Дзвінкий губно-губний дрижачий — Вікіпедія

Дзвінкий губно-губний дрижачий
ʙ
Номер МФА121
Кодування
HTML (десяткове)ʙ
Юнікод (hex)U+0299
X-SAMPAB\
Кіршенбаумb<trl>
Брайль[en]⠔ (braille pattern dots-35)⠃ (braille pattern dots-12)

Губно-губний дрижачий  — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʙ⟩, а еквівалентний символ X-SAMPAB\. В українській мові цей звук передається на письмі літерою б або диграфом бр.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Білабіальний дрижачий (англ. bilabial trill)
  • Губно-губний дрижачий

Особливості

[ред. | ред. код]

Особливості дзвінкого губно-губного дрижачого:

  • Оскільки звук не створюється потоком повітря над язиком, він не є ані центральним, ані боковим.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.


Різновиди

[ред. | ред. код]
МФА Опис
ʙ Дзвінкий губно-губний дрижачий
ᵐʙ Преназалізований дзвінкий губно-губний дрижачий

Приклади

[ред. | ред. код]
Приклади [ʙ] у різних мовах
Сім'я Мова Слово МФА Значення Примітка
Бантоїдні Медумба mʙʉ [mʙʉ́][джерело?] 'собака'
Нґве діалект Лебанґ [àʙɨ́ ́] 'попіл'
Мура Піраха kaoáíbogi [kàò̯áí̯ʙòˈɡì] 'злий дух' Алофон фонеми /b/ перед /o/
ʔíbogi [ʔíʙoi] 'молоко'
Уральські Комі-перм'яцька[1] Бунгаг [ʙuŋɡaɡ] 'навозний жук' Зазвичай паралінгвістичний звук. Це єдине слово, де цей звук зустрічається.

Преназалізований

[ред. | ред. код]
Приклади [ᵐʙ] у різних мовах
Сім'я Мова Слово МФА Значення Примітка
Океанійські Келе[2][3] [ᵐʙulim] 'обличчя' Та інші мови островів Адміралтейства
Тітан[2][3] [ᵐʙutukei] 'дерев'яна табличка'
Унуа[4] [ᵐʙue] 'свиня'
Ахамб[5] [nãᵐʙwas] 'свиня' Фонемічний звук; є розрізнення між /ᵐʙ/ та /ʙ̥/.

Предпроривні дрижачі, проривні із дрижачою вимовою

[ред. | ред. код]

[уточнити переклад]

Приклади губно-губних дрижачих із проривним у різних мовах
Сім'я Мова Слово МФА Значення Примітки
Наґа Санґтам [t͡ʙàŋ][6] 'голка' Є складовою фонеми /t͡ʙ/, окрема від /t͡ʙ̥ʰ/.[6]
Цянські Лізу[7][8] TU, [tʙ̩˥˩] 'біб' Утворює склад. Алофон /u/ після /pʰ, p, b, tʰ, t, d/ на початку слова[7].
Намуї[9] tbĭh [t͡ʙ̩˨][9] 'забивати' Фонемічний звук, згідно Pavlík (2017), виникає перед /u/ або як складовий приголосний.
[ʙ] класифікується як алофон /u/ після /p/, /b/, /t/ або /d/ у фонемічних аналізах Huáng (1992) та Yǐn (2016).[10]
У фонемічному аналізі Nishida (2013) взагалі не згадано про губно-губні дрижачі.
dbù [d͡ʙu˥˨][9] 'дикий'
pbĭh [p͡ʙ̩][9] 'поставляти'
[b͡ʙuda][9] прізвище
Пумі[8] biiv [pʙ̩˥] 'копати' Утворює склад. Алофон /ə/ після /pʰ, p, b, tʰ, t, d/.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Wichmann, Yrjö; Uotila, T. E. (1942). Syrjänischer Wortschatz nebst Hauptzügen der Formenlehre. Helsinki: Suomalais-Ugrilainen Seura.
  2. а б Ladefoged (2005:165)
  3. а б Bowern, Claire (2012). Sivisa Titan. University of Hawai'i Press.
  4. Dimock (2005:19)
  5. Rangelov, Tihomir (2019), The bilabial trills of Ahamb (Vanuatu): acoustic and articulatory properties, University of Waikato
  6. а б Coupe, Alexander (2016), Prestopped bilabial trills in Sangtam, Proceedings of the 18th International Congress of Phonetic Sciences, Glasgow, 10-14 August 2015.
  7. а б Chirkova & Chen (2013:78)
  8. а б Chirkova, Katia (2012). "The Qiangic Subgroup from an Areal Perspective: A Case Study of Languages of Muli" (Archive). In Languages and Linguistics 13(1):133-170. Taipei: Academia Sinica.
  9. а б в г д Pavlík (2017)
  10. Pavlík (2017)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013), Lizu (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 75—86, doi:10.1017/S0025100312000242[недоступне посилання з 01.07.2017]
  • Dimock, Laura (2005). The Bilabial Trill in Unua (PDF). Wellington Working Papers in Linguistics. 17: 17—33. ISSN 1170-1978.
  • Huáng, Bùfán, ред. (1992), 藏緬語族語言詞彙 [Tibeto-Burman language vocabulary] (кит.), Beijing: Minzu University Press
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
  • Nishida, Fuminobu (2013). Phonetics and Phonology of Dzolo Dialect of Namuyi. Arutesu Riberaresu / Artes Liberales. 92: 21—54. doi:10.15113/00013130.
  • Pavlík, Štěpán (2017). The Description of Namuzi Language (Дипломна робота). Charles University.
  • Yǐn, Wèibīn (2016), 納木茲語語法標註文本 [Grammar of Namuzi with Annotated Texts] (кит.), Beijing: Social Science Literature Press