French
DeutschБрянський автомобільний завод — Вікіпедія
| Тип | закрите акціонерне товариство |
|---|---|
| Форма власності | закрите акціонерне товариство |
| Галузь | Автомобільна промисловість, Військово-промисловий комплекс |
| Засновано | 1958 |
| Штаб-квартира | м. Брянськ, вул. Сталеливарна, б. 1 |
| Адреса | 241050, г. Брянск, ул. Сталелитейная, д. 1[1] |
| Ключові особи | ген. директор Стеклов Михайло Ісаакович |
| Продукція | Колісні шасі та тягачі вантажопідйомністю 14-40 т |
| Виторг | 2 426 830 000 ₽ (2017)[2] |
| Операційний прибуток (EBIT) | 79 251 000 ₽ (2017)[2] |
| Чистий прибуток | 8 161 000 ₽ (2017)[2] |
| Активи | 2 635 027 000 ₽ (2017)[2] |
| Власний капітал | 1 261 440 000 ₽ (2017)[2] |
| Холдингова компанія | Алмаз-Антей |
| Дочірні компанії | ВАТ «БЗКТ», ЗАТ «НАМС-Комплект», ЗАТ «БЗКТ-Алмаз-Антей» |
| www.baz32.ru | |
 | |
 Брянський автомобільний завод у Вікісховищі | |
ЗАТ «Брянський автомобільний завод» — російська компанія, виробник колісних шасі та тягачів високої прохідності вантажопідйомністю від 14 до 40 тонн для військової та цивільної техніки. Є одним із провідних підприємств Росії в своїй галузі.
Історія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (липень 2012) |
Брянський автомобільний завод був заснований 4 червня 1958 року[3] як філіал московського заводу ЗІЛ для виготовлення комплектуючих: ведучих мостів, лебідок, роздаточних коробок, підвісок та інших деталей для автомобілів ЗІЛ-131. Базою для створення нового підприємства послужило тракторне виробництво Біжицького сталеливарного заводу[3]. Вже в 1959 році з Москви на завод було перенесено виробництво автомобільної техніки для потреб армії, а в 1960 році на БАЗі було створено спеціальне закрите конструкторське бюро і самостійне виробництво. В 1961 році перша розробка заводу, БАЗ-930, проходив випробування, але в серію не пішов, і замість нього завод почав випуск модифікації московського ЗІЛ-135Л: ЗІЛ-135ЛМ, з механічною коробкою передач, перероблені БАЗ-135МБ, 135МБК. Ці чотиривісні машини відрізнялися характерним розташуванням осей — середні зближені, передня і задня рознесені та керовані.
В середині 1960-х років в КБ заводу було почато проектування тривісних плаваючих шасі з повним приводом. В роботі використовувались заділи та конструктивні принципи, взяті у автомобілів ЗІЛ, такі як бортова трансмісія та крайні керовані пари коліс. Результатом проектування стало сімейство тривісних шасі БАЗ-5937/5938/5939 із заднім розташуванням двигуна, що стали основою машин ЗРК Оса та БАЗ-5921/5922 з центральним розташуванням двигуна, на яких базувався ракетний комплекс «Точка».
З березня 1971 року за замовленням Міністерства оборони КБ заводу почало проектування нової серії уніфікованих чотиривісних шасі, що отримала найменування «Основа». В рамках цієї розробки було створено декілька моделей плаваючих і сухопутних шасі, що набули широкого поширення. Цю серію відрізняє попарне угрупування осей, передня пара — керована.
Продукція[ред. | ред. код]
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2012) |
- БТР-152В1 (1958—1962)[4]
- ЗІЛ-485А (1958—1962)
- БАЗ-930
- ЗІЛ-135ЛМ (1964—1994)
- БАЗ-135МБ (1965—1996)
- тривісні амфібії БАЗ-5937 (1969—1990) та БАЗ-5921 (1971—1990)
- «Основа»/«Вощина»
- БАЗ-6953
Сучасна цивільна продукція[ред. | ред. код]
- Кранові шасі
- двовісні БАЗ-8027 — під 32-тонний кран
- тривісні БАЗ-8029 — під 25-тонний кран Івановського автокранового заводу
- чотиривісне БАЗ-6909.8 — під 50-тонний кран для роботи з небезпечними вантажами
- п'ятивісне КШ-8973 — для 100-тонного крану КС-8973
- Тягачі
- Сідельний тягач БАЗ-6403
- Трубовоз у складі тягача БАЗ-64031 з причепом БАЗ-9049
- Сідельний тягач високої прохідності БАЗ-64022
- Спеціальні шасі
- Тривісне БАЗ-69095 — до 14,7 тонн
- Чотиривісне БАЗ-690902 — до 22 тонн
- П'ятивісне БАЗ-69096 — до 33 тонн
- Шестивісне БАЗ-69099 — до 40 тонн
Цивільні автомобілі БАЗ використовуються в нафтовидобувній і будівельній промисловості у складі мобільних бурових і ремонтних установок, як автоцистерни, крани, насосні і цементуючі установки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.baz32.ru/contacts/
- ↑ а б в г д Бухгалтерская отчётность
- ↑ а б Кочнев, 2011, с. 195.
- ↑ ATEN (2002-2008). БТР-152. Army Guide. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 16 вересня 2011.
Література[ред. | ред. код]
- Кочнев Е. Д. Секретні автомобілі Радянської Армії. — М. : Яуза, Ексмо, 2011. — P. 608. — (Війна моторів) — 3000 прим. — ISBN 978-5-699-50821-1.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брянський автомобільний завод Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Автомобілі БАЗ
- Брянський автомобільний завод. www.baz32.ru. 2011. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 16 вересня 2011.
- Прес-служба Брянської міськради (4 червня 2008). Брянський автомобільний завод: 50 років в строю. Брянськ.ru. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 16 вересня 2011.
- ЗАТ ОВК «БІЗОН» (2003–2011). Брянський автомобільний завод відзначає своє 50-ліття. Зброя Росії. www.arms-expo.ru. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 16 вересня 2011.
- Олександр Привалов (29 квітня 2010). Єдиний вітчизняний виробник військових СКШТ. auto-server.ru. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 17 жовтня 2011.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
