French
DeutschРудик Борис Іванович — Вікіпедія
| Борис Іванович Рудик | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 жовтня 1932 с. Підлісний Ялтушків, Барський район, Вінницька область, Україна |
| Помер | 11 грудня 2014 (82 роки) м. Тернопіль |
| Країна |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Чернівецький медичний інститут |
| Галузь | терапія |
| Заклад | ТДМУ |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
 Рудик Борис Іванович у Вікісховищі | |
Борис Іванович Рудик (нар. 22 жовтня 1932, с. Підлісний Ялтушків, нині Барського району Вінницької області — 11 грудня 2014, м. Тернопіль) — український вчений у галузі медицини. Доктор медичних наук (1986), професор (1987).
Життєпис[ред. | ред. код]
Борис Іванович Рудик народився 22 жовтня 1932 року в Підлісному Ялтушкові на Вінниччині в селянській сім'ї. Закінчив із відзнакою лікувальний факультет Чернівецького медичного інституту (1957, нині університет).
Працював головним лікарем лікарні в с. Горошівцях Заставнівського району Чернівецької області, ординатором спочатку терапевтичного, а відтак гематологічного відділів Тернопільської обласної клінічної лікарні (1958—1962, нині Тернопільська університетська лікарня), аспірант Київського інституту удосконалення лікарів (1962—1965), асистент кафедри шпитальної терапії Чернівецького медичного інституту (1965—1971). Працював лікарем за контрактом у Тунісі (1967—1969).
Від 1971 — в Тернопільському медичному інституті (нині університет): 1975—1986 — доцент кафедри факультативної терапії, 1986—1996 — завідувач кафедри кардіології; від 1997 — професор кафедри терапії та сімейної медицини факультету післядипломної освіти.
Від 1992 — голова Тернопільського обласного наукового товариства терапевтів, неодноразово обирався членом Всеукраїнського правління товариства терапевтів і кардіологів.
Науковий доробок[ред. | ред. код]
Наукові зацікавлення пов'язані з вивченням імунопатологічних реакцій та їх корекції у хворих на алергію та аутоімунні хвороби. 1966 захистив кандидатську, а 1986 — докторську дисертації з проблеми бронхіальної астми. Керівник шести кандидатський і однієї докторської дисертації з кардіології.
Розробив високоефектне лікування бронхіальної астми та гіпертонічної хвороби з використанням імуномодуляторів, бетаблокаторів та антагоністів кальцію.
Має два авторські свідоцтва на винаходи. Зокрема у 1983 році отримав авторське свідоцтво на винахід, розробивши у співавторстві з Бліновою Ніною Григорівною та Ковтун Євгенією Володимирівною, спосіб лікування аутоімунних поліартритів із застосуванням електротерапії.[1]
Твори[ред. | ред. код]
Автор і співавтор
- понад 300 наукових праць,
- монографії «Бронхіальна астма» (1984),
- «Довідника фельдшера» (книга 1, 1997),
- навчального посібника «Вибрані лекції з кардіології» (3-є видання, 2005),
- збірника «Приказки та афоризми про здоров'я, хвороби, життя і алкоголь» (3 видання),
- науково-популярних брошур,
- книги «Спогади старого лікаря» (2006).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Espacenet – search results. worldwide.espacenet.com. Процитовано 16 грудня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Щербак Л., Ярема Н. Рудик Борис Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 204. — ISBN 978-966-528-279-2.
Література[ред. | ред. код]
- Сімдесятий жовтень професора Бориса Рудика // Медична академія. — 2002. — № 21 (жовтень). — С. 2. — (Вітаємо).
- Його серце стихло навічно // Медична академія. — 2014. — № 24 (30 груд.). — С. 10. — (Втрата).
- Хміляр Л. Пам'ять про нього світла / Лідія Хміляр // Медична академія. — 2016. — № 16 (30 серп.). — С. 15—16. — (До 60-річчя ТДМУ).
|
