French
DeutschЖак Кюрі — Вікіпедія
| Жак Кюрі | |
|---|---|
| фр. Jacques Curie | |
 | |
| Народився | 28 жовтня 1855[1][2] Париж[1][3][…] |
| Помер | 19 лютого 1941[1][2][5] (85 років) Монпельє[1] |
| Поховання | Франція |
| Країна | .svg){kind=small} Франція[6][7][8] |
| Діяльність | фізик, хімік, мінералог, науковець, викладач університету, керівник |
| Alma mater | Університет Монпельє |
| Галузь | фізика[9], мінералогія[9], п’єзоефект[9] і хімічна речовина[9] |
| Заклад | Університет Монпельє |
| Науковий ступінь | професор |
| Батько | Ежен Кюріd |
| Мати | Софі-Клер Депуїd |
| Брати, сестри | П'єр Кюрі |
| Діти | Моріс Кюріd |
| Родичі | Ірен Жоліо-Кюрі, Ев Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі |
| Нагороди |  |
Жак Кюрі́́ (фр. Jacques Curie; 29 жовтня 1856 — 19 лютого 1941) — французький фізик; у 1880—1881 роках разом із братом відкрив п'єзоелектрику.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Досліджував кристали в мінералогічній лабораторії Сорбонни. 1880 року разом із П'єром Кюрі виявили п'єзоелектричний ефект — утворення електричних зарядів під дією тиску в кристалах цукру, турмаліну, кварцу, топазу і сегнетової солі[10]. 1881 року вони відкрили протилежний ефект — деформацію кристалів-п'єзоелектриків під дією електричного поля. Це дозволило використовувати кварц як перетворювач електричних коливань у звукові. Технічні розробки п'єзоелектрики призвели до створення малогабаритних випромінювачів та приймачів ультразвуку.
В 1883 Жак Кюрі переїхав до Монпельє і займався мінералогією в університеті.
Помер 19 лютого 1941 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France Record #10304938t // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.geni.com/people/Jacques-Curie/4754172714860029316
- ↑ http://www.encyclopedia.com/topic/Pierre_Curie.aspx
- ↑ http://data.bnf.fr/10304938/jacques_curie/
- ↑ http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/0020722580900373
- ↑ http://www.google.com/patents/US7936434
- ↑ http://calhoun.nps.edu/bitstream/handle/10945/4519/09Sep_Forester.pdf?sequence=1
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Иоффе А. Ф. Пьер Кюри // Успехи физических наук. — Российская академия наук, 1956. — Т. 58, № 4 (22 апреля). — С. 572—579. Архівовано з джерела 18 травня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кюри // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
|
