Бенедикт Андерсон — Вікіпедія

Бенедикт Андерсон
англ. Benedict Anderson
Ім'я при народженні англ. Benedict Richard O'Gorman Anderson
Народився 26 серпня 1936(1936-08-26)[3][4][…]
Куньмін, Юньнань[d], Республіка Китай (1912—1949)[6]
Помер 13 грудня 2015(2015-12-13)[1][2] (79 років)
Бату, Східна Ява, Індонезія
·цукровий діабет 2-го типу
Країна  Ірландія[7]
Діяльність викладач університету, політолог, письменник, антрополог, філософ, історик
Галузь політологія[8], соціологія і історіографія[8]
Відомий завдяки націоналізм
Alma mater Ітонський коледж, Корнелльський університет і Королівський коледж, Кембрідж
Науковий керівник George McTurnan Kahind
Знання мов англійська[9][8][10]
Заклад Корнелльський університет
Членство Американська академія мистецтв і наук
Magnum opus Imagined Communitiesd і Under Three Flags: Anarchism and the Anti-Colonial Imaginationd
Посада професор
Батько James Carew O'Gorman Andersond[11]
Мати Veronica Beatrice Bighamd[11]
Брати, сестри Перрі Андерсон
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма

Азійська премія культури Фукуока (2000)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Albert O. Hirschman Prized (2011)

Бенедикт Річард О'Горман Андерсон (нар. 26 серпня 1936(19360826) — 13 грудня 2015) — американський політолог, історик і синолог, професор міжнародних відносин, уряду та вивчення Азії Корнуельського університету, автор монографії «Уявлені спільноти» в якій описав процес виникнення націй (Imagined Communities, 1983). Був марксистом[12][13] як і його брат історик Перрі Андерсон.

Біографія[ред. | ред. код]

Андерсон народився в англійсько-ірландській родині в Куньміні (Китай), де його батько — Джеймс О'Горман, як британський військово-морський офіцер мав службу на митниці. Мати — Вероніка Беатріче Марі Андерсон. Сім'я Андерсон була активною в ірландському національному русі. 1941 року родина переїхала до Каліфорнії. В 1957 Андерсон отримав звання бакалавра мистецтв з античної культури в університеті Кембриджу (Англія), а пізніше — ступінь доктора філософії за програмою вивчення Індонезії в Корнельського університету (США).

Наукові погляди щодо націоналізму[ред. | ред. код]

Стародавність націй[ред. | ред. код]

Згідно з Андерсоном, будь-яка нація, що тільки-но з'явилась, вважає себе стародавньою. В цьому він дещо перетинається із Ентоні Смітом, який розглядає націєтворчу міфологію та національні міфи про «походження» у функціоналістичному розрізі та вважає їх швидше вигаданими історіями, ніж реальною історією. Андерсон припускає, що подібна «стародавність» в певних історичних умовах є необхідною умовою «новизни».

Націоналізм та друк[ред. | ред. код]

У теорії Андерсона особливо важливим є акцент на ролі друкованої літератури та її поширенні. За думкою Андерсона, підйом націоналізму тісно пов'язаний із розповсюдженням друкованих книг та технічним розвитком друку загалом.

Мультиетнічні імперії[ред. | ред. код]

Андерсон, більш за будь-яких інших теоретиків, звертає увагу на офіційний націоналізм в мультиетнічних імперіях. Він вводить у розгляд вважливу концепцію «натуралізації» європейських королівських династій, які мали владу над величезними та різноманітними багатомовними територіями.

