2021 у театрі — Вікіпедія

Події[ред. | ред. код]

Театральні починання[ред. | ред. код]

Український культурний фонд
  • 1 лютого — Міністерство культури та інформаційної політики призначило нового керівника Українського культурного фонду. Ним став генеральний директор і художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Михайло Захаревич[45][46];
  • 10 березня — Спілка концертної індустрії України (СКІУ) випустила статтю, у якій висунала звинувачення на бік Українського культурного фонду у порушенні власних правил видачі грантів[47] У понеділок, 15 березня зворотню відповідь публікує УКФ, в якому відкидає звинувачення[48].
  • 22 березня — Оголошення претендентів кандидатів на посаду Виконавчого директора УКФ: В'ячеслав Жила, Станіслав Которобай, Леся Миськів, Сергій Міранков, Анастасія Рагімова, Жанна Румко, Юлія Савостіна, Олег Соснов, Юлія Федів, Вікторія Шторм[49];
  • 23 березня — Юлія Федів, перший виконавчий директор Фонду зняла свою кандидатуру з учасників конкурсу[50]. Суспільне організувало публічну дискусію про вибори виконавчого директора УКФ на діджитал-платформах: фейсбук та ютуб-сторінках Суспільне Культура та в телеефірі UA: КУЛЬТУРА. З усіх запрошених кандидатів та кандидаток на посаду виконавчого директора УКФ, погодився прийти та відповісти на запитання глядачів, модераторів та експертів В'ячеслав Жила[51];
  • 24 березня — Засідання Наглядової ради Українського культурного фонду з конкурсного добору на посаду Виконавчого директора УКФ, за результатами якого не відбувається перемога (В'ячеслав Жила, Леся Миськів, Сергій Міранков та Жанна Румко — по 0 голосів; Станіслав Которобай, Юлія Савостіна та проти всіх — по 1 голосу; Олег Соснов — 2 голоси; Анастасія Рагімова — 4 голоси), і призначається наступний добір кандидатів[52][53].
  • 9 квітня — Голова Наглядової Ради Українського культурного фонду Михайло Захаревич складає повноваження за власним бажанням. Серед кандидатур на посаду Голови Фонду названі Лариса Мудрак (громадська діячка, медіаекспертка, публіцистка), Лариса Латипова (виконавча директорка Асоціації випускників «Аспен-Україна») та Лілія Млинарич (засновниця Koktebel Jazz Festival, продюсерка)[54].
  • 14 квітня — Оголошено ім'я нової Голови Наглядової Ради Українського культурного фонду — громадська діячка, медіаекспертка, публіцистка Лариса Мудрак
  • 19 квітня — Оголошення претендентів кандидатів другого конкурсу на посаду Виконавчого директора УКФ: Владислав Берковський, Анна Брагіна, Юлія Гершун, Наталія Гордіюк, Олександр Журавчак, Анна Катруліна, Олександр Кійченко, Микола Кужельний, Наталія Кучменко, Леся Миськів, Сергій Міранков, Роман Негрієнко, Ірина Осадча, Дарія Пушкарьова, Анастасія Рагімова, Жанна Румко, Вікторія Снєгур, Олег Соснов, Оксана Стебельська[55][56].
  • 27 квітня — Засідання Наглядової ради Українського культурного фонду з конкурсного добору на посаду Виконавчого директора УКФ, за результатами якого переможцем стає Владислав Берковський із результатом 6 голосів[57][58]

Карантин[ред. | ред. код]

  • З 8 до 24 січня включно в Україні діють посилені карантинні обмеження. Відповідно до постанови «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» робота театрів — заборонено[59][60]. Театри працюють в репетиційному режимі[61]
  • Театри на карантині почали робити кіноверсії своїх вистав та освоювати продаж квитків на театр онлайн[62]
  • З 1 листопада Київ входить до червоної зони, слідом за іншими областями — Дніпропетровською, Одеською, Херсонською іншими. Робота театрів частково препинена, частково грають вистави за умови вакцинації всіх артистів та наявності сертивікату вакцінації у глядачів[63].

