Військовий переворот у Гвінеї (2021) — Вікіпедія

Дата:	5 вересня 2021 року, ; 8:00 (GMT)
Місце:	Конакрі, Гвінея
Результат:	Військовий переворот успішний Президент Альфа Конде захоплений у полон; Конституція та уряд оголосили про розпуск;

Військовий переворот у Гвінеї
	Акція на підтримку перевороту; Акція на підтримку перевороту
	Координати: 9°31′ пн. ш. 13°42′ зх. д. / 9.517° пн. ш. 13.700° зх. д.
Дата:	5 вересня 2021 року, ; 8:00 (GMT)
Місце:	Конакрі, Гвінея
Результат:	Військовий переворот успішний Президент Альфа Конде захоплений у полон; Конституція та уряд оголосили про розпуск;
Сторони
Уряд Гвінеї	Збройні сили Гвінеї; Національний комітет примирення і розвитку
Командувачі
Альфа Конде	Мамаді Думбуя
Втрати
арешт президента Гвінеї	арешт 25 заколотників

Військовий переворот у Гвінеї 2021 року — військовий переворот, здійснений збройними силами Гвінеї 5 вересня 2021 року.

Передумови[ред. | ред. код]

Гвінейці, які підтримали військовий переворот на акції підтримки

Альфа Конде — перший президент Гвінеї з моменту її незалежності, який був обраний на президентських виборах^[1]. До цього в країні діяла автократія^[2].

2015 року Конде було переобрано^[3].

До 2020 року президент Гвінеї не міг переобиратися більше двох разів, однак конституційний референдум збільшив термін повноважень глави держави, в результаті чого Конде отримав право переобиратися ще 2 рази^[4].

Альфа Конде переміг на виборах 2020 року, після чого послідували протести і звинувачення в фальсифікації результатів.

Гвінейські опозиціонери піддавалися репресіям — Мамаде Конде був заарештований в січні 2021 року, а лідер партії Союз демократичних сил Гвінеї помер у в'язниці^[5].

На початку 2021 року різко зросли ціни на борошно, зерно і цукор^[6]. Уряд спробував встановити більш високу ціну на хліб, проте на тлі обурення щодо цього указу уряд відмовилася від підвищення цін^[7], що призвело до нестачі хліба, оскільки пекарні відмовилися виробляти хліб за фіксовану ціну 2 500 франків за буханку^[8], після чого ціна була підвищена до 4000 франків, що знову викликало невдоволення громадськості^[9].

Влітку 2021 року було підвищено податки, зросли ціни на бензин, було зменшено фінансування військових сил на користь президентських служб^[10].

Повідомляється про те, що переворот був спровокований спробою уряду звільнити високопоставленого співробітника спецназу^[11].

Перебіг подій[ред. | ред. код]

5 вересня 2021 року біля 8 години ранку біля президентського палацу в місті Конакрі пролунала стрілянина, на вулицях з'явилися військові, які закликають місцевих жителів негайно повернутися до своїх житла.

Бунтівниками був перекритий міст в районі Калум, де розташовано багато урядових будівель^[12]. В'їзди автомобільними дорогами з північно-східного напрямку були перекриті військовими. Міністерство оборони Гвінеї оголосило про те, що напад вдалося стримати^[13].

Пізніше було опубліковано відео, на якому президент утримується військовими^[14]^[15]. Бунтівники заявили, що президенту нічого не загрожує, окрім того, йому надано доступ до лікарів. Полковник Мамаді Думбуя в зверненні на державному телеканалі RTG (фр. Radio Télévision Guinéenne) оголосив про розпуск парламенту, скасування конституції і закриття повітряних і сухопутних кордонів країни як мінімум на тиждень.

Надходили повідомлення про те, що гвінейці вийшли на вулиці і масово вітали переворот^[16]^[17]. Бунтівники оголосили про комендантську годину з 19:00 5 вересня на всій території держави.

