Мінний загороджувач — Вікіпедія

Мі́нний загоро́джувач (англ. Minelayer, застар. укр. Мінний заслонник^[1]) — спеціалізований військовий корабель, призначений для постановки активних мінних загороджень, що унеможливлюють або ускладнюють рух кораблів і суден противника у визначеному районі моря, а також оборонних загороджень з метою попередження їх проникнення в бази, порти, до місць стоянки кораблів і суден^[2].

Розрізняються два типи мінних загороджувачів: з мінними погребами і з палубним розташування мін. Тоннажність сучасних мінних загороджувачів становить до 2 тис. тон, швидкість ходу — до 20 вузлів. Приймають на борт до 400 морських мін. Озброєння легке артилерійське і зенітне. У ВМС більшості країн світу, де стоять на озброєнні, виконують функцію плавбаз протимінних сил.

Історія[ред. | ред. код]

Мінні загороджувачі або мінзаги отримали широке застосування в період Першої і Другої світових воєн. До них відносилися різні кораблі — від малих берегових суден, до великих швидкісних кораблів, збудованих в корпусах есмінців та легких крейсерів. Водотоннажність надводних мінних загороджувачів іноді сягала 6000 тонн.

Мінні загороджувачі призначалися, головним чином, для постановки мін в своїх водах, утворення мінних загороджень. Окрім того, мінні загороджувачі оснащувалися артилерійським озброєнням, через що іноді рахувалися як канонерські човни і виконували функції сторожових кораблів. Так, наприклад, в німецькому кайзерівському флоті мінні загороджувачі «Навтілюс» (нім. Nautilus) і «Альбатросс» (нім. Albatross) класифікувалися як «кюстеншютцшифф»^{[джерело?]}, тобто як кораблі берегової оборони. Тральщики в ряді випадків також можуть виставляти мінні загородження. В роки Першої світової війни як мінні загороджувачі використовувались і численні мобілізовані пароплави. Першим німецьким кораблем, що загинув в ту війну, був саме мінний загороджувач — невеликий поштовий пароплав «Кьонігін Луїза» (нім. Königin Luise), що був розстріляний 5 серпня 1914 року^[3].

Артилерійське озброєння мінних загороджувачів розраховано на можливість відбиття атак есмінців, катерів і літаків.

Також як мінзаги можуть застосовуватися і підводні човни. Установка мін з підводних човнів може здійснюватися як в надводному, так і підводному положеннях а через непомітність підводних човнів ефективним є постановка так званих «активних мінних загородженнь» — в територіальних водах супротивника і на шляхах комунікацій. Першим у світі підводним мінним загороджувачем був підводний човен «Краб». В українському флоті протягом 1918 року знаходилася певна кількість мінних загороджувачів, зокрема відомі кораблі шведської побудови типу «Буг».

В сучасному українському флоті мінні загородження можуть ставити десантні кораблі «Костянтин Ольшанський» і «Кіровоград» та тральщики.

Див. також[ред. | ред. код]

• Підводний мінний загороджувач
• Прут (навчальне судно) — один з представників цього типу кораблів.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Термін «Загороджувач мінний» на vseslova.com.ua [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Використання мінної зброї німецько-турецьким флотом під час Першої світової війни 1914-1918 рр. Сергій Пеньковський. Морська Держава.
• Підводні мінні загороджувачі типу Йорж. Портал «Підводні човни»

Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.