French
DeutschНавроцький Сигізмунд Францевич — Вікіпедія
| Навроцький Сигізмунд Францевич | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 4 квітня 1903 |
| Місце народження | Варшава, Російська імперія |
| Дата смерті | 15 вересня 1976 (73 роки) |
| Місце смерті | Київ, Українська РСР |
| Громадянство |  СРСР Російська імперія |
| Alma mater | Faculty of Law of the Belarusian State Universityd і Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Заклад | Ленфільм, Білорусьфільм і Кіностудія ім. О. Довженка |
| Членство | НСКУ |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0623152 |
Навроцький Сигізмунд Францевич — радянський і український кінорежисер, сценарист. Нагороджений медалями.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 4 квітня 1903 р. у Варшаві. Закінчив правове відділення Білоруського університету (1930) та режисерський факультет Московського державного інституту кінематографії (1934).
Працював прокурором у Мінську.
У 1934—1941 рр. — асистент режисера, режисер ігрового і науково-популярного кіно на кіностудіях «Ленфільм» і «Белгоскіно», де створив фільми: «Вогненні роки» (1937, 2-й режисер, співавт. сценар. з І. Луковським), «Дніпро у вогні» (1937, у співавт. Ч. Сабінським), «Сім'я Януш» (1941) тощо; на Центральній Об'єднаній кіностудії в Алма-Аті (1941—1943).
З 1943 р. — режисер Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
Поставив кінокартини: «Зигмунд Колосовський» (1945, у співавт. з Б. Дмоховським), «„Богатир“ йде в Марто» (1954, у співавт. з Є. Брюнчугіним), «Круті сходи» (1957), «Люди моєї долини» (1960).
Був членом Спілки кінематографістів УРСР.
Помер 14 вересня 1976 р. в Києві.
Література[ред. | ред. код]
- Кино и время. Вып. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.190;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.286.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сигізмунд Навроцький на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія (kino-teatr.ru)(рос.)
|
