-6-26.

[Риболовля_Лунаса-9] Сергій ВИННИЧЕНКО (15 листопада 2019). «Лунаса» – свято збору врожаю акторських награшів (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-6-26.

[10] Театр Франка покаже прем'єру вистави «Стіна» про події на Донбасі

[Театр_Франка_100-й_сезон-11] Своє 100-річчя Театр Франка відзначить вісьмома прем'єрами та міжнародним фестивалем

[Дзеркало_сцени-12] Переможцями театральної премії «Дзеркало сцени-2018» стали учні Дмитра Богомазова (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». 26 березня 2018. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 2020-6-26.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]