Вулиця Леонтовича (Одеса) — Вікіпедія

Вулиця Леонтовича
Одеса
Початок вулиці. Біля Стурдзовської богадільні
Початок вулиці. Біля Стурдзовської богадільні
Початок вулиці. Біля Стурдзовської богадільні
Місцевість Старе місто
Район Приморський
Назва на честь Микола Леонтович
Колишні назви
Старопортофранківська, Стурдзівська, Бєлінського
Загальні відомості
Координати початку 46°28′28″ пн. ш. 30°45′15″ сх. д. / 46.474567° пн. ш. 30.754089° сх. д. / 46.474567; 30.754089
Координати 46°28′15″ пн. ш. 30°45′12″ сх. д. / 46.470767° пн. ш. 30.753338° сх. д. / 46.470767; 30.753338Координати: 46°28′15″ пн. ш. 30°45′12″ сх. д. / 46.470767° пн. ш. 30.753338° сх. д. / 46.470767; 30.753338
Координати кінця 46°28′04″ пн. ш. 30°45′09″ сх. д. / 46.467726° пн. ш. 30.752614° сх. д. / 46.467726; 30.752614
Транспорт
Трамваї Т 28
Тролейбуси Тр 2, 3
Рух двобічний
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Скорботна церква (вул. Леонтовича, 2)
Навчальні заклади Одеський державний університет внутрішніх справ
Заклади культури Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2459974
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Леонтовича у Вікісховищі

Ву́лиця Леонтовича — одна із вулиць Одеси. Бере початок від перетину із вул. Успенською і закінчується перетином із Італійським бульваром і початком Французького бульвару.

1.7.1827 (ст. ст.) була відкрита друга межа Порто-франко, яка уявляла собою земляний вал, що огинав центральну частину міста півколом від Херсонської вулиці (нині Пастера) до узбережжя біля Нової фортеці (нині територія парку ім. Т. Г. Шевченка)[1]. Після ліквідації межі Порто-франко на місці валу була утворена Старопортофранківська вулиця. У 1897 році Старопотофранківська вулиця була розподілена на дві частини № 1 та № 2[2].

18.4.1901 року Старопортофранківську вулицю було розділено на чотири частини: власне Старопортофранківську (від Херсонського узвозу до Преображенської, Італійський бульвар (від Земської до Юнкерського училища), Бєлінського (від Юнкерського училища до Олександрівського парку і Лідерсівський бульвар (від вул. Бєлінського до Ланжерону). Вірізок вулиці у приморській частині міста між Успенською вулицею та Італійським бульваром назвали в честь відомого поета і літературного критика Віссаріона Бєлінського. Існує згадка про те, що вже у 1890 році даний відрізок мал назву Стурдзівська вулиця, в честь засновника богадільні, мецената Олександра Стурдзи[3]. Однак у адресних довідниках 1899—1904 років[4], а також на картах[5] відрізок позначений як Старопортофранківська вулиця.

Під назвою «Бєлінського» вулиця проіснувала до 19 травня 2016 року, коли її назву було змінено на честь українського композитора Миколи Леонтовича.[6]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл. — ISBN 978-966-8692-56-7, С. 417
  2. Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл. — ISBN 978-966-8692-56-7, С. 362—363
  3. Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл. — ISBN 978-966-8692-56-7, С. 370
  4. Вся Одесса: адресная книга, под редакцией В. К. Фельдберга — Одесса: Л. М. Михайловский. Год изд. 1-й. — 1899
  5. «Историческое картографическое наследие г. Одессы» (1794—1917 гг.) [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Сайт МіськРади.
  6. Українські імена на мапі Одеси. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 4 червня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]