Театр, ЗМІ та блогосфера[ред. | ред. код]

  • жовтня — Видавничий дім «Антиквар» заявиви про відновлення журналу для професійної театральної спільноти «Український театр» — передбачено друковану версію та створення сайту «Український театр» (головна редакторка — театрознавець Христина Срібняк)[64].
  • Youtube-проєкт «Невірювірю» запустив Український малий драматичний театр, за задумом якого оптимальну театральну виставу можна підібрати для будь-якого, навіть самого не театрального глядача. Експертами, які підбирають вистави, виступили продюсерка Дикого Театру Ярослава Кравченко, режисер і художній керівник Малого театру Дмитро Весельський, театральний блогер, автор порталу «Театральна риболовля» Сергій Винниченко та затята театральна глядачка Яна Ягніченко[65][66][67].
  • 20 грудня відбулася дискусійна зустріч «Привид критики або як ми перетравлюємо мистецтво» в якій взяли участь: Анастасія Гайшенець, театральна критикиня, керівниця перформативних програм Українського інституту; Олександр Лебедєв, перформер, учасник групи TanzLaboratorium; Мар’яна Матвейчук, авторка текстів про мистецтво; Ілля Разумейко, композитор, режисер; Віктор Рубан, хореограф, дослідник танцю; Ірина Чужинова, театрознавиця, кандидатка мистецтвознавства; Павло Юров, режисер, драматург[68]

Театральні виставки[ред. | ред. код]

  • 24 лютого — 30 квітня 2021 року — виставка «Театральні строї Богдана Поліщука» в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України. Сценограф та режисер Богдан Поліщук зібрав дещо зі свого доробку — ескізи з вистав Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької, Івано-Франківського національного академічного музично-драматичного театру ім. Івана Франка, Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, Першого українського академічного театру для дітей та юнацтва, Українського малого театру[69][70]
  • 27 травня — 14 червня 2021 року — авторська експозиція Fashion&Profession, присвячена взаємовпливу моди та професії в (ТРК «Проспект»). Серед представників різних професій представлені актори київських театрів Юрій Радіонов та Шорена Шонія-Радіонова[71][72][73][74]
  • ??? — 26 листопада 2021 року — виставкова програма «Театр без театру» Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України — проєкт Федора Александровича та Ольги Данилюк «Візит до Мінотавра»[75]
  • листопад 2021 року — проєкт Музею театрального, музичного та кіномистецтва України «Open Kurbas: цифрова колекція» — колекція оцифрованих 12 тисяч музейних предметів та створених двомовний (українсько-англійський) сайт із відкритим доступом до колекції пам’яток, пов’язаних із діяльністю режисера Леся Курбаса[76]

Театральна реконструкція[ред. | ред. код]

Театральні ювілеї[ред. | ред. код]

Меморіальні події[ред. | ред. код]

Прощання[ред. | ред. код]

із виставами

Театральні гастролі[ред. | ред. код]

Український театр в світі[ред. | ред. код]

Театральні скандали[ред. | ред. код]

