Військовий переворот у Малі (2021) — Вікіпедія

Військовий переворот в Малі
Дата: 24 травня2021 Місце: Каті та Кулікоро, Малі Привід: протести проти корупції та засилля ісламістів у Азаваді: Результат:
Сторони
Уряд Малі	Збройні сили Малі
Командувачі
Ібрагім Бубакар Кейта Бубу Сіссе	Полковник Садіо Камара

Військовий переворот у Малі (2021) — почався в ніч проти 24 травня 2021 року, коли армія Малі захопила президента Ба Ндау,^[1][2] прем'єр-міністра Моктара Уану і міністра оборони Сулеймана Дукуре.^[3] Ассімі Гойта, глава хунти, яка керувала малійським переворотом 2020 року, оголосив, що Н'Доу і Уан були позбавлені повноважень і що нові вибори відбудуться 2022 року. Це третій державний переворот у країні за останні десять років після військових переворотів 2012 і 2020 років.

Передумови[ред. | ред. код]

За дев'ять місяців до перевороту, у серпні 2020 року, президент Ібрагім Бубакар Кейта був усунений від влади військовим союзом. Це відбулося після кількох місяців заворушень у Малі після порушень парламентських виборів у березні та квітні та арешту лідера опозиції Сумайли Сіссе^[4]. 18 серпня 2020 року військові на чолі з полковником Ассімі Гойтою та майором-полковником Ісмаелем Ваге в Каті, регіон Кулікоро, почали заколот. Президент Кейта та прем'єр-міністр Бубу Сіссе були заарештовані, і незабаром після півночі Кейта заявив про відставку, сказавши, що не хоче бачити кровопролиття. 

Після відставки Кейти від імені військових офіцерів Ваге оголосив про створення Національного комітету порятунку народу (CNSP) і пообіцяв провести вибори. 12 вересня 2020 року Національний комітет порятунку людей (CNSP) погодився на 18-місячний політичний перехід до цивільного правління^[5]. Незабаром Бах Н'Доу був призначений тимчасовим президентом групою з 17 виборців, а Гойта був призначений віце-президентом. Уряд був відкритий 25 вересня 2020 р.

18 січня 2021 року перехідний уряд оголосив, що CNSP було розформовано, майже через чотири місяці після того, як було обіцяно згідно з первинною угодою^[6].

Переворот[ред. | ред. код]

Після передачі влади у вересні напруженість між цивільним перехідним урядом та військовими була високою. Опозиційний рух M5, який очолив малійські протести проти Кейти у 2020 році, публічно закликав до розпуску тимчасового уряду та заміни його на «більш легітимний»^[7]. 14 травня уряд оголосив про плани створення нового «широкомасштабного» уряду.

24 травня 2021 року напруга загострилася після перестановок в уряді. У результаті влада військових над ключовими міністерствами не змінилася, однак двох керівників перевороту — Садіо Камару та Модібо Коне — замінила адміністрація Н'Доу^[8][3].

Пізніше того ж дня про посилення військової активності повідомили кілька джерел, зокрема посольство США в Бамако, хоча місто залишалося відносно спокійним. Кілька журналістів повідомили, що трьох ключових цивільних лідерів — Н'дау, Уане і Дукоре утримували у військовій базі в Каті біля Бамако^[9].

У заяві на громадському телебаченні Гойта оголосив, що Н'Доу та Уан були позбавлені своїх повноважень, оскільки вони намагалися «саботувати» перехід, який, за словами Гойти, «проходив би як зазвичай»^[10][11]. Гойта, віце-президент тимчасової адміністрації, заявив, що з ним слід було проконсультуватися щодо перестановки уряду, яку він описав як порушення перехідної хартії, складеної військовою хунтою після перевороту. Гойта також пообіцяв, що нові вибори відбудуться в 2022 році^[12].

26 травня 2021 року військові оголосили про комендантську годину, що діє по всій країні з 20:00 до 06:00^[13]. Аеропорт Бамако і сухопутні прикордонні переходи також було закрито^[14].

Наслідки[ред. | ред. код]

25 травня 2021 року, колишній президент Нігерії Гудлак Джонатан з ЕКОВАС почав керувати зусиллями посередника з військовими Малі. Після затримання Н'Доу подав заяву про відставку Гойті 26 травня^[15]

Реакції[ред. | ред. код]

• ООН через свою миротворчу місію МІНУСМА засудила переворот і закликала до спокою в цілій країні^[16]. Антоніу Гутерріш, генеральний секретар ООН, закликав заспокоїти та звільнити в'язнів^[17]. Президент ДР Конго і глава Африканського Союзу Фелікс Тсісекеді «засудив будь-які дії, спрямовані на дестабілізацію Малі»^[18].
• ООН, ЕКОВАС, Європейський Союз, США та Африканський Союз опублікували спільну заяву, в якій засудили державний переворот та закликали звільнити політиків^[19][16][10]. Західноафриканські чиновники оцінюють ситуацію і описують її як «спробу перевороту»^[20].
• 30 червня 2023 року, Рада Безпеки ООН одностайно схвалила рішення про повне виведення миротворчих сил цієї організації з Малі. Відповідальність за безпеку в країні буде покладено на перехідний Уряд, який перебуває при владі після перевороту 2021 року^[21].

Див. також[ред. | ред. код]

• Малійські протести 2020 року

Примітки[ред. | ред. код]