French
DeutschЛінійні кораблі типу «Невада» — Вікіпедія
 «Невада» (справа) та «Оклахома» (зліва),1915 | |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | New York-class battleship |
| Будівники: | Fore River Shipyard New York Shipbuilding Corporation |
| Оператори: | Військово-морські сили США |
| Попередник: | Лінійні кораблі типу «Нью-Йорк» |
| Наступник: | Лінійні кораблі типу «Пенсильванія» |
| Будівництво: | 1912–1916 |
| У експлуатації: | 1916–1946 |
| Заплановано: | 2 |
| Побудовано: | 2 |
| Віддано на брухт: | 2 |
| Основні характеристики | |
| Тип: | лінійний корабель |
| Водотоннажність: | 28 900 тон (повна) |
| Довжина: | 178 м. (повна) |
| Ширина: | 29 м. |
| Осадка: | 8,7 м. |
| Двигуни: | дві парові машини потрійного розширення («Оклахома») дві парові турбіни («Невада») |
| Швидкість: | 20,5 вузлів |
| Дальність плавання: | 14816 км. при швидкості 10 вузлів. |
| Екіпаж: | 55 офіцерів, 809 матросів та старшин |
| Навігаційне та радіолокаційне обладнання: | Радар SC (встановлений при модернізації) |
| Озброєння: |
|
| Бронювання: |
|
Лінійні кораблі типу «Невада» — два лінійних кораблі- дредноути — «Невада» та «Оклахома», — побудованих для ВМС Сполучених Штатів у 1910-х роках.
Конструкція[ред. | ред. код]
Їх конструкція була значним досягненнями, оскільки вперше у світі використали для лінійного корабля схему бронювання за принципом «все або нічого». Відповідна схема була оптимізована для боїв на дальніх дистанціях, і була впроваджена ще до того як Ютландська битва продемонструвала її переваги[1]. На них також вперше на флоті США з'явилися тригарматні башти та нафтові водотрубні котли. Два представники типу «Невада» стали зразком стандартного типу лінкорів, групи, яка включала наступні чотири класи загалом подібних лінкорів, які мали бути тактично однорідними.
Представники[ред. | ред. код]
| Назва | Номер | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| «Невада» Nevada | BB-36 | 22 січня 1912 року | 4 листопада 1912 року | 11 березня 1916 року | Потоплений як корабель-мішень 31 липня 1948 року |
| Оклахома Oklahoma | BB-37 | 26 жовтня 1912 року | 23 березня 1914 року | 2 травня 1916 року | Потоплений 7 грудня 1941 року під час нападу на Перл-Гарбор Піднятий для утилізації, затонув під час буксирування у 1947 році |
Історія служби[ред. | ред. код]
«Невада» та «Оклахома» базувалися в Ірландії в 1918 році для супроводу конвоїв під час Першої світової війни, але не взяли участь у реальних зіткненнях. Після війни їх передали на Тихоокеанський флот[2], де вони провели більшу частину 1920-1930-х років. У цей період кораблі брали участь у масштабних навчальних операції та здійснили кілька далеких походів, зокрема до Австралії та Нової Зеландії в 1925 році. «Оклахома» здійснила похід до Європи в 1936 році. Обидва кораблі в період з 1927 по 1930 рік були значно модернізовані, вдосконалено озброєння, посилено захист, встановлено нові котли. Вони були пришвартовані в «ряду лінкорів» в Перл-Харборі, коли японці атакували 7 грудня 1941 року. «Оклахома» була потоплена під час атаки, тоді як «Невада» змогла почати рух, перш ніж була змушена зупинитися, щоб не затонути у більш глибокій воді.[3]
Тільки «Неваду» можна було врятувати, і лінкор відремонтували та модернізували до середини 1943 року, коли він приєдналася до кампанії на Алеутських островах. Потім корабель надавав артилерійську підтримку висадці в Нормандії в червні 1944 року та під час операції «Драгун» у серпні, перш ніж повернутися до Тихого океану вчасно для участі у битві за Іодзіму в лютому 1945 року, після чого долучився до битви за Окінаву з березня по червень. Зношений до кінця війни, наприкінці 1945 року лінійний корабель було призначено до операції «Перехрестя» для використання під час випробувань ядерної зброї в середині 1946 року. Він пережив обидва атомні вибухи і був зрештою потоплений за допомогою звичайної зброї біля Гаваїв у 1948 році. «Оклахома», тим часом, був піднятмй протягом 1943 року, частково розібраний в 1944 році та проданий кораблерозбиральникам у 1946 році. Під час буксирування в Сан-Франциско в травні 1947 року лінкор відокремився від судна, яке буксирувало його, і затонув[4].[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jordan, John (2011). Warships after Washington : the development of the five major fleets, 1922-1930. Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 8. ISBN 978-1-59114-973-6. OCLC 746836976.
- ↑ Oklahoma (Battleship No. 37). public2.nhhcaws.local (амер.). Процитовано 22 грудня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Nevada II (Battleship No. 36). public1.nhhcaws.local (амер.). Процитовано 22 грудня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Delgado, James P. (1991). The Archeology of the Atomic Bomb: A Submerged Cultural Resources Assessment of the Sunken Fleet of Operation Crossroads at Bikini and Kwajalein Atoll Lagoons, Republic of the Marshall Islands. Santa Fe: Submerged Cultural Resources Unit, National Maritime Initiative. OCLC 214771149.
- ↑ Nevada II (Battleship No. 36). public2.nhhcaws.local (амер.). Процитовано 22 грудня 2022.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}