Діалекти білоруської мови — Вікіпедія

Діалекти білоруської мови[1] :

лінії:
   Межі білоруських говірок (1903, Карський)
   Східна межа західної групи російських говірок (1967, Захарова, Орлова)
   Межа білорусько-українських говірок (1980, Бевзенко)

Білоруська мова ділиться вченими на два основних діалекти, північно-східний діалект і південно-західний діалект, які розділені перехідним середньобілоруським діалектом. Діалекти білоруської народно-діалектної мови відрізняються один від одного лексикою, характером акання, наявністю жорсткого «Р» у всякому положенні або в певних умовах, або змішуванням твердого «Р» з м'яким, наявністю або відсутністю дифтонгів, дзекання і цекання, змішування «Ч» і «Ц» і т п., а також наявні змішані діалекти на кордонах з українськими, північно і південноросійськими діалектами.

Великий внесок у вивчення особливостей діалектів білоруської мови вніс академік Російської Імператорської Академії наук Юхим Карський. Після закінчення Другої світової війни Інститутом мовознавства Академії наук УРСР спільно з Білоруським Державним університетом і педагогічними інститутами радянської республіки було організовано докладне і систематичне вивчення діалектів білоруської мови в державних кордонах БРСР. На основі зібраних матеріалів було складено докладний «діалектологічний атлас білоруської мови», не всі мови світу і навіть не всі мови Європи мають такі докладні і добре зафіксовані наукові роботи в області діалектології.

У Білорусі також існує таке явище, як трасянка. Це — розмовна мова з переважно російським словником, але білоруською граматикою і фонетикою. Утворилася трасянка в результаті змішування народно-діалектної білоруської мови з сучасною російською літературною мовою. Відзначається, що з усного мовлення трасянка проникає і в публіцистику. Літературна білоруська мова використовується в основному міською інтелігенцією; велика частина міського населення користується російською літературною мовою.

Класифікація білоруських діалектів[ред. | ред. код]

В складі білоруської мови виділяють наступні основні групи діалектів[2] :

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Беларуская мова: энцыклапедыя // Пад рэд. А. Я. Міхневіча. — Мн.: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 1994. — C. 55.
  2. Этнаграфія Беларусі: Энцыкл. (Беларус. Сав. Энцыкл.; Э91 Рэдкал.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ, 1989. — 575 с.:іл. ISBN 5-85700-014-9

Посилання[ред. | ред. код]

  • Аўдыязапісы дыялектаў беларускай мовы на карце Беларусі. Dialects. dialects.natatnik.by. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Dialects. dialects.natatnik.by.