Деякі з них, наприклад, імперія Романових, досить успішно трансформувалися в «національні» імперії. Згідно з Андерсоном, у 19 сторіччі філологічно-лексикографічна революція і розвиток націоналістичних рухів, які самі були продуктом не тільки капіталізму, але й гіпертрофії династичних держав, створили все більш зростаючі культурні та політичні труднощі для багатьох династій. До того часу легітимність цих династій не мала нічого спільного із національністю. Крім того, ще до вибуху націоналістичних рухів, ці династії, виключно з адміністративних потреб, спробували спертися на окремі діалекти, якими вже йшло книгодрукування. Одночасно зі зростанням націоналізму в Європі, деякі з балканських, центрально та східноєвропейських монархій спробували перевизначити та перелегітимізувати себе на національному ґрунті. Така реідентифікація призвела, зокрема, до добре знаної кризи легітимності мультиетнічних імперій. Династії та монархії, що визначали себе членами звичайних етнолінгвістичних спільнот, втрачали свою легітимність від Бога та ставали просто першими серед рівних.

Історично матеріалістичному підходу Андерсона у дослідженні націоналізму можна протиставити методологічний індивідуалізм Лія Грінфілда та веберіанський підхід, що викладено в книзі «Націоналізм: П'ять шляхів до сучасності».

Праці[ред. | ред. код]

  • Some Aspects of Indonesian Politics under the Japanese Occupation: 1944 – 1945 (1961)
  • Mythology and the Tolerance of the Javanese. Ithaca: Cornell Modern Indonesia Project, Publication No. 37, 1965, ISBN 0-87763-041-0
  • A Preliminary Analysis of the 1 October 1965, Coup in Indonesia. Interim Reports Series. Ithaca, New York: Cornell Modern Indonesia Project. 1971. ISBN 9780877630081. OCLC 210798. With Ruth T. McVey[14].
  • (в співаторстві з Ruth T. McVey & Frederick P. Bunnell): A Preliminary Analysis of the October 1, 1965 Coup in Indonesia. Ithaca: Cornell Modern Indonesia Project, Publication No. 52. 1971
  • Java in a Time of Revolution: Occupation and Resistance, 1944-1946. Ithaca, N.Y.: Cornell University Press. 1972. ISBN 0-8014-0687-0.
  • «Withdrawal Symptoms» (1976)
  • Religion and Social Ethos in Indonesia (1977)
  • Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism (1983; second edition, 1991 and later printings)
  • Interpreting Indonesian Politics: Thirteen Contributions to the Debate (1982)
  • In the Mirror: Literature and Politics in Siam in the American Era (1985)
  • Language and Power: Exploring Political Cultures in Indonesia (1990)
  • Long-Distance Nationalism: World Capitalism and the Rise of Identity Politics. Amsterdam: University of Amsterdam Centre for Asian Studies, 1992. ISBN 0-7658-0002-0
  • The Spectre of Comparisons: Nationalism, Southeast Asia, and the World. London: Verso. 1998. ISBN 1-85984-813-3.
  • Violence and the State in Suharto's Indonesia (2001)
  • Western Nationalism and Eastern Nationalism: Is there a difference that matters? (2001)
  • Debating World Literature (2004)
  • In the world-shadow of Bismarck and Nobel. New Left Review. New Left Review. II (28). July–August 2004. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 13 вересня 2017.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  • Under Three Flags: Anarchism and the Anti-colonial Imagination. London: Verso. 2005. ISBN 1-84467-037-6. (Anderson, Benedict (2008). Bajo tres banderas. Anarquismo e imaginación anticolonial. Madrid: Akal. ISBN 844602540X.)
  • The Fate of Rural Hell: Asceticism and Desire in Buddhist Thailand (2012)
  • A Life Beyond Boundaries: A Memoir. Verso, 224 pp, 2016.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Benedict Anderson, Scholar Who Saw Nations as ‘Imagined,’ Dies at 79 // The New York Times / J. KahnManhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2015. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  4. Munro A. Encyclopædia Britannica
  5. SNAC — 2010.
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #118140795 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. LIBRIS — 2017.
  8. а б в Czech National Authority Database
  9. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. CONOR.Sl
  11. а б Lundy D. R. The Peerage
  12. Benedict Anderson, Man Without a Country. New Republic (амер.). Архів оригіналу за 13 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2017.
  13. Benedict Anderson (1936–2015) (амер.). Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 13 грудня 2017.
  14. Influential Southeast Asia Scholar Benedict Anderson Dies. The New York Times. 13 грудня 2015. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 16 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]