  • 1 березня Євген Лавренчук, головний режисер Одеського національного академічного театру опери та балету повідомив про скоєння на нього напад в Одесі. Невідомі били режисера по обличчю та голові, в результаті чого отримано різане поранення[124][125][126]. Вже 2 березня виходить розлоге інтерв'ю Лавренчука журналісту Олегу Вергелісу[127]. Одеська опера публікує своє трактуванні історії та пригадує подробиі минулорічного побиття[128], за матеріалами театру виходить низка публікацій[129][130]. Того ж дня Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка публікує заяву про отримання листів (анонімних та за підписами шанованих митців) «із закликами в жодному разі не нагороджувати Євгена Лавренчука, головного режисера Одеського національного академічного театру опери та балету, за його постановку «Травіати» Дж. Верді» та звертають увагу на «не пов’язаних між собою адрес містять більш-менш однакові аргументи подекуди однаковими словами»[131][132]. Протягом 3 березня вийшла програма «Ми з Ігорем Покровським» на каналі «Медіа-Інформ» з гостями в студії Надією Бабіч (в.о. генеральної директорки Одеського національного академічного театру опери та балету) та В’ячеславом Чернухо-Волічем (головний диригент театру)[133]. Із підтримкою Євгена Лавренчука виступив директор Польського театру у Познані, очільний Національний Інститут Театру у Польщі Мацей Новак[pl][134], аналіз ситуації в своїй статті на сторінках газети «День» робить Ольга Стельмашевська[135]. Матеріали–розслідування вийшли на порталах Yabl[136], «Театральна риболовля»[137], «ЛІГА.net»[138] та інших[139].
  • березень — Голова Харківської обласної державної адміністрації Айна Тимчук зробила заяву про те, що середня зарплата в закладах культури становить 16,5 тисяч гривень, що не відповідає дійсності. Заява, накладена на відсутність виплат спровокували працівників театрів Харкова до ініціації мітинга[140][141][142] Під стани ХОДА представники театрів вийшли 22 березня. В акції взяло участь близько 200 людей. Використовувалися плакати із надписами «Борітеся — поборете», «Театр — зброя, тому за нього треба боротися», «До театру традиційно йдуть почути правду», «Мистецтво врятує»[143]. Із рефреном «тидищ! де мої 16,5 тищ?» записали та випустили аудіотрек на підтримку акції[144][145]. Протест продовжився й до Всесвітнього дня театру 27 березня (на майдані Свободи біля ХОДА пройшов музичний «Тидищ! Концерт» за участі музикантів «Bud'more», «Dостоевсkий FM», Олега Каданова, Бориса Севастьянова, Міська Барбари, «П@П@ Карло»), й 12 квітня[139][146]
  • У Херсоні у театрі імені Миколи Куліша до професійного свята Дня театру влаштували «закриту вечірку» для своїх, під час проведення якого порушувалися карантинні вимоги, дефелювали напівоголені дівчата та у режимі аукціону зібрали 200 тисяч гривень[139][147][148]
  • 22 квітня режисер-постановник Львівського театру ім. Марії Заньковецької Орест Огородник повідомив, що, за рішенням гендиректора театру Андрія Мацяка, з репертуару прибрали всі його вистави[149]. За уточненнями прес-служби театру інформація не відповідає дійсності — вистави «Криза», «Останній гречкосій», «Соло для мідних труб» продовжують знаходитися у діючому репертуарі театру[150]. При цьому театр відмовився від подальших послуг Огородника як драматурга.
  • У серпні опинився в центрі скандалу у зв'язку з отриманням на свою адресу одночасного звинувачення з боку кількох жінок у домаганнях опинився актор Володимир Талашко. Театральний критик і сценарист Богдан Панкрухін 8 серпня 2021 оприлюднив допис у фейсбуці з розповідями двох конкретних дівчат[151][152]. Пізніше з'явилися подібні звинувачення від інших молодих жінок. Актора звинуватили його студентки та колишні абітурієнтки (запрошення додому під приводом допомоги в навчанні чи влаштуванні до вишу, фотографування оголеною, цілування), а також журналістка, що стверджує про приставання під час інтерв'ю. За словами журналістки Яніни Соколової, яка свого часу вчилася в інституті Карпенка-Карого, такі випадки у виші не є поодинокими. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у своєму коментарі зазначив, що започатковано службове розслідування. Володимир Талашко всі звинувачення відкидає[153][154][155]. Згодом, Володимир Талашко написав заяву за власним бажанням й припинив викладання в університеті. Його кейс став прецедентом офіційного розслідування харасменту у творчому виші із успішною його розв'язкою[156]. Відповідно до запиту «Інтерфакс — Україна», у січні 2023 року у нацполіції заявили, що не встановили обставин, які можуть свідчити про сексуальні домагання до студенток із боку викладача Володимира Талашка в Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. І. Карпенка-Карого[157].
  • По допрем'єрному показу нової вистави «Три сестри» у Харківському театрі ім. Олександра Пушкіна вийшла розгромна рецензія театрального критика Олександра Аннічева. За твердженням режисера Олександра Середіна, рецензія стала причиною рішення не вводити виставу до репертуару театру, а в.о. керівника надала рекомендації щодо внесення змін у вестиву. Режисер відмовився від змін й написав заяву на звільнення. Також заяви написали актори театру Олег Маковейчук (грав Андрія Прозорова) та Аріна Колесніченко (грала Ірину)[158][159]. Наступними днями з'явився коментар в.о. директора театру ім. Пушкіна Олени Ткаченко, яка заперечувала твердження про наявність цензури в театрі, й називає причиною звільнення Олександра Середина небажання ним «дотримуватися трудової дисципліни, елементарної субординації». Зокрема наводиться приклад знятого з ролі Федотика актора Олексія Петровича[160].
Конкурсні скандали

Прем'єри[ред. | ред. код]

Протягом 2021 року українські театри випустили понад 400 прем’єр[178].

