Братченко Леонід Сергійович — Вікіпедія

Братченко Леонід Сергійович
Народження 3 серпня 1923(1923-08-03)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Смерть 10 серпня 2004(2004-08-10) (81 рік)
Навчання Харківський художній інститут (1951)
Діяльність сценограф
Відомі учні Неклюєнко Микола Павлович
Працівник Харківський художній інститут і ХАТОБ
Член Національна спілка художників України
Партія КПРС
У шлюбі з Фісан Галина Андріївна
Нагороди
орден «Знак Пошани»
народний художник УРСР

Леоні́д Сергі́йович Бра́тченко (3 серпня 1923, Одеса, УРСР — 10 серпня 2004, Харків) — український художник театру, народний художник УРСР (від 1976 року). Чоловік художниці Галини Фісан.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 серпня 1923 року в Одесі. Учасник Німецько-радянської війни. 1951 року закінчив Харківський художній інститут. Навчався у Дмитра Овчаренка та Бориса Косарєва.

Працював викладачем у Харківському художньому інституті (1951—1958).

Учасник виставок з 1951, республіканських і всесоюзних з 1954.

Від 1955 року — художник-постановник Харківського театру опери та балету

Член Харківської організації Спілки художників України з 1960, Українського театрального товариства (1965—1989).

Член КПРС з 1962

Від 1968 року — головний художник Харківського театру опери та балету

Персональні виставки: Харків — 1983,1984, 1993, 1995; с. Пархомівка (Харківська область) — 1997.

Оформив близько 100 вистав у театрах України.

Нагороджений орденом «Знак Пошани» і медалями.

Похований на Другому міському кладовищі Харкова.

Роботи Леоніда Братченка[ред. | ред. код]

Л. С. Братченко оформив такі вистави у Харківській опері:

Джерела[ред. | ред. код]