Увечері 5 вересня заколотники заявили про повний контроль над Конакрі і збройними силами. 6 вересня кордони держави були відкриті. 7 вересня через гвінейських в'язниць було звільнено 79 політичних в'язнів.

1 жовтня 2021 року Мамаді Думбуя прийняла присягу тимчасовим президентом.^[18].

Наслідки[ред. | ред. код]

Через переворот був відкладений відбірковий матч чемпіонату світу з футболу 2022 між Гвінеєю і Марокко, запланований на 6 вересня. Збірна Марокко була евакуйована в аеропорт^[19]^[20].

Офіційний представник партії Об'єднання гвінейського народу розповів про різке погіршення здоров'я заарештованого Альфа Конде. Відомо, що Конде відмовляється від їжі.

Близько 20 % алюмінію проводиться з бокситів, видобутих в Гвінеї, переворот привів до підвищення цін на алюміній, які піднялися до рекордних значень — $ 2 761 за тонну^[21].

Африканський союз призупинив членство країни в цій організації.

Реакція[ред. | ред. код]

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш засудив захоплення влади і закликав звільнити президента Гвінеї.
Президент (Фелікс Чісекеді) і глава комісії (Мусса Факи Махамат) Африканського союзу закликали до звільнення Альфа Конде і засудили переворот.
Верховний представник Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель зажадав «поваги правової держави, інтересів миру і благополуччя гвінейського народу»^[22].
леворуч Економічне співтовариство країн Західної Африки 9 вересня планує провести саміт, відвіданих ситуації в Гвінеї.
Державний департамент США закликав обидві сторони конфлікту не вдаватися до насильства.
Міністерство закордонних справ Мексики засудило переворот і закликало звільнити Конде^[23].
Міністерство закордонних справ Франції також засудило переворот і закликало звільнити президента^[24].
Президент Гани і офіційний представник Економічного співтовариства країн Західної Африки Нана Акуфо-Аддо виступив зі зверненням, в якому засудив переворот^[25].
Міністерство закордонних справ Нігерії заявило, що державний переворот порушує правила Економічного співтовариства країн Західної Африки, і закликало країну повернутися до конституції^[25].
Міністерство закордонних справ Туреччини засудило переворот, закликало звільнити президента і відновити конституцію^[26].
Міністерство закордонних справ Катару закликало уникати ескалації і засудило теракт^[27].
Міністерство закордонних справ Росії зажадало звільнити Конде і засудило переворот^[28].
Прес-секретар Міністерства закордонних справ Китаю Ван Ваньбінь закликав вирішити конфлікт мирним шляхом і звільнити Конде^[29].
Представник Департаменту міжнародних відносин та співробітництва Південної Африки розповів, що «з великою стурбованістю» спостерігав за розвитком перевороту. Південна Африка закликала до звільнення Конде, закликала Африканський союз втрутитися в ситуацію в Гвінеї, щоб відновити стабільність в країні, і закликала до повної стриманості військових і діалогу для вирішення проблем, з якими стикається Гвінея^[30].
У своїй заяві міністра закордонних справ Гамбії Мамаду Тангара засудив військовий переворот, закликав до повернення до конституції і звільнення лідера^[31].
6 вересня представник Міністерства закордонних справ Гвінеї-Бісау заявив, що уряд представить офіційну позицію на наступний день, і закликав не приймати поспішних рішень до тих пір, поки не з'явиться конкретна інформація про переворот^[32].
Міністерство закордонних справ Японії засудило арешт президента, закликало до його звільнення і відновлення конституційного порядку^[33].
Міністерство закордонних справ Люксембургу засудило державний переворот і зажадало звільнити президента і відновити конституцію^[34].
Міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде закликала звільнити президента^[35].
Джеймс Даддрідж опублікував через Міністерство закордонних справ заяву, якій засудив переворот і закликав звільнити Конде^[36].
Президент Венесуели Ніколас Мадуро засудив переворот і зажадав повернутися до верховенства закону^[37].