Початок року з урахуванням карантинних обмежень – виходило по 10-20 нових вистав. Піковим місяцем видався травень – понад 70 прем’єр.

До вшанування ювілею Лесі Українки, протягом року вийшло понад 20 вистав, пов’язаних з її іменем – за мотивами творів або біографічних.

Фестивалі, театральні школи, форуми[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Звання[ред. | ред. код]

Розділ містить перелік лауреатів, які мають пряме відношення до театру.

Народний артист України[ред. | ред. код]

Заслужений артист України[ред. | ред. код]

Заслужений діяч мистецтв України[ред. | ред. код]

Заслужений працівник культури України[ред. | ред. код]

Заслужений художник України[ред. | ред. код]

Ордени[ред. | ред. код]

Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Конкурси на заміщення керівних посад[ред. | ред. код]

Дата Переможець Посада Театр / Заклад Конкуренти Коментар, Посилання
3 лютого Сакаян Маргарита Нориківна Керівник Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка Претендент один Повідомлення[282]
Відеозапис[283]
3 лютого Коваль Ігор Миколайович Керівник Харківський академічний театр музичної комедії Претендент один Повідомлення[282]
Відеозапис[283]
3 лютого Решетняк Володимир Вікторович Керівник Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва Претендент один Повідомлення[282]
Відеозапис[284]
3 лютого Бичко Сергій Анатолійович
(не затверджений облрадою)
Керівник Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна Претендент один Повідомлення[282]
Відеозапис[285]
24 березня не обрано Виконавчий директор Український культурний фонд Жила В'ячеслав В'ячеславович
Которобай Станіслав
Миськів Леся
Міранков Сергій
Рагімова Анастасія
Румко Жанна
Савостіна Юлія
Соснов Олег
Федів Юлія Олександрівна (зняла кандидатуру[50])
Шторм Вікторія[53]
26 квітня Петренко Володимир Євгенович Голова Дніпропетровське міжобласне відділення Національної спілки театральних діячів України
27 квітня Берковський Владислав Георгійович Виконавчий директор Український культурний фонд Брагіна Анна
Гершун Юлія
Гордіюк Наталія
Журавчак Олександр Петрович
Катруліна Анна
Кійченко Олександр
Кужельний Микола
Кучменко Наталія
Миськів Леся
Міранков Сергій
Негрієнко Роман
Осадча Ірина
Пушкарьова Дарія
Рагімова Анастасія
Румко Жанна
Снєгур Вікторія
Соснов Олег
Стебельська Оксана[56]
28 квітня Барінова Яна Дмитрівна Директор Департамент культури КМДА
3 червня не обрано Головний режисер Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької Ревкевич Богдан
Галканова-Лань Олеся
Дудко Сергій (недопущений до конкурсу з причини відсутності профільної вищої освіти)
Роман Козак
Сікорський Вадим Іванович
Огородник Орест Володимирович
Матіїв Ігор Олегович
Маховський Єжи (Польща)
Конкурс визнано таким, що не відбувся[286] (тимчасовим виконувачем обов’язків призначено Вадима Сікорського[287]).
22 червня Редько Ірина Олександрівна Директор — художній керівник Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара Мальований Микола
Петренко Надія
Третьяченко Олександр[288]
Термін дії контракту з 08.10.2021 по 07.10.2026[289]
липень Титаренко Яна Головний режисер Львівський обласний театр ляльок
26 липня Бабіч Надія Матвіївна Генеральний директор — художній керівник Одеський національний академічний театр опери та балету Євген Лавренчук (екс головний режисер театру. Офіційним відеозверненням від 21 липня зняв свою кандидатуру з участі у конкурсі[290][291])[292] Безпосередньо напередодні конкурсу активістами організовано пікет поблизу театру, учасники якого вимагали віміни конкурса та із закликами Міністерства культури України звернути увагу на існуючу проблему[293].
3 серпня Меженін Антон Сергійович Головний режисер Дніпровський академічний театр драми і комедії Повідомлення[294]
ЗМІ[295]
4 серпня Вінник Анатолій Іванович
(не затверджений облрадою)
Керівник Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна Мисенко Наталя Григоівна
Ткаченко Олена Іванівна
Повідомлення[296][297]
Не затверджений облрадою[298]
5 серпня Малахов Віталій Юхимович Директор — художній керівник Київський академічний драматичний театр на Подолі Претендент один Повідомлення[299]
Відеозапис[300]
6 серпня Трунова Ірина Миколаївна Директорка Хмельницький академічний обласний театр ляльок Претендент один Повідомлення[301]
