Мліїв — Вікіпедія

село Мліїв
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Громада	Мліївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71080270010024541
Облікова картка	gska2.rada.gov.ua
Основні дані
Перша згадка	1499 рік
Населення	4 356 чоловік (на 1 січня 2010 року)[1]
Територія	120,04 км²[2]
Площа	15,85 км²[2]
Густота населення	274,8 осіб/км²
Поштовий індекс	19511, 19512
Телефонний код	+380 4734
Географічні дані
Географічні координати	49°20′51″ пн. ш. 31°32′11″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	81 — 90 м[3]
Водойми	річка Вільшанка
Відстань до обласного центру	39,1 (фізична) км[4] 45 (автошляхами) км[2]
Відстань до районного центру	10 км[2]
Місцева влада
Адреса ради	с.Мліїв, вул. Данила Кушніра, 63
Сільський голова	Микитенко Василь Вікторович
Карта
Мліїв
Мліїв
Мапа
Мліїв у Вікісховищі

Млі́їв (давні назви — Мгліїв, Імліїв, Ітомгліїв) — село Черкаського району Черкаської області в Україні, центр Мліївської сільської громади.

Село розташоване на берегах річки Вільшанки за 10 км від міста Городище та за 45 км від обласного та районного центру — міста Черкаси. Площа населеного пункту — 1585 га, територія колишньої Мліївської сільської ради — 12 004 га. Населення — 4 356 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Мліїв належить до 1499 року^[5], коли він належав Васьковичам, проте є припущення, що історія поселення сягає часів Київської Русі.

На початку 17 століття у власності Христини Коренівської у дівоцтві Зубрик, з 28 березня 1633 — коронного гетьмана Станіслава Конецпольського^[6].

Існує переказ про мліївського селянина Данила Кушніра, страченого шляхтичами за відмову прийняти католицьку віру. Кушніра катували, а потім облили смолою й підпалили. Цей акт був спрямований на те, щоб залякати населення, яке піднялося на боротьбу.

В 1648 році Млієвом оволоділи війська Богдана Хмельницького і він став ранговим містечком гетьмана^[7].

У першій половині січня 1654 року для приведення до присяги володарю царю та великому князю Олексію Михайловичу брацлавського полку, серед інших ґородів і у ґородах Новий та Старий Мгліїв, був посланий князь Федір Барятинський^[8]. У ґороді Новий Мгліїв присягу склали: 1 сотник, 1 сотенний отаман, 1 сотенний осавул, 208 козаків, 13 міщан. У ґороді Старий Мгліїв поисягу склали: 1 сотенний отаман, 1 сотенний осавул, 40 козаків, 34 міщанина^[9].

В 1661 році, за постановою сейму, Мліїв знову був закріплений за Конецпольським. З початку XVIII століття Мліїв з округою належав князю Любомирському.

На початку XIX століття Мліїв перейшов у власність до Єлизавети Браницької, дружини князя Воронцова.

В роки визвольних змагань Мліїв був ареною боротьби загонів українських повстанців проти більшовиків та інших загарбницьких сил. На початку 1920-х років село — центр Мліївської республіки.

В ході Другої світової війни село окуповане німецькими військами 2 серпня 1941 року. 6 лютого 1944 року частини 72-ї та 254-ї стрілецьких дивізій 52-ї армії СРСР підійшли до села і з боями 9 лютого відвоювали його, відновивши радянську окупацію.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Восени 2016 року на будинку, де з 1870 по 1873 рік проживав автор слів Гімну України Павло Чубинський, встановили пам'ятну дошку.^[10]

Економіка[ред. | ред. код]

У селі працює два цегельні заводи, два лісництва з цехом переробки деревини державного підприємства «Смілянське лісове господарство». Подальшого розвитку набуває приватне підприємство з переробки деревини та виробів повсякденного вжитку, приватна науково-виробнича фірма «Міком», «Ліга ЛТД» з охолодження молока.

У сільськогосподарському виробництві діють СТОВ «Симиренківське» (колишній колгосп імені Симиренка), три селянсько-фермерські господарства — фірма «КСВ», СФГ «Україна», СФГ «ВМС», два приватні підприємці, які спеціалізуються з виробництва зернових і технічних культур, а СТОВ «Симиренківське» — ще й виробництва молока і м'яса. ТОВ «Петрус» здійснює виробництво товарного яйця на базі найновіших світових технологій.

Для забезпечення потреб жителів промисловими виробами та продуктами харчування в селі працює 57 приватних підприємців, частина з яких мають у користуванні 35 закладів торгівлі та громадського харчування.

Типовим представником промислового виробництва є ВАТ «Мліївський ЗТО». Підприємство засноване в 1920 році. Відкрите акціонерне товариство «Мліївський завод технологічного обладнання» створено відповідно до рішення Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України від 05.05.1994 р. № 682, шляхом перетворення державного підприємства Мліївський завод технологічного обладнання у відкрите акціонерне товариство.

