Баландине — Вікіпедія

село Баландине
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Кам'янська міська громада
Код КАТОТТГ UA71080130020018117
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Перша згадка середина 16 століття[1]
Населення 1 028 (на 2009 рік)
Територія 56,39 км²
Поштовий індекс 20843
Телефонний код +380 4732
Географічні дані
Географічні координати 48°56′31″ пн. ш. 31°56′45″ сх. д. / 48.94194° пн. ш. 31.94583° сх. д. / 48.94194; 31.94583Координати: 48°56′31″ пн. ш. 31°56′45″ сх. д. / 48.94194° пн. ш. 31.94583° сх. д. / 48.94194; 31.94583
Середня висота
над рівнем моря
151 м
Відстань до
обласного центру
55,9 (фізична) км [2]
90 (автошляхами) км
Відстань до
районного центру
19 км
Найближча залізнична станція Кам'янка
Відстань до
залізничної станції
19 км
Місцева влада
Адреса ради м. Кам'янка
Карта
Баландине. Карта розташування: Україна
Баландине
Баландине
Баландине. Карта розташування: Черкаська область
Баландине
Баландине
Мапа
Мапа

Бала́ндине — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Кам'янській міській громаді. Розташоване за 19 км на південний захід від центру громади та залізничної станції Кам'янка. Населення 1 028 чоловік, дворів 405 (на 2009 рік).

Історія[ред. | ред. код]

Баландине на військово-топографічній карті 1869 року

Село відоме з середини 16 століття. За історичними джерелами назва походить від білого глинистого дна місцевої річки (біле дно — Баландине).

Село було одним з найбільших в районі. У Баландиному була школа і народне училище, а також церква Покрови. Протягом 19201930 років у селі було створено 5 колгоспів. У 1961 році колгоспи об'єднано в колгосп ім. Шевченка.

В роки радянсько-німецької війни німецька окупація села почалася навесні 1942 року, а в червні всю молодь було вивезено до Німеччини. Повністю село було реокуповане радянськими військами 24 січня 1944 року. 296 жителів села воювали на фронтах на боці радянських сил, 165 з них загинули, 130 нагороджені бойовими орденами і медалями, 17 орденами Слави та Червоної Зірки, І. Я. Мірошниченка нагороджено орденом Леніна. Житель села Гетьман Карпо Матвійович був учасником Параду Перемоги в Москві в 1945 році.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 1776 жителів, працював колгосп імені Шевченка, за яким було закріплено 5,5 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4,9 тисяч га орної землі. Основними напрямами господарства були рільництво і тваринництво. На той час в селі працювали середня школа, 4 бібліотеки з фондом 12 тисяч книг, 2 клуби, 2 медичні та фельдшерсько-акушерські пункти.

Сучасність[ред. | ред. код]

У Баландинській сільській раді зареєстровано 6 селянсько-фермерських господарств: «Обрій», «Промінь», «Вікторія», Кравченко О. О., Черненко В. І., Ярошенко В. В.

У селі працюють Будинок культури, у якому розташована сільська бібліотека та працюють гуртки художньої самодіяльності, ЗОШ, дошкільний навчально-виховний заклад «Ромашка», фельдшерсько-акушерський пункт, 6 торгових точок.

На території села є обеліск Слави, два пам'ятники Невідомому солдатові, дві братські могили.

Топоніми[ред. | ред. код]

Головна вулиця села носить ім'я Т. Г. Шевченка, на якій в центрі села встановлено пам'ятник. Є в селі вулиця Першотравнева, колишня назва якої — Плєвщина, яку вживають люди старшого покоління і донині. Попередню назву вулиця мала за прізвищем власниці земель польської поміщиці Плєвської. Після її смерті за вулицею і землями закріпилася назва Плєвщина. Землі села носять назви колишніх своїх власників. Є в селі яр Черниця, назва якого походить від монастиря, який там існував в давнину. Монастир мав золоті ворота і незліченні скарби, що заховані дотепер десь на території яру.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Нагороджені[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Баландинська громада. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  2. maps.vlasenko.net(рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Баландина // Сказания о населенных местностях Киевской губернии / Собрал Л. Похилевич. — Киев, 1864. — С. 704—705.
  • Баландине // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К., 1972. — С. 319.

Посилання[ред. | ред. код]

http://www.panoramio.com/photo/111784424

[Архівовано 2 листопада 2016 у Wayback Machine.]