Реута Олександр Васильович — Вікіпедія

Реута Олександр Васильович
Народження 1 вересня 1912(1912-09-01)
Золотухи, Оржицький район, Україна
Смерть 16 травня 1983(1983-05-16) (70 років)
  Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Навчання Харківське державне художнє училище (1954)
Діяльність графік, художник-монументаліст
Вчитель Фітільов Лев Васильович
Член Спілка радянських художників України

Олександр Васильович Реута (1 вересня 1912, Золотухи — 16 травня 1983, Харків) — український радянський графік та художник-монументаліст; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1968 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 вересня 1912 року в селі Золотухах (нині Лубенський район Полтавської області, Україна). Протягом 1950—1954 років навчався у Харківському художньому училищі, був учнем Льва Фітільова[1].

З 1964 року працював художником Харківського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду УРСР[1]. Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Лебединській, № 16б. Помер у Харкові 16 травня 1983 року[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкової графіки, переважно у техніці ліногравюри та монументально-декоративного мистецтва. Серед робіт:

графіка
  • «На рідній оселі» (1960);
  • «Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути…» (1961);
  • «На Харківщині» (1961);
  • «Полтава» (1964);
  • «Свято» (1967);
  • «Молоду везуть» (1968).
мозаїчні панно

Брав участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках з 1960 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]