Діяльність підприємства спрямована на виробництво та реалізацію виробів з деревини, у тому числі столярних виробів; виробництво та реалізацію запасних частин до сільськогосподарських машин та іншого автотранспорту; виробництво та ремонт меблів; виробничу діяльність, пов'язана з виробництвом продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання; ремонт сільськогосподарської техніки; надання послуг по технічному обслуговуванню автотранспорту; виробництво та реалізацію продукції виробничо-технічного призначення; виробництво та реалізацію, окрім своїх потреб також на потреби інших структур та організацій, теплової та електричної енергії; організацію та проведення науково-дослідницьких та пошукових робіт; фінансові операції та операції з цінними паперами; залучення інвестицій у виробництво та будівництво, реалізація завершених або незавершених об'єктів будівництва; монтаж, демонтаж та ремонт металоконструкції, вантажопідіймальних кранів із застосуванням зварювальних робіт та кранів; експертне обстеження вантажопідіймальних кранів та проведення неруйнівного і руйнівного контролю металів та зварних з'єднань; виготовлення будівельних матеріалів; організація ремонту механізмів та транспортних засобів підприємств, установам та населенню тощо

Наука[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
	1. Як у Млієві на Черкащині з'явився сорт яблук Ренет Симиренка // Канал «Українська правда» на YouTube, 16 жовтня 2020.

Мліївський Інститут помології імені Л. П. Симиренка НААН має 200 га землі. Головна його робота — створення нових сортів плодово-ягідних культур. У Державному реєстрі сортів рослин України — сорти мліївської селекції, яких близько 30-ти. Також тут проводиться розробка інтенсивних технологій виробництва плодів і ягід, розробляються методики захисту багаторічних насаджень від шкідників та хвороб, здійснюються економічні дослідження: маркетингу садівничої продукції, розсадництва. При інституті працює державне дослідне господарство, що спеціалізується з впровадження розробок у виробництво. На його території розташовано дендропарк Мліївської дослідної станції.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селі працюють дві загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів, дві дитячі дошкільні установи, два центри культури і дозвілля з будинками культури та бібліотеками, дільнична лікарня та лікарська амбулаторія, два відділення зв'язку, дві філії Ощадбанку, дві аптеки, ветдільниця та ветаптечний кіоск.

Релігія[ред. | ред. код]

У селі діють:

• Храм Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України (храм освячено 25 жовтня 2009 року);
• Троїцька церква Православної церкви України в реставрованому приміщенні родинної церкви Симиренків;
• молитовний дім євангельських християн-баптистів.

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Модрина — лісовий заказник місцевого значення.

У мистецтві[ред. | ред. код]

Назва села згадується у романі Ліни Костенко «Берестечко»:

О Дар-Надія! Ждани та Бояни. Іркліїв. Мліїв. Злобин. Веремій. Великий Стидин. Халеп'я. Холоп'є! Ліпляве братолюбних Балаклій. А он і Київ. Подивись — та пильно. Моя Вкраїно, ти це чи не ти?

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

У 18-ому столітті Мліїв відомий як батьківщина мліївського титаря Данила Кушніра, якого заживо було спалено польською шляхтою напередодні Коліївщини. Образ Данила Кушніра, борця за віру і свій народ, використав Тарас Шевченко в поемі «Гайдамаки».

• Кошеленко Йосип Якимович (2 листопада 1887 — ?) — член Української Центральної Ради.
• Крижанівська Олеся Прокопівна (1956) — кандидат філософських наук, доцент кафедри політології, соціології та соціальної роботи НТУУ «Київський політехнічний інститут»;
• Курінна Тетяна Миколаївна (1958) — кандидат історичних наук, краєзнавець, журналіст, викладач Київського Центру підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України.
• Лисенко Віталій Пилипович (1950) — заслужений працівник освіти України, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри автоматики та робототехнічних систем Національного університету біоресурсів і природокористування України.
• Симиренко Володимир Левкович (1891—1938) — український помолог і селекціонер плодових культур, агроеколог.
• Симиренко Левко Платонович  (1855—1920) — український вчений-помолог, садівник, світовий авторитет в галузі садівництва, меценат.
• ігумен Феодосій (Палієнко) (1867 — ?) — намісник Виноградського Ірдинського Успенського чоловічого монастиря з 1910 по 1921 рр.

Пов'язані з Млієвом[ред. | ред. код]

• Симиренко Василь Федорович  (1835—1915) — промисловець, інженер-конструктор та технолог в галузі цукроваріння, визначний меценат;
• Ротар Петро Тимофійович (1880—1906) — український громадський діяч, поет і педагог;
• Ротар Іван Тимофійович (1873—1905) — український громадсько-політичний діяч, педагог, літератор;
• Шевченко Василь Миколайович (1897—1981) — український вчений-фітопатолог, доктор сільськогосподарських наук, заслужений діяч наук УРСР;
• Потупейко Михайло Миколайович (1922—2007) — український письменник, літературознавець і громадський діяч, кандидат філологічних наук;
• Кравченко Михайло Лаврентійович (1925—2006) — український вчений-селекціонер, доктор біологічних наук.;
• Горідько Микола Якович (1938—2001) — український вчений в галузі фізичного матеріалознавства, кандидат фізико-математичних наук.
• Горідько Микола Антонович — депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань.
• Павло Чубинський — автор слів Державного Гімну України, проживав у Млієві.

