Манфред Мангліц — Вікіпедія

Ф
Манфред Мангліц
Манфред Мангліц
Манфред Мангліц
Мангліц і італійський нападник Роберто Беттега
у грі Кубка ярмарків 1970/71
Особисті дані
Народження 8 березня 1940(1940-03-08) (84 роки)
  Кельн, Третій Рейх
Громадянство  Німеччина
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1961–1963 Німеччина «Баєр 04» 53 (-?)
1963–1969 Німеччина «Дуйсбург» 192 (-?)
1969–1971 Німеччина «Кельн» 65 (-?)
1975–1976 Німеччина «Мюльгайм» 5 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1965–1970 Німеччина ФРН 4 (-3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Манфред Мангліц (нім. Manfred Manglitz, нар. 8 березня 1940, Кельн) — західнонімецький футболіст, що грав на позиції воротаря.

Виступав за клуби «Баєр 04», «Дуйсбург» та «Кельн», а також національну збірну ФРН, у складі якої став бронзовим призером чемпіонату світу 1970 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1961 року виступами за команду «Баєр 04», в якій провів два сезони. Перший — у другому дивізіоні Оберліги Захід, в якому посів з командою перше місце і сезон 1962/63 провів у Західній Оберлізі, одному з кількох вищих дивізіонів країни на той момент, де зіграв 26 матчів за команду і посів з нею дев'яте місце, але цього не вистачило для того, аби потрапити до новоствореної Бундесліги, загальнонімецького чемпіонату.

В результаті 1963 року Мангліц перейшов у "«Мейдеріхер» (з 1967 року — «Дуйсбург») і відіграв за дуйсбурзький клуб наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Дуйсбурга», був основним гравцем команди і 1964 року став віце-чемпіоном ФРН, а 1966 року фіналістом національного кубка. Також Мангліц став першим воротарем, який забив гол у Бундеслізі — у червні 1967 року він забив гол у матчі проти «Боруссії» (Менхенгладбах) з пенальті, втім його команда все одно поступилась 1:3[1].

1969 року перейшов до клубу «Кельн», за який відіграв 2 сезони. Граючи у складі «Кельна» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і двічі поспіль у 1970 та 1971 роках ставав фіналістом Кубка ФРН, втім так цей трофей і не виграв. 1971 року Мангліц опинився в епіцентрі скандалу з договірними матчами Бундесліги[en]. В результаті ряд гравців команди отримали різні покарання, а Мангліца довічно відсторонили від футболу в німецьких лігах[2].

У 1974 році з футболіста була знята дискваліфікація і він знову став грати у футбол, виступаючи до 1978 року за аматорський «Блау-Вайс» (Кельн)[de], паралельно в сезоні 1975/76 років зігравши у п'яти матчах другої Бундесліги за «Мюльгайм». Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за іншу аматорську команду «Вест-Кельн»[de], в якій грі у 1978—1980 роках.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Навесні 1965 року Мангліц зіграв у двох матчах у складі національної збірної ФРН, після чого тривалий час за неї не виступав. Лише на початку 1970 року він знову отримав шанс проявити себе у збірній, зігравши ще у двох іграх, після чого поїхав на чемпіонат світу 1970 року у Мексиці, на якому команда здобула бронзові нагороди. На турнірі Манфред був запасним воротарем і на поле не виходив, тим не менш за бронзові медалі разом з усіма гравцями був нагороджений срібним лавровим листом[3]. Після «мундіалю» за збірну більше не грав.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. MSV Duisburg - Borussia Mönchengladbach | Bundesliga 1966/1967 — 34. Spieltag. Fussballdaten (нім.). Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  2. Der Bundesligaskandal 1971 (German) . fussballarchiv.net. Архів оригіналу за 1 November 2010. Процитовано 21 May 2011.
  3. Unterrichtung des Bundestages durch die Bundesregierung vom 29. September 1973 — Drucksache 7/1040 — Anlage 3 Seiten 54 ff., hier Seite 59

Посилання[ред. | ред. код]