Автоімунні захворювання — Вікіпедія

Автоімунні захворювання
Симптом «метелика» [1] на шкірі обличчя у пізній стадії системного червоного вовчака - типової автоімунної хвороби.
Симптом «метелика» [1] на шкірі обличчя у пізній стадії системного червоного вовчака - типової автоімунної хвороби.
Симптом «метелика» [1] на шкірі обличчя у пізній стадії системного червоного вовчака - типової автоімунної хвороби.
Спеціальністьімунологія і ревматологія
Причиниtype II hypersensitivityd
Препаратициклоспорин[2], азатіоприн[2], дексаметазон[2], преднізон[2] і метилпреднізолон[2]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10D84.9, M35.9
OMIM109100
DiseasesDB28805
MedlinePlus000816
eMedicinemed/
MeSHD001327
CMNS: Autoimmune diseases and disorders у Вікісховищі

Автоіму́нні захво́рювання (англ. Autoimmune diseases, часто також — автоімунні порушення, англ. Autoimmune disorders) — хвороби, при яких імунітет організму мобілізується не проти сторонньої сполуки, біологічного організму (вірусів, мікроорганізмів тощо) (антигену), а проти клітин, тканин власного організму. Внаслідок вироблення автоімунних антитіл, які з'єднуються із автоантигеном і комплементом, виникає запалення.

Таким чином розвиваються автоімунні хвороби, при яких відбувається ураження тієї чи іншої системи: нервової, м'язової, ендокринної, серцево-судинної, сполучної тканини, печінки, шкіри тощо. Через це у МКХ-10 ці хвороби віднесені до різних класифікаційних груп.

До автоімунних хвороб відносять велику кількість системних хвороб сполучної тканини (зокрема ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, синдром Бехчета, синдром Шегрена) та інших систем організму — розсіяний склероз, кардіоміопатія, автоімунний міокардит тощо.

Схильність до автоімунних захворювань є успадкованою і контролюється системою гістосумісності (HLA).

Лікування автоімунних захворювань базується на проведенні імунодепресивної терапії з використанням глюкокортикостероїдів, імунодепресантів та елімінації (виведення) автоімунних комплексів із організму шляхом проведення плазмоферезу.

Існує альтернативна теорія виникнення автоімунних захворювань, при якій зрушення пов'язують із змінами у метаболізмі цукрів[3], однак більшість вчених це відкидає і дотримаються традиційних поглядів[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Симетричне почервоніння зліва і вправо від носа.
  2. а б в г д NDF-RT
  3. Maverakis E, Kim K, Shimoda M, Gershwin M, Patel F, Wilken R, Raychaudhuri S, Ruhaak LR, Lebrilla CB (2015). «Glycans in the immune system and The Altered Glycan Theory of Autoimmunity». J Autoimmun 57 (6): 1-13.
  4. Cotsapas C, Hafler DA (2013). «Immune-mediated disease genetics: the shared basis of pathogenesis». Trends in Immunology 34 (1): 22-6.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]