French
DeutschОгуй Олександр Дмитрович — Вікіпедія
| Олександр Дмитрович Огуй | |
|---|---|
| Народився | 21 грудня 1956 хутір Думанецький, поблизу села Снячів Сторожинецького району Чернівецької області |
| Помер | 6 травня 2014 (57 років) Чернівці |
| Країна |  СРСР,  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Чернівецький національний університет |
| Галузь | лінгвістика |
| Заклад | Чернівецький національний університет |
| Посада | завідувач кафедри германських мов для гуманітарних факультетів |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
| Науковий керівник | Левицький Віктор Васильович |
Олександр Дмитрович Огуй (21 грудня 1956, хутір Думанецький, поблизу села Снячів Сторожинецького району Чернівецької області — 5 травня 2014[1], Чернівці) — український мовознавець, буковинський краєзнавець, нумізмат. Доктор філологічних наук, професор.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався в Чернівецькому національному університеті за фахом «Філолог. Викладач німецької мови та літератури» (1974–1979, відзначений іменною стипендією імені Карла Маркса); пройшов перекваліфікацію за фахом «Військовий перекладач» при Інституті військових перекладачів у Москві (1984); «Викладач англійської мови та літератури» (1989–1991); «Педагог та практичний психолог» (1994–1996). Студіював історію та економіку в Боннському університеті (ФРН: 1995–1997).
З 1979 року працював у Чернівецькому національному університеті:
на кафедрі німецької мови, згодом германського, загального і порівняльного мовознавства (1979–2001);
завідувач кафедри англійської мови для неспеціальних факультетів з початку її існування — з березня 2001 р. до її переформатування в кафедру германських мов для гуманітарних факультетів у 2004 р.;
завідувач цієї кафедри (2004–2008);
в 2008 р. — завідувач кафедри теорії і практики перекладу.
У 1989 захистив кандидатську дисертацію на тему «Историко-семасиологическое исследование прилагательных со значением „смелый, храбрый“» за керівництва професора В. В. Левицького при Одеському державному університеті імені І. Мєчнікова.
У 2000 захистив докторську дисертацію на тему «Системно-квантитативні аспекти полісемії в німецькій мові (синхронія діахронія та панхронія» за консультування професора В. В. Левицького при Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка.
Тематика наукових досліджень[ред. | ред. код]
Лінгвістика (історична та синхронічна лексикологія; «мовні закони»; історія мови; історична термінологія); перекладознавство; літературознавство (біографічно-описовий метод); педагогіка (історія педагогіки України); психологія (нейролінгвістика; психологія творчості); методологія (постмодернізм; голістичний підхід; апроксимативні методи семасіологічних досліджень); історія (економічна історія), нумізматика.
Публікації[ред. | ред. код]
Мав близько 650 публікацій у наукових виданнях (у тому числі 38 книг). За спрямуванням це 600 наукових публікацій, 25 популярних та 23 навчально-методичного характеру (у тому числі 3 підручники з грифом МОНС). Публікації присвячені проблемам філології (2 індивідуальні та 3 колективні монографії, 15 книг, підручників і посібників та 310 публікацій з лексикології, семантики: полісемії та зміни значення, перекладознавства та історичного термінознавства, історії німецької та англійської мов; історії лінгвістичних учень), літературознавства (10 статей), педагогіки та психології (1 брошура, видана в Австрії, та 10 переважно зарубіжних 20-50 сторінкових публікацій з розвитку шкільництва в Україні та Буковині, з методів викладання; з функціонування структур ГМ у процесі мовлення), історії (7 монографій, 3 каталоги «World Coins», 9 разів перевидані в США; 2 книги та 220 статей зі спеціальних історичних дисциплін, економіки та історії Буковини).
Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]
Доктор філологічних наук (2000), професор кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства (2003), завідувач кафедри англійської мови для неспеціальних факультетів (2001) Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича. Гостьовий професор Боннського університету ім. Фрідріха-Вільгельма (Німеччина: 1996/1997), професор Одеського політехнічного університету (2002), Прикарпатського та Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
Читав лекції з 8 теоретичних курсів (вступ до мовознавства, романо-германської філології, історія німецької та англійської мов, лексикологія, теорія іноземної мови, теорія та практика перекладу; методи лінгвістичних досліджень; історія лінгвістичних учень), у тому числі у Відні та Клагенфурті (Австрія), Бонні, Майнці (ФРН), Орадя (Румунія), Смолник (Словаччина). Член міжнародних наукових та викладацьких організацій SLE (з 1993), TESOL (2002), належить до Академії наук Вищої школи України (2008).
Почесні звання та нагороди[ред. | ред. код]
Лауреат обласної літературної премії І. М. Бажанського; відмінник освіти України (2005). Нагороджений відзнакою МОН України «За наукові досягнення» (2007).
Статті[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Помер доктор ЧНУ, філолог Олександр Огуй. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- Чернівецький національний університет, кафедра іноземних мов для гуманітарних факультетів
- Івасюк О. Я. Він прагнув світла істини (Пам’яті професора Олександра Дмитровича Огуя) // Питання літературознавства, – 2014. – Вип. 90. – С. 286–291.
- Олександр Дмитрович Огуй: Світлом був і до світла полинув : монографія (з бібліографією) / упор. О. Я. Івасюк. – Чернівці : Чернівецький нац. університет, 2017. – 400 с.
- Chervinska O. The Concept of Post-Non-Classical Methodological Strategy by Professor Olexander Oguy // Питання літературознавства. – 2017. – № 96. – С. 174–186.
- Філологічний аналіз тексту (Основи лінгвопоєтики). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Вінниця: Нова книга, 2005. — 416 с. Теорія і практика перекладу. Німецька мова. — Вінниця: Нова книга, 2006. — 410 с. (спільно з Кияком Т. Р. та Науменко А. М.)