Поліщук Володимир Трохимович — Вікіпедія

Володимир Трохимович Поліщук
Народився 17 грудня 1953(1953-12-17) (70 років)
с. Сердюківка, Черкаська область
Країна  Україна
Діяльність літературознавець, історик літератури, літературний критик, викладач університету, літературознавець
Alma mater Черкаський педагогічний інститут
Галузь літературознавство
Заклад Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Членство Національна спілка журналістів України
Національна спілка письменників України
Відомий завдяки: літературознавчій діяльності
Діти Роман Поліщук

Володимир Трохимович Поліщук (*17.12.1953, с. Сердюківка, Смілянський район, Черкаська область) — український літературознавець, критик, член Національних спілок письменників, журналістів, краєзнавців України. Доктор філологічних наук (2003), професор (2004), завідувач кафедри української літератури і компаративістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, директор Черкаського наукового центру шевченкознавчих досліджень.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 17 грудня 1953 р. у с. Сердюківка Смілянського району Черкаської області. Закінчив філологічний факультет Черкаського державного педінституту (1979), аспірантуру в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (1991). Працює в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького на посадах доцента, професора, завідувач кафедри української літератури і компаративістики. Протягом 2005—2007 рр. ректор цього університету.

Наукова та художня творчість[ред. | ред. код]

Автор понад 500 публікацій у різних періодичних виданнях України й зарубіжжя. Проблематика публікацій — літературознавство, державність української мови, культурологія, фольклористика, літературне краєзнавство. Автор збірок літературознавчих статей і нарисів «Під прапором неба», «Вінок лавровий, вінок терновий», «Зі студій над класиками», бібліографічного збірника «Черкащина літературна», посібника-хрестоматії «Гілочка. Письменники Черкащини — дітям». Один із авторів академічної «Історії української літератури ХХ століття» у 2-х кн. (Кн. 2).

Книги:

  • «Черкащина літературна»
  • «Література рідного краю в школах Черкащини»
  • «З літопису духовного єднання»
  • «Від Мономаха до Сковороди»
  • «Слава не вмре, не поляже»
  • «Василь Захарченко».

Монографічні видання:

Упорядник, автор передмов і видавець збірок творів Т. Осьмачки, О. Лана, А. Чужого, С. Бена, Ю. Ґедзя, Д.Борзяка, О. Журливої, Май Дніпровича, М. Драй-Хмари, П. Филиповича (поезія, літературознавство), Р. Троянкер, В. Доманицького; збірок «Про витязя слово: Рядки поетичної Симоненкіани», «Нечуй поетичний», «Наш Микола Негода», «Чигирине, Чигирине», «Люблю тебе, Черкаський рідний краю».

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат обласної літературно-краєзнавчої премії імені М. Максимовича (1997 та 2020[1]), Міжнародної української літературної премії ім. Д. Нитченка, Міжнародної української премії ім. Олекси Гірника, Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького, регіональної літературно-мистецької премії імені М. Старицького, Всеукраїнських літературних премій «Благовіст» (2009), ім. І. Огієнка (2011), освітянської премії ім. О. Захаренка (2013).

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Член НСПУ з 1999 року. З лютого 2018 року очолює Черкаську обласну організацію НСПУ. Голова конкурсної комісії з присудження обласної літературної премії ім. В. Симоненка. Голова спецради із захисту кандидатських дисертацій К 73.053.03.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Визначено лауреатів обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича 2020 року. Прочерк. 19 серпня 2020. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 19 серпня 2020.