Репродуктивна праця — Вікіпедія

Докладніше: Неоплачувана робота
Лондонська домогосподарка, 1941 рік
Частина серії
Теорія фемінізму
Портал Проєкт Стиль

Репродуктивна праця (робота) (англ. reproductive labour) — неоплачувана робота з догляду та хатньої праці, включно з прибиранням, приготуванням їжі, доглядом за дітьми та неоплачуваною домашньою робочою силою.[1] Термін набув ужитку у феміністичній філософії та дискурсі (зокрема у феміністичній економіці) паралельно з входженням жінок до робочої сили в 1970-х як фокус на сегрегації жінок у домашню сферу, де праця не компенсована та невизнана в капіталістичній системі. За інтерсекційним підходом, жінки були частиною робочої сили ще до виходу на загальний ринок праці.[2] Деякі марксистські антропологи[3] та економісти, такі як Джордж Каффенціс[4], стверджують, що репродуктивна праця створює вартість подібно до виробничої, збільшуючи вартість робочої сили.

Термін та концепт[ред. | ред. код]

Концепція репродуктивної праці (прибирання, приготування їжі, догляду за дітьми та домашньої робочої сили) була створена та дискутована ще до кодифікації терміну. Сюди входять такі феміністичні твори, як класичний есей Вірджинії Вульф «Власна кімната».[5]

Поділ на продуктивну та непродуктивну працю підкреслили марксистські феміністки, включаючи Маргарет Бенстон та Пеґгі Мортон.[6] Вони визначають, що хоча продуктивна праця призводить до створення товарів чи послуг, які мають грошову цінність у капіталістичній системі і компенсуються у вигляді заробітної плати, репродуктивна праця пов'язана з приватною сферою і включає все, що потрібно людям робити для себе, не з метою отримання плати (тобто прибирання, приготування їжі, народження та виховання дітей). Хоча обидві форми праці необхідні, жінки та чоловіки мають різний доступ до цих форм праці. Як державні, так і приватні установи використовують неоплачувану працю жінок як дешевий метод підтримки робочої сили. Для виробників це означає більший прибуток. Для нуклеарної сім'ї динаміка влади диктує, що хатню роботу має виконувати виключно жінка, звільняючи решту членів сім'ї від необхідної репродуктивної праці. Марксистські феміністки доводять, що виключення жінок з продуктивної праці призводить до чоловічого контролю як у приватному, так і у публічному.[7]

Заробітна плата за хатню роботу[ред. | ред. код]

Зосереджуючись на виключенні з виробничої праці як на найважливішому джерелі утиску жінок, деякі марксистські феміністки присвятили себе боротьбі за включення хатньої праці до складу капіталістичної економіки. Ідея створення компенсованої репродуктивної праці була присутня у працях соціалісток, таких як Шарлотта Перкінс Гілман (1898), яка стверджувала, що утиск жінок випливає з примусу до приватної сфери.[8] Гілман запропонувала покращити умови для жінок, коли їхня робота буде визнана та оцінена у суспільній сфері.[9]

Мабуть, найвпливовішим із зусиль щодо компенсації репродуктивної праці стала міжнародна кампанія «Заробітна плата за хатню роботу» ― організація, створена в Італії в 1972 році членкинями Міжнародного феміністичного колективу. Багато з цих активісток, включаючи Сельму Джеймс,[10] Маріарозу Далла Косту,[11] Бріжит Гальтьє та Сильвію Федерічі[12], опублікували ряд джерел для адвокації в академічній та громадській сферах. Зусилля невеликої групи італійок врешті успішно мобілізували жінок на міжнародному рівні. У Брукліні, Нью-Йорк, за участю Федерічі була заснована група «Заробітна плата за хатню роботу».[12] Як визнає Гайді Гартманн (1981), зусилля цих рухів породили важливий дискурс щодо вартості хатньої роботи та її стосунку до економіки.[7]

Як можливе рішення проблеми було запропоновано універсальний базовий дохід (гарантований мінімум).[13]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • "Maid in the Market: Women's Paid Domestic Labour - Review" by Giles, Wenona; Arat-Koc, Sedef. Resources for Feminist Research. 24 (1/2). Spring–Summer 1995. Процитовано 7 грудня 2015.
  • Schecter, Tanya; Amin, Nuzhat (1 січня 1999). [Race, Class, Women & the State: The Case of Domestic Labour]. Resources for Feminist Research. 27 (1/2). Процитовано 7 грудня 2015.
  • Domestic Labour Isn't Working in Our House. Daily Record (Glasgow, Scotland). 19 березня 2015. Процитовано 7 грудня 2015.
  • Amy Mullin (14 березня 2005). Reconceiving Pregnancy and Childcare: Ethics, Experience, and Reproductive Labor. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-60586-1.
  • Andrea O'Reilly (6 квітня 2010). Encyclopedia of Motherhood. SAGE Publications. с. 1070–. ISBN 978-1-4129-6846-1.
  • Dana E. Bushnell (1 січня 1995). "Nagging" Questions: Feminist Ethics in Everyday Life. Rowman & Littlefield. с. 169–. ISBN 978-0-8476-8007-8.
  • Rhacel Salazar Parreñas (2001). Servants of Globalization: Women, Migration and Domestic Work. Stanford University Press. с. 72–. ISBN 978-0-8047-3922-1.
  • Debra Satz Marta Sutton Weeks Professor of Ethics in Society Stanford University (12 травня 2010). Why Some Things Should Not Be for Sale : The Moral Limits of Markets: The Moral Limits of Markets. Oxford University Press, USA. с. 115–. ISBN 978-0-19-971857-3.
  • Melinda L. De Jesus (2005). Pinay Power: Peminist Critical Theory : Theorizing the Filipina/American Experience. Psychology Press. с. 100–. ISBN 978-0-415-94982-8.
  • Rick Baldoz; Charles Koeber; Philip Kraft (2009). The Critical Study of Work: Labor, Technology, and Global Production. Temple University Press. с. 73–. ISBN 978-1-59213-809-8.
  • Дебра Сац, Чому деякі речі не можна продавати: моральні межі ринків, 2010,ISBN 0195311590 . Уривок з глави про репродуктивну працю жінок

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Duffy, Mignon (2013). Reproductive Labor. У Smith, Vicki (ред.). Sociology of Work: An Encyclopedia. Thousand Oaks, CA: SAGE Publications. с. 1213ff. doi:10.4135/9781452276199.n260. ISBN 978-1-5063-2093-9.
  2. ↑ Duffy, Mignon (June 2007). Doing the Dirty Work: Gender, Race, and Reproductive Labor in Historical Perspective. Gender & Society. 21 (3): 313—336. CiteSeerX 10.1.1.1031.9169. doi:10.1177/0891243207300764. ISSN 0891-2432. JSTOR 27640972.
  3. ↑ Griffith, David; Preibisch, Kerry; Contreras, Ricardo (June 2018). The Value of Reproductive Labor. American Anthropologist. 120 (2): 224—236. doi:10.1111/aman.12973.
  4. ↑ Caffentzis, George (2013). On the Notion of a Crisis of Social Reproduction. In Letters of Blood and Fire: Work, Machines, and the Crisis of Capitalism. Oakland, CA: PM Press. с. 268–72.
  5. ↑ A Room of One's Own: Chapter 1. SparkNotes (англ.).
  6. ↑ Lise Vogel (7 червня 2013). Marxism and the Oppression of Women: Toward a Unitary Theory. BRILL. с. 17–. ISBN 978-90-04-24895-3.
  7. ↑ а б Hartmann, H. (1981) The Unhappy Marriage of Marxism and Feminism: Towards a More Progressive Union. Feminist Theory Reader, 187—199.
  8. ↑ Charlotte Perkins Gilman (1898). Women and Economics: A Study of the Economic Relation Between Men and Women as a Factor in Social Evolution. Small, Maynard.
  9. ↑ Ferguson, A. & Hennessy, R. (2010). Feminist Perspectives on Class and Work. Stanford Encyclopedia of Philosophy.
  10. ↑ Gardiner, B. (2012). A Life in Writing. Interview with Selma James.
  11. ↑ Dalla Costa, M. & James, S. (1972). The Power of Women and the Subversion of the Community
  12. ↑ а б Cox, N. & Federici, S. (1975).Counter-Planning from the Kitchen: Wages for Housework a Perspective on Capital and the Left.
  13. ↑ Shulevitz, Judith (8 січня 2016). It's Payback Time for Women. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 11 січня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Репродуктивна_праця&oldid=42293395