Корисні копалини Республіки Конго — Вікіпедія
Корисні копалини Республіки Конго
Основна характеристика[ред. | ред. код]
У Республіці Конго відомі родовища нафти, природного газу, бітумінозних пісковиків, руд заліза, вольфраму, золота, міді, ніобію, олова, свинцю, танталу, цинку, фосфоритів, алмазів і калійних солей (табл.).
Таблиця 1. – Основні корисні копалини Конго (Браззавіль) станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Залізні руди, млн т | 729 | 1410 | 45 (Fe) | 0,4 |
Золото, т | 7 | 18 | 0,6 г/т |
|
Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О) | 2 | 3 | 15 (К2О) |
|
Природний горючий газ, млрд м3 | 91 |
|
| 0,1 |
Свинець, тис. т | 460 | 1100 | 9,3 (Pb) | 0,4 |
Срібло, т | 750 | 1300 | 150 г/т | 0,1 |
Фосфорити, млн т | 19 | 60 | 20 (Р2О5) | 0,37 |
Цинк, тис. т | 220 | 300 | 2,2 (Zn) | 0,1 |
Мідь, тис. т | 135 | 290 | 1,88 (Cu) |
|
Нафта, млн т | 221,2 |
|
| 0,1 |
Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]
Нафта і газ. Відкрито і розвідано близько 10 родов. нафти і газу, всі вони належать до Кванза-Камерунського басейну і розташовані (за винятком родовищ Менго і Пуент-Енд’єн) на шельфі. Глибина залягання нафт. покладів 190-1500 м. Основна частина запасів зосереджена в родовищах Емерод і Лоанго. Нафтогазоносні пісковики ниж. крейди, перекриті соленосними відкладами апту, а також альб-сеноманські вапняки, перекриті палеоген-неогеновими глинами і пісками. Нафти малосірчисті, важкі і в'язкі.
Бітумінозні пісковики. Основні запаси бітумінозних пісковиків зосереджені в родовищах Піціні-Муїла (21,6 млн т), Пуент-Нуар (прогнозні ресурси 41,4 млн т) та Лак-Кітіна (прогнозні ресурси 29,6 млн т) і приурочені до порід крейди. У зонах контакту докембрійських і крейдових порід виявлені жильні поклади асфальтитів потужністю 3-10 м і довжиною до 200 м.
Залізо. Родовища залізних руд Занага і Лекуму приурочені до горизонтів залізистих кварцитів в архейському амфіболіто-гнейсовому комплексі, який зберігся у вигляді великих ксенолітів серед гранітогнейсів масиву Шайю.
Золото. Головні розсипні родовища золота Дімоніка і Какамоека розташовані на схилі масиву Майомбе, середній вміст Au в рудах 1,3-0,8 г/м3. Корінні родовища представлені невеликими кварцовими жилами з золотою мінералізацією, промислового значення не мають. На крайньому північному заході країни в районі Сванке золотоносні галечники потужністю 2 м розкриті під пухкими відкладами потужністю 10 м, прогнозні ресурси району оцінені в декілька десятків тонн. Відомі також розсипні родовища в районі Майоко в межах масиву Шайю, у верхів'ях р. Лвесе. З руд цих родов. попутно добувалися тантало-ніобати.
В кінці ХХ і на межі ХХ-XXI ст. ряд компаній вели активне дослідження на золото, включаючи поле Samax Gold в Дімоніка (Dimonika), Какамоека (Kakamoeka) і райони Нґонґо (Ngongo) в золотому поясі масиву Майомбе (Mayombe), біля Янґадо (Yangadou) в провінції Санґга (Sangha) і Panorama Resources на концесії Моусендіо (Moussendjo) [Mining Annual Review 2002].
Олово. На родовищі олов'яних руд Муфумбі середній вміст каситериту в розсипах 6-7 кг/м3. Руди характеризуються промисловим вмістом тантало-ніобатів і вольфраміту.
Поліметали. Родовища мідно-свинцево-цинкових руд зосереджені на крайньому південному сході країни в районі середньої течії р. Ніарі і приурочені до верхньої частини розрізу сланцево-вапнякової серії верхнього рифею. Зруденіння локалізується в зонах порушень серед вапняків і доломітів у вигляді покладів лінзової, жильної та ізометричної форм, карманів, рідше рудних стовпів. Рудні тіла мають потужність 1-20 м, при довжині 50-250 м. Переважають окиснені руди, що містять 34,4% Pb, 19% Zn і 5% Cu. За складом руд родовища поділяють на мідно-поліметалічні (Дженгілє, Мпаса), свинцево-цинкові (Мфуаті, Апіло) та мідно-свинцеві (Янга-Кубенса). Рудопрояви гідротермального генезису відомі також у межиріччі Ньянга-Квілу і в середній течії р. Квілу.
Калійні солі. Родовища калійних солей приурочені до нижньокрейдових відкладів і представлені пластами карналіту та сильвініту потужністю 1,9-8 м, що залягають на глибині до 200-600 м. Найзначніші запаси укладені в родовищі Сен-Поль. Вміст Ка2О в продуктивних пластах копальні “Холє” 35%.
Родовища фосфоритів локалізуються в маастрихтських відкладах, які складають периокеанічну западину Нижнього Конго. На родовищі Ловер-Чівула потужність продуктивного горизонту 8-11 м, прогнозні ресурси 7 млн т при середньому вмісті 23,3% Р2О5. Родовище Луфіка має прогнозні ресурси 20 млн т при вмісті Р2О5 9-23%. На родовищі Кінтанзі потужність продуктивного горизонту 18,8 м при вмісті Р2О5 10-22% і прогнозних ресурсах 49 млн т.
Див. також[ред. | ред. код]
- Геологія Республіки Конго
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Республіки Конго,
- Гірнича промисловість Республіки Конго.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
|