17 серпня не обрано Директор — художній керівник Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького Спінул Ігор Васильович (доцент кафедри музичного мистецтва і хореографії Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка, художній керівник народного художнього колективу України ансамблю бального танцю «Конвалія»)
Курман Євген Васильович (головний режисер театру ім. Марка Кропивницького)[302][303]
Конкурс не відбувся з причини того, що обидва претенденти відмовилися від участі в ньому[170].
30 серпня Жила В'ячеслав В'ячеславович Директор — художній керівник Київський академічний театр юного глядача на Липках Гирич Віктор Сергійович
Губрій Тетяна Ігорівна
Повідомлення[304]
Відеозапис[305][306][307]
Становлення[308][309][310]
6 вересня Резнікович Михайло Ієрухімович Генеральний директор — художній керівник Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки Паперний Євген Васильович
15 вересня Май Андрій Володимирович Головний режисер Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна Повідомлення[311]
На посаду не вступив[312]
17 вересня не обрано Директор — художній керівник Київська мала опера Відеозапис[313] Конкурс не відбувся
27 вересня Чуєшова Аліна Олександрівна Директор — художній керівник Київський камерний театр «Дивний замок» Губрій Тетяна Ігорівна
Іванченко Олена Ігорівна
Перше засідання відбулося 13 вересня[314] Повідомлення[315]
Відеозапис[316]
30 вересня Гулий Ігор Сергійович Директор — художній керівник Київський академічний театр ляльок Дончак Олександр Дмитрович
Поліщук Дмитро Леонідович
Федірко Ігор Валерійович
Чернікова Ірина Олександрівна
Перше засідання відбулося 24 вересня[317]
Повідомлення[318]
Відеозапис[319]
11 жовтня Данилюк Володимир Іванович Директор Рівненський академічний обласний театр ляльок Мазур Володимир Васильович (не відповідність кваліфікаційним вимогам та не повний комплект документів) Відеозапис[320][321]
ЗМІ[322]
11 жовтня Петрів Володимир Юліанович Директор — художній керівник Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр Претендент один Відеозапис[323]
ЗМІ[322]
20 жовтня Остапович Іван Іванович Начальник Управління культури Львова ЗМІ[324]
9 листопада Тихомиров Ігор Анатолійович Директор Чернігівський обласний молодіжний театр Биш Олексій Володимирович (актор Молодіжного театру)
Левочко Олександр Володимирович (ексдиректор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА)
Грабова Ірина Іванівна (заступниця директора Молодіжного театру)[325][326]
Повідомлення[327]
Соцмережа[328]
ЗМІ[329][330]
1 листопада Струтинський Богдан Дмитрович Голова Національна спілка театральних діячів України
11 листопада Кожевніков Володимир Володимирович Директор — художній керівник Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) Демков Дмитро[331] Повідомлення та відеозапис[332]
12 листопада Просол Олексії Григорович Директор — художній керівник Київська мала опера Повідомлення[333]
17 листопада Курман Євген Васильович Головний режисер Миколаївський академічний художній російський драматичний театр Повідомлення[334][335]
18 листопада не обрано Директор — художній керівник Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького Дорошев Олексій Іванович (актор — провідний майстер сцени Театру ім. Марка Кропивницького)
Компанієць Сергій Васильович (театральний менеджер, продюсер, головний режисер фестивалів «Кропивницький», 2017, «Вересневі самоцвіти», 2020)
Скрипник Євген Володимирович (артиста драми обласного театру ім. М.Л. Кропивницького. За сумісництвом — керівник вокального гуртка та ведучий телепрограм)[336][337]
Під час першого засідання 15 листопада, комісія допустила до конкурсу трьох претендентів[338]. Друге засідання відбулося 18 листопада, проте конкурс визнали такми, що не відбувся — жоден з кандидатів не отримав більшість голосів (Дорошев та Скрипник — по чотири голоси, Компанієць — жодного)[339].
22 грудня Крикунов Микола Ігорович Директор — художній керівник Циганський академічний музично-драматичний театр «Романс» Результат[340]
Завершення каденції

Діячі театру[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Одружилися[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень