Портал:Графіка — Вікіпедія

Портал Обговорення порталу Проєкт Обговорення проєкту Доглядачі порталу
 Портал «Графіка»


Ласкаво просимо до україномовного порталу «Графіка та естамп»
Мартен де Вос — малюнок, гравер Рафаель Заделер. « Мудрість (Мінерва) надихає людину на труд», серія «Пори життя чоловіка», 1591 рік. Національна бібліотека Іспанії, Мадрид
Абрахам Босс. «Майстерня офортів», 1642 р.

Гра́фіка (нім. Graphik, грец. graphikos «написаний») — вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору. Твори можуть мати як монохромну, так і поліхромну гаму.

Графічний — виконаний у стилі графіки.

Графіка поділяється на такі різновиди:

Історія графіки

Графіка — різновид мистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає «пишу, дряпаю, малюю». Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Адже основним засобом створення художнього образу у графіці виступає найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого — лінія, штрих, які творять контур предмету або фігури.

З-поміж якого, малюнок — це найдавніший вид графіки, з нього і починається зародження образотворчого мистецтва. Найтрадиційнішим різновидом графіки й досі залишається малюнок. Витоки малюнку можна знайти у наскельному живописі неоліту, у античному вазописі, середньовічній мініатюрі. Основою для малюнку слугували вологий пісок, пласке каміння, волога глина.

З часом малюнки перенесли на керамічні вироби і тканини.

У Стародавній Греції головними виразними якостями графіки були лінії і силуети (античний чорнофігурний вазопис, червонофігурний вазопис). З епохи Відродження малюнок набуває самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які виконуються із застосуванням багатьох засобів: олівця, вугілля, крейди, сангіни, пера, пензликів і різних сортів чорнил, туші, акварелі.

Ускладнення графіки йшло разом з винаходом нових фарб — акварелі, гуаші, пастелі, темпери. Хоча у використанні цих фарб певну роль відіграє колорит, а також можливість використання багатьох фарб, що не притаманно первісній графіці.

З часом ускладнилися засоби друкованої графіки — офорт, літографія, ліногравюра тощо. Інший різновид графіки — гравюра або естамп (станкова графіка). Це вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнку, що виконується художником на тому чи іншому матеріалі. Існує дуже багато різновидів гравюри. Це гравюра на дереві та лінолеумі (ксилографія та ліногравюра), гравюра на металі, пунктирна манера, м'який лак, суха голка, офорт, літографія. При цьому висока художня вартість віртуозно виконаних малюнків не втратилася. Це довели дорогоцінні малюнки геніїв від італійського Відродження і бароко до майстрів сучасності (малюнки Леонардо да Вінчі, Боттічеллі, Рафаеля, Мікеланджело, Босха і Грюневальда, Рембрандта, архітектора Баженова, Едуарда Мане, Родена, Павла Коріна, Дмитра Жилінського, київського графіка Сергія Конончука).:::::::::::::::: Докладніше

Скорочення: П:БРК; Оновити кеш

Вибране зображення
Джакомо Фавретто. «Крамниця продажу гравюр», до 1885 р.

Архів

Малюнок
Джованні Больдіні. Теста Бруна, до 1892 р.

Архів

Основні статті

• Дереворит • Мідьорит • Офорт • Малюнок • Суха голка • Каліграфія • Акватінта • Літографія • Афіша • Плакат • Ліногравюра • Креслення архітектора • Плоский друк • Фотолітографія • Хромолітографія

Архів

Цього року...
  • 1863 рік. Графічна серія «Лихоліття війни» роботи Франсісо Гойя не була оприлюдена за життя художника з міркувань самоцензури. Вона була вперше оприлюднена 1863 року з ініціативи митців Королівської Академії мистецтв Сан Фернандо. Подія відбулася через 35 років після смерті Гойї. Передруки серії були у 1892, у 1903, у 1906 роках.
  • 1894 рік. Цього року був оприлюднений графічний цикл роботи Макса Клінгера з назвою «Фантазія на тему Брамса».
  • 1970 рік. Базилевич Анатолій Дмитрович (1926-2005), відомий український графік, працював над графічними ілюстраціями до Енеїди Котляревського десять років. Вони стануть мистецьким явищем в культурі України 20 століття (оприлюднені 1970 року)

