French
DeutschЛексикологія — Вікіпедія
| Мовознавство |
|---|
 Лінгвістична карта світу |
| Пов'язані статті |
 Портал |
Лексиколо́гія (від грецьк. lexikos — словесний, словниковий і logos — учення) — розділ мовознавства, що вивчає лексику (словниковий склад мови), лексеми як визначальні структурно-семантичні одиниці мови, їх функціональні можливості, висвітлює процес формування словникового складу в соціально-історичному, національному контексті[1].
Лексикологія тісно пов’язана з лексикографією, семантикою, семасіологією, етимологією, діалектологією, стилістикою, фразеологією, стосується літературної практики, яка також є об’єктом її вивчення[1].
Розрізняють загальну, конкретну, історичну, зіставну й прикладну лексикологію[2]:
- Загальна лексикологія встановлює загальні закономірності будови, функціонування й розвитку лексики.
- Конкретна лексикологія вивчає словниковий склад однієї мови.
- Історична лексикологія займається історією словникового складу, причинами й закономірностями його зміни.
- Зіставна лексикологія досліджує словниковий склад двох чи більше мов із метою виявлення структурно-семантичних подібностей і відмінностей між ними або з метою виведення спільних семантичних закономірностей.
- Прикладна лексикологія займається питаннями укладання словників, перекладу, лінгводидактики і культури мовлення.
Історія[ред. | ред. код]
Термін «лексикологія» обґрунтований у французькій енциклопедії Д. Дідро та Л. Д'Аламбера, що була написана між 1751 та 1772 роками[1].
Лексикологія формувалася одночасно з етимологією, риторикою, поетикою, виокремилась як наука у XVII — на початку XVIII ст. Піднесення лексикології відбувалося на етапі домінування порівняльно-історичної школи в мовознавстві[1].
Розділи лексикології[ред. | ред. код]
До лексикології в широкому значенні слова належать такі науки[2]:
- власне лексикологія — наука про словниковий склад мови.
- семасіологія — наука про значення слів.
- ономасіологія — наука, яка вивчає процеси найменування.
- етимологія — наука, яка досліджує походження слів.
- фразеологія — наука про стійкі словосполучення.
- ономастика — наука про власні назви. Ономастика в свою чергу поділяється на розділи:
- антропоніміка — наука про імена людей.
- топоніміка — наука про назви географічних об'єктів.
- гідроніміка — наука про назви водоймищ.
- теоніміка — наука про назви божеств.
- астроніміка — наука про назви астрономічних об'єктів.
- зооніміка — наука про назви тварин (клички тварин).
- лексикографія — наука про укладання словників.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n549/mode/2up Лексикологія] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 550-551.
- ↑ а б Кочерган М. П. Лексикологія. Розділи лексикології [Архівовано 6 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Вступ до мовознавства. — К.: Вид. Академія, 2010. — (Серія «Альма-матер»). — 368 с. — ISBN 978-966-580-248-8.
Джерела[ред. | ред. код]
- Лексикологія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 550-551.
- Кочерган М. П. Лексикологія. Розділи лексикології // Вступ до мовознавства / Кочерган М. П. — К.: Академія, 2010. — (Серія «Альма-матер»). — 368 с. — ISBN 978-966-580-248-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Лексикологія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 297. — ISBN 978-966-439-921-7.
| ||||||||||||||||||||
