Польсько-британські стосунки — Вікіпедія

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2020)

Польсько-британські стосунки
Велика Британія	Польща

Польсько-британські відносини — дипломатичні відносини між Великою Британією та Польщею. Обидві країни є членами Європейської економічної зони, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку та Організації Об'єднаних Націй.

Історія[ред. | ред. код]

Середньовіччя, сучасність[ред. | ред. код]

За словами польського історика Оскара Галецького, перший дипломатичний контакт був здійснений у листі англійського короля Генріха V до Владислава II Ягелло, короля польського та великого князя литовського, просивши його допомогти проти Франції у Столітній війні^[1]. Британо-польські відносини продовжувались у наступні роки значною мірою у сфері торгівлі. У XVI столітті рівень сучасних дипломатичних відносин між Польщею та Англією підвищився, коли королева Марія I та король Іспанії Філіп II одружились у 1554 р. Свідком короля Філіпа був польський письменник та дипломат Кшиштоф Варшевицький^[1][2].

Хоча Велика Британія здавалася значною мірою байдужою до поділу Польщі, багато британських політичних еліт, зокрема король Георг III та Едмунд Берк, висловлювали занепокоєння у листуванні та публікаціях щодо розділів та дисбалансу влади в Європі.

Під час Віденського конгресу лорд Каслред, міністр закордонних справ Великої Британії в 1812—1822 рр., був головним прихильником відновлення незалежності Польщі, хоча згодом відмовився від цих прагнень досягти успіху в областях, де Велика Британія більше зацікавлена. У XIX столітті ворожі британо-російські відносини викликали більший інтерес до незалежної Польщі з боку Великої Британії. Серед британського населення тоді популярною була симпатія до Польщі та інших пригноблених європейських країн.

Одночасність[ред. | ред. код]

Під час польсько-більшовицької війни підтримка британського уряду була на польській стороні, але мир, безумовно, був кращим варіантом, внаслідок якого лорд Джордж Керзон створив лінію Керзона як частину запропонованого миру. Ця угода була не прийнята вчасно, і Польща швидко взяла під контроль війну, перемістивши кордон далі на схід. У 1920-х — початку 1930-х рр. Англійські погляди на Польщу були негативними через експансіонізм. Це стосувалося, зокрема, британських лівих. Тим часом праворуч у Великій Британії мав більш нейтральні погляди до Польщі через позицію буфера проти комунізму. Погляд Польщі на Британію в той час був загалом неоднозначним. Відкриття польського посольства у Великій Британії надовго затягувалося^[3].

З підйомом нацистської партії в Німеччині обидві країни почали сприймати більш позитивні відносини^[4]. 31 березня 1939 р. Велика Британія надала Польщі гарантію незалежності. 25 серпня було підписано англо-польський військовий союз. На перший погляд, цей договір був лише пактом про взаємодопомогу проти агресії будь-якої іншої європейської нації, але таємний протокол, що додається до угоди, чітко зазначав, що країною повинна бути Німеччина. У вересні 1939 року, після вторгнення Німеччини до Польщі, Велика Британія (та Франція) оголосили війну Німеччині, розпочавши Другу світову війну, але без прямої військової допомоги Польщі, таким чином розірвавши договір, підписаний Черчиллем^[4]. Бій був доставлений до Німеччини незадовго до падіння Польщі (так звана Дивна війна)^[4]. Під час війни 250 000 поляків служили британським військам, беручи участь у багатьох ключових кампаніях. 1/12 усіх пілотів у битві за Британію були поляками^[4].

Під час холодної війни Польща значною мірою дотримувалася негативного погляду на Британію як на західну частину. Британські зусилля були зосереджені на спробах відірвати Польщу від Варшавського договору та заохотити реформи в країні. У 1990-х та 2000-х роках демократична Польща підтримувала тісні стосунки з Великою Британією; як у питаннях оборони, так і в межах ЄС; Велика Британія є однією з небагатьох країн, яка надає рівні права польським працівникам після їх приєднання в 2004 році. Результати національного перепису 2011 року показали, що польська мова є другою рідною мовою в Північній Ірландії після англійської мови^[5].

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ ^{а б} Halecki, Oskar (1934). Anglo-Polish Relations in the Past. The Slavonic and East European Review. 12 (36): 660.
2. ↑ Horn, David Bayne (1967). Wielka Brytania i Europa w XVIII wieku. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
3. ↑ Stosunki polsko-brytyjskie - wpływ historii na współczesność - artykuły portalu II wojna światowa. www.sww.w.szu.pl. Процитовано 25 лютого 2019.
4. ↑ ^{а б в г} Kaiser, David E (Princeton UP, 2015). Dyplomacja ekonomiczna i początki II wojny światowej: Niemcy, Wielka Brytania, Francja i Europa Wschodnia, 1930-1939. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
5. ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 14 серпня 2011. Процитовано 25 лютого 2019.

Література[ред. | ред. код]

• Horn, David Bayne. Great Britain and Europe in the eighteenth century (1967), covers 1603 to 1702; pp 201–36.
• Kaiser, David E. Economic Diplomacy and the Origins of the Second World War: Germany, Britain, France, and Eastern Europe, 1930-1939 (Princeton UP, 2015).

Джерела[ред. | ред. код]

• The New Atlanticist: Poland’s Foreign and Security Policy Priorities, pp. 80–84, by Kerry Longhurst and Marcin Zaborowski, from The Royal Institute of International Affairs, first published 2007 by Blackwell Publishing Ltd., ISBN 978-1-4051-2646-5 (hardback), ISBN 978-1-4051-2645-8 (paperback).

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.

п о р Міжнародні відносини Великої Британії   Двосторонні відносини Азія Азербайджан Афганістан Бангладеш Бахрейн Бруней Вірменія Гонконг Ізраїль Індія Кайманові Острови Індонезія Ірак Іран Йорданія Казахстан Камбоджа Катар Киргизстан Китай Малайзія Монголія М'янма Непал ОАЕ Оман Пакистан Палестина Південна Корея Північна Корея Росія Саудівська Аравія Сінгапур Сирія Тайвань Таїланд Туреччина Узбекистан Філіппіни Шрі-Ланка Японія Америки Антигуа і Барбуда Аргентина Барбадос Беліз Бразилія Венесуела Гренада Канада Колумбія Куба Мексика Сент-Вінсент і Гренадіни Сент-Кіттс і Невіс США Special Relationship[en] Бермуди Кайманові Острови Тринідад і Тобаго Уругвай Чилі Африка Демократична Республіка Конго Єгипет Замбія Зімбабве Кенія Ліберія Лівія Малаві Марокко Намібія Південна Африка Сомалі Судан Танзанія Уганда Європа Австрія Албанія Бельгія Болгарія Ватикан Греція Грузія Данія Естонія Ірландія Ісландія Іспанія Італія Кіпр Косово Литва Мальта Нідерланди Німеччина Норвегія Північна Македонія Польща Португалія Росія Румунія Сан-Марино Сербія Словаччина Угорщина Україна Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швеція Швейцарія Океанія Австралія Науру Нова Зеландія Папуа-Нова Гвінея Колишні Югославія   Багатосторонні відносини Співдружність націй ЄС Латинська Америка ООН НАТО   Дипломатія Історія 1814–1919 Форин-офіс Міністр закордонних справ Великої Британії Список дипломатичних місій Великої Британії / Список дипломатичних місій у Великій Британії Категорія Commons