Імплозивні приголосні — Вікіпедія

Імплозивні приголосні (від ім… і лат. plodo — б'ю, ляскаю) — підвид проривного приголосного, при вимові котрого повітря надходить до глотки[en] та виходить з легень[1]. Завдяки цьому, на відміну від абруптивних, імплозивні можуть зазнавати фонації.

Походження терміну

[ред. | ред. код]

Теорію «імплозії-експлозії» розробив Фердинанд де Соссюр. Склад являє собою хвилю розмикання і змикання.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики. — Київ: Основи, 1998. — 324 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ball, Martin J.; Müller, Nicole (4 лютого 2014). Phonetics for Communication Disorders (Англійська) . doi:10.4324/9781315805573.