Коартикульовані приголосні — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2023)

Коартикульовані або комплексні приголосні мають одночасно два місця творення приголосного. Їх можна розділити на два види: Подвійно артикульовані приголосні, що мають два основних місця творення приголосного з однаковим способом творення (обидва проривні, або носові, і так далі), та приголосні зі вторинною артикуляцією, де друге, вторинне місце творення має інший спосіб творення.

Подвійно артикульовані приголосні[ред. | ред. код]

Приклад подвійно артикульованого приголосного — Глухий губно-м'якопіднебінний проривний [k͡p], що вимовляється одночасно м'яким піднебінням ([k]) та губами ([p]).

У майже всіх мовах світу, що мають подвійно артикульовані приголосні, це або клацальні приголосні, або лабіовелярні (губно-м'якопіднебінні).

Приголосні зі вторинною артикуляцією[ред. | ред. код]

Приклад приголосного із вторинною лабіалізацією — глухий лабіалізований задньоязиковий проривний [kʷ], в якого є лиш одне місце творення як у проривного, задньоязиковий [k], що супроводжується округленням губ, характерним для апроксимантів.

Є велика кількість поширених вторинних артикуляцій. Найчастіше трапляються лабіалізація (як-от у [kʷ]), палаталізація (як в українській: сь — [sʲ]), веляризація (Звук [l] у багатьох слов'янських мовах, див. Веляризований ясенний боковий апроксимант — [lˠ]), та фарингалізація (наприклад, емфатичні приголосні^[en] в арабській мові, як, наприклад [tˤ]).

Подібні звуки[ред. | ред. код]

Голосові зв'язки контролюють фонацію, та беруть участь у творенні багатьох приголосних. Вони зазвичай не вважаються окремим місцем творення, тому абруптивні приголосні (як-от [kʼ], що утворюється одночасно язиком проти м'якого піднебіння та закриттям зв'язок) не вважаються коартикульованими приголосними.

п о р   Міжнародний фонетичний алфавіт   Теми МФА Міжнародна фонетична асоціація • Journal of the International Phonetic Association Спеціальні теми МФА Кодування X-SAMPA • Кіршенбаум • МФА Брайль   Приголосний звук Легеневі (пульмонічні) приголосні Місце → Губні Передньоязикові Дорсальні Ларингальні Спосіб ↓ Губно-губні Губно-зубні Язиково-губні Зубні Ясенні Заясенні Ретро­флексні Серед­ньопід­небінні Задньо­язикові Увулярні Фарин­гальні/епігло­тальні Гор­танні Носові m̥ m ɱ n̼ n̥ n ɳ̊ ɳ ɲ̊ ɲ ŋ̊ ŋ ɴ̥ ɴ Проривні p b p̪ b̪ t̼ d̼ t d ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʡ ʔ Сибілянтні африкати ts dz t̠ʃ d̠ʒ tʂ dʐ tɕ dʑ Несибілянтні африкати pɸ bβ p̪f b̪v t̪θ d̪ð tɹ̝̊ dɹ̝ t̠ɹ̠̊˔ d̠ɹ̠˔ cç ɟʝ kx ɡɣ qχ ɢʁ ʡʜ ʡʢ ʔh Сибілянтні фрикативи s z ʃ ʒ ʂ ʐ ɕ ʑ Несибілянтні фрикативи ɸ β f v θ̼ ð̼ θ ð θ̠ ð̠ ɹ̠̊˔ ɹ̠˔ ɻ̊˔ ɻ˔ ç ʝ x ɣ χ ʁ ħ ʕ h ɦ Апроксиманти β̞ ʋ ɹ ɻ j ɰ ʔ̞ Одноударні ⱱ̟ ⱱ ɾ̼ ɾ̥ ɾ ɽ̊ ɽ ɢ̆ ʡ̆ Дрижачі ʙ̥ ʙ r̥ r ɽ̊r̥ ɽr ʀ̥ ʀ ʜ ʢ Бокові африкати tɬ dɮ tꞎ d𝼅 c𝼆 ɟʎ̝ k𝼄 ɡʟ̝ Бокові фрикативи ɬ ɮ ꞎ 𝼅 𝼆 ʎ̝ 𝼄 ʟ̝ Бокові апроксиманти l ɭ ʎ ʟ ʟ̠ Бокові одноударні ɺ̥ ɺ 𝼈̥ 𝼈 ʎ̆ ʟ̆ Нелегеневі приголосні Г ГЗ З Я ЗЯ РФ СП ЗЯ У Г Абруптивні Проривні pʼ tʼ ʈʼ cʼ kʼ qʼ ʡʼ Африкати p̪fʼ t̪θʼ tsʼ t̠ʃʼ tʂʼ kxʼ qχʼ Фрикативні ɸʼ fʼ θʼ sʼ ʃʼ ʂʼ ɕʼ xʼ χʼ Бокові африкати tɬʼ c𝼆ʼ k𝼄ʼ Бокові фрикативні ɬʼ Кліки (Верхні — заязичні; нижні — увулярні) Без придиху[en] kʘ qʘ kǀ qǀ kǃ qǃ k𝼊 q𝼊 kǂ qǂ Дзвінкі ɡʘ ɢʘ ɡǀ ɢǀ ɡǃ ɢǃ ɡ𝼊 ɢ𝼊 ɡǂ ɢǂ Назальні ŋʘ ɴʘ ŋǀ ɴǀ ŋǃ ɴǃ ŋ𝼊 ɴ𝼊 ŋǂ ɴǂ ʞ   Бокові без придиху kǁ qǁ Дзвінкі бокові ɡǁ ɢǁ Носові бокові ŋǁ ɴǁ Імплозивні Дзвінкі ɓ ɗ ᶑ ʄ ɠ ʛ Глухі ɓ̥ ɗ̥ ᶑ̊ ʄ̊ ɠ̊ ʛ̥ Коартикульовані приголосні МФА: Коартикульовані приголосні Носові n͡m Губно-ясенний ŋ͡m Губно-задньоязиковий Проривні t͡p d͡b Губно–ясенні k͡p ɡ͡b Губно–задньоязикові q͡ʡ Увулярно-епіглотальний Фрикативні/апроксиманти ɥ̊ ɥ Губно-піднебінні ʍ w Губно-велярні ɧ Глухий твердопіднебінно-м'якопіднебінний фрикативний Бокові апроксиманти ɫ Веляризовані ясенні Довідка про МФА докладніше шаблон Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати. Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний.   Голосний звук [ р• о] Передні Н. передні Середні Н. задні Задні Високі i • y ɨ • ʉ ɯ • u ɪ  ʏ   ʊ e • ø ɘ • ɵ ɤ • o ə ɛ • œ ɜ • ɞ ʌ • ɔ æ ɐ a • ɶ ɑ • ɒ Н. високі Високо-сер. Середні Низько-сер. Н. низькі Низькі