Нутрігенетика — Вікіпедія

Нутрігенетика та нутрігеноміка
Нутрігенетика та нутрігеноміка

Нутрігенетиканаукова дисципліна, яка вивчає зв′язок генетичної варіації у генах, які пов′язані з харчуванням, з реакцією організму на поживні та біологічно активні речовини, їх обмін та імовірність розвитку хвороб[1]

Визначення[ред. | ред. код]

У цілому, нутрігенетика — це дисципліна, яка дуже швидко розвивається та має важливе місце у дієтології та персоналізованій медицині взагалі. Ця дисципліна є важливою частиною персоналізованої нутріціології, мета якої — індивідуалізований підбір харчування, що основане на генетичних особливостях пацієнта, яке б забезпечувало оптимальний стан здоров′я і попереджало б розвиток захворювань. Нутрігенетику не слід плутати із нутрігеномікою — наукою, що вивчає вплив поживних речовин на стан геному та експресію генів[2].

Наукові засади[ред. | ред. код]

Нутрігенетика відштовхується від низки фактів. Відомо, що існує висока генетична варіація як між етнічними групами, так і між окремими особами. Виявлено, що навіть різниця в один нуклеотид у послідовності гена може впливати на його функцію та може бути пов′язана з певними ризиками, у тому числі ризиками розвитку ожиріння, діабету чи інших захворювань обміну речовин[3]. Однонуклеотидні варіації між різними у послідовності ідентичних генів називаються однонуклеотидними поліморфізмами, або SNP. Окрім SNP важливе значення мають мутації генів та наявність епігенетичних змін.

Характерні приклади нутрігенетичних досліджень[ред. | ред. код]

Серед найновіших відкриттів у сфері нутрігенетики — встановлення залежності співвідношення різних мікронутріентів, у тому числі вітамінів із SNP у генах, які відповідають за діяльність імунної системи та системи травлення[4].

Також дослідження показали зв′язок SNP у гені лактази — ферменту, що допомагає переробляти молочний цукор, лактозу зі схильністю до ожиріння[5]. Нещодавно було виявлено, що варіації у генах рецепторів смаку можуть вказувати на імовірність розвитку діабету у вагітних[6]. У цілому, очевидно, що аналіз розповсюдження певних варіантів генів, дієтичних особливостей та схильностей до певних захворювань може допомогти у розробці персональних дієт, які б запобігали розвитку захворювань та відповідали б особливостям конкретної людини. Також подібний аналіз допомагає виявляти групи ризику.

Методи нутрігенетики[ред. | ред. код]

Із розвитком методів дослідження геному виявлення SNP, мутацій або епігенетичних змін у генах значно полегшилося.[1] Наразі існують бази даних, у яких надано більше 10 мільйонів SNP[7]. Є різноманітні методи аналізу генетичного матеріалу, які спрямовані на виявлення «генів-кандидатів», значення яких потім перевіряється на клітинних культурах, тваринах або у популяціях. Також, враховуючи складність взаємодій між генами, білками та поживними речовинами для аналізу потенційних механізмів та ризиків застосовуються методи системної біології та біологічної інформатики[8].

Найбільша кількість нутрігенетичних досліджень пов′язана з виявленням ризику та попередження ожиріння[9], метаболічного синдрому[10], діабету[11] та атеросклерозу[12]. Також слід відмітити целіакію — генетичне захворювання, коли людина не здатна переробляти глютен[13].

Формування дієти здійснюється на основі генного тестування процесів детоксикації, оксидативного стресу, метаболізму ліпідів, вітаміну В, фолієвої кислоти, кальцію, інсулінового статусу тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • De Caterina, R.; Martínez Hernández, J. Alfredo; Kohlmeier, Martin (2020). Principles of nutrigenetics and nutrigenomics : fundamentals of individualized nutrition. London, United Kingdom. ISBN 978-0-12-804587-9.
  • Ferguson, Lynnette R. (2014). Nutrigenomics and nutrigenetics in functional foods and personalized nutrition. Boca Raton, FL: Taylor & Francis/CRC Press. ISBN 978-1-4398-7681-7.

Статті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Nutrigenetics and Nutrigenomics: Viewpoints on the Current Status and Applications in Nutrition Research and Practice. ncbi.nlm.nih.gov.
  2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16567153
  3. http://www.snpedia.com/index.php/SNPedia
  4. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/24879315
  5. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23479116
  6. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27757593
  7. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC165499/
  8. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19956660/
  9. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25825681
  10. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23306188
  11. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25421534
  12. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23605288
  13. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22606367