Брюнчугін Євген Васильович — Вікіпедія

Євген Васильович Брюнчугін
рос. Евгений Васильевич Брюнчугин
Дата народження14 березня 1899(1899-03-14)
Місце народженняМеленки, Владимирська губернія, Російська імперія
Дата смерті30 жовтня 1981(1981-10-30) (82 роки)
Місце смертіКиїв, УРСР, СРСР
Громадянство Російська імперія
СРСР СРСР
Професіякінорежисер, сценарист, режисер монтажу
Кар'єра1939—1979
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України
IMDbID 0117482

Євге́н Васи́льович Брюнчу́гін (нар. 14 березня 1899(18990314), Меленки, Владимирська губернія, Російська імперія (нині — Владимирська область РФ) — пом. 30 жовтня 1981, Київ, УРСР, СРСР) — радянський та український кінорежисер і сценарист. Член Спілки кінематографістів УРСР (1959).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в Ленінградському політехнічному інституті, а у 1924—1926 роках — на літературному факультеті Ленінградського інституту історії мистецтв.

У 1930 році закінчив сценарні курси ленінградської студії «Союзкіно».

У 1930—1936 роках — режисер-монтажер «Союзкіно».

З 1937 по 1950 роки був помічником режисера, асистентом режисера і режисером на різних кіностудіях СРСР.

З 1950 року — другий режисер, з 1953 року — режисер-постановник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Другий режисер:

Режисер-постановник:

Режисер документальних фільмів:

  • «Радянське Чорномор’я» (1949, співавт.)
  • «Курорти Карпат» (1951)
  • «Народні таланти» (1952, співавт.)

Сценарист:

Посилання

[ред. | ред. код]