Архів


Еротика і графіка
Ханс Крістіансен. «Пора кохання», 1897 р., серія «Модерни етамп», кольорова літографія
</noinclude>

Архів

Графіка в Україні
Міхеєв Павло Михайлович. «Софіївська площа». Офорт
Міхеєв Павло Михайлович. «Київ. Вулиця Інститутська».

Архів

Біографії

Перева́льський Васи́ль Євдоки́мович (13 червня 1938, с. Бубнів) — український художник-графік. Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2001). Народний художник України (1999). Доцент (2003). Лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Нечуя-Левицького (1993).

Біографія

Василь Перевальський народився 13 червня 1938 року в с. Бубнів Золотоніського району Черкаської області.

У 1965 році закінчив Київський державний художній інститут, де вчився у В. Касіяна, 1965–1967 — у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у М. Дерегуса.

У 1970–1975 роках працював художнім редактором видавництва «Мистецтво» та головним художником видавництва «Радянська школа» (тепер «Освіта»).

З 1987 по 1991 рік обіймав посаду секретаря Національної спілки художників України. У 1997–1998 роках — заступник голови Київської організації НСХУ, у 2000–2005 роках — заступник голови НСХУ.

У 1967–1969 роках викладав у Київському художньо-промисловому технікумі. З 1991 року почав викладати в Національному технічному університеті України «КПІ», завідував кафедрою графіки видавничо-поліграфічного факультету. З 2003 року викладає у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, з 2004 року — завідує там кафедрою графічних мистецтв.:::::::::::::::: Докладніше

Архів


Нові статті

Портал:Графіка/Нова стаття

Архів Нові статті

Література про графіку
  • «Очерки по историии технике гравюры», М, «Изобразительное искусство», 1987
  • Звонцов В., Шистко В. «Офорт. Техника. История». СПб: Аврора, 2004 ISBN 5-7300-0712-5
  • Лабынцев Ю. Кирилловское книгопечатание в Супрасле и его роль в развитии восточнославянских культур конца XVII-XVIII вв. Автореф. дис. … канд.филол.наук. ― М., 1980;
  • Суворов П. И. Искусство литографии. — М.: Искусство, 1952.
  • Генри Дж. Родс. Литографское искусство. — Л.: Техника и производство, 1928.
  • Коростин А. Ф. Русская литография XIX века. — Л.: Искусство, 1953.
  • Костенко Олександр Євгенійович. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912–1941) — українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київску МАН «Дослідник». — К., 2011.
  • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. — Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. ISBN 966-96284-0-7
  • Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. — 1736 с.: іл.
  • Народная картинка XVII—XIX веков, сб. ст., изд. Дмитрий Буланин, 1996
  • И. Л. Бусева-Давыдова. Культура и искусство в эпоху перемен. - М., Индрик, 2008, ISBN 978-5-85759-439-1

Архів

Категорії
Файл:.jpg
Графіка у Вікіновинах  Графіка у Вікіцитатнику  Графіка у Вікіпідручнику  Графіка у Вікіджерелах  Графіка у Вікісловнику  Графіка в Віківерситеті  Графіка у Вікісховищі Графіка у Вікімандрах
Новини Цитати Посібники Тексти Визначення Навчання Зображення Путівники


Чим допомогти
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про графіку

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.


Як робити, з чого почати першу свою публікацію:


Мистецтво Книги Архітектура Біографії Історія Література Театр
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти
Новий портал стартував 31 серпня 2016 р.

Оновити кеш

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Портал:Графіка&oldid=36957790