Тут бували громадські діячі та вчені — Микола Костомаров, Михайло Драгоманов

Герої соціалістичної праці[ред. | ред. код]

• Карпенко Ганна Семенівна (1942—1990) — доярка колгоспу ім. В. Симиренка, Заслужений працівник сільського господарства УРСР
• Матвійко Василь Макарович (1922—1987) — бригадир садівників колгоспу ім. Леніна

Герої Радянського Союзу[ред. | ред. код]

• Буркут Іван Сидорович (1920 — 2 жовтня 1943);
• Гарань Олексій Федорович (1914 — 8 грудня 1969)

Святі

• Мученик Данило Мліївський (Куншір)  — пам'ять 11 серпня (н.с.)^[11][12];
• Священномученик Авраам (Шморкун) — пам'ять 26 травня (н.с.) в Соборі святих новомучеників Черкаських^[13]

З Млієвом пов'язана визначна подія в культурному житті українського народу, як видання 1860 року «Кобзаря» Тараса Шевченка. Дружба пов'язувала поета з родиною Симиренків, яка виділила кошти на це видання. В 1840 — 1850-х роках Шевченко не раз гостював у Млієві.

Див. також[ред. | ред. код]

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Посилання[ред. | ред. код]

• Мліїв [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ЕСУ
• Мліїв // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 269-270.

Мліїв у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Черкащина»
	Теми у Вікіджерелах?
	Проєкт «Населені пункти України»
	Проєкт «Черкащина»
	Мліїв у Вікісховищі?

• Мліїв на who-is-who.com.ua^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Мліївська республіка [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• село Мліїв [Архівовано 16 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Mlijów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 520. (пол.)
• Mlijów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 342. (пол.)

п о р Населені пункти Городищенського району Міста Городище Смт Вільшана • Цвіткове Селища Ільченкове • Кличкове • Кудинівка • Моргунове • Сагайдачне • Стадниця • Трихуторівка • Хрестівка Села Будо-Орловецька • В'язівок • Валява • Вербівка • Воронівка • Дирдин • Дмитрове • Журавка • Зелена Діброва • Калинівка • Ксаверове • Мліїв • Набоків • Орловець • Петрики • Петропавлівка • Сегединці • Старосілля • Тихі Верби • Товста • Хлистунівка

п о р Населені пункти Черкаського району Міста Городище • Кам'янка • Канів • Корсунь-Шевченківський • Сміла • Черкаси • Чигирин Смт Ірдинь • Цвіткове Селища Баси • Берлютине • Богданівське • Богунове • Буда • Бурякове • Вовківка • Гненне • Грекове • Закревки • Зелена Діброва • Калинівка • Копійчана • Кудашеве • Лісове • Сахнівське • Скаржинка • Скелівка • Сокирна • Сокирне • Степок • Холоднянське • Червоне (Набутівська громада) • Червоне (Тернівська громада) • Чернече Села Бабичі • Байбузи • Балаклея • Баландине • Березняки (Березняківська громада) • Березняки (Мошнівська громада) • Бересняги • Беркозівка • Білозір'я • Бобриця • Боровиця • Бровахи • Буда-Бровахівська • Буда-Горобіївська • Буда-Макіївка • Будище • Будки • Будо-Орловецька • Бузуків • Бучак • Валява • Вдовичине • Велика Яблунівка • Вербівка • Вергуни • Вершаці • Виграїв • Вітове • Галаганівка • Гамарня • Гарбузин • Геронимівка • Глинча • Головківка • Голов'ятине • Голяки • Горобіївка • Григорівка • Грищинці • Грушківка • Гуляйгородок • Гута Межиріцька • Гута Станіславчицька • Дарівка • Деменці • Деренковець • Дирдин • Драбівка • Дубіївка • Думанці • Єлизаветівка • Жаботин • Залевки • Зам'ятниця • Іванівка • Іваньків • Івківці • Калинівка • Катеринівка • Келеберда • Кичинці • Ключники • Ковалиха • Ковалі • Козарівка • Кононча • Копіювата • Корнилівка • Косарі • Костянтинівка • Коханівка • Красносілля • Ксаверове • Куликівка • Кумейки • Курилівка • Куцівка • Лазірці • Лебедівка • Ленське • Леськи • Литвинець • Лізки • Ліпляве • Лозівок • Лубенці • Лузанівка • Лука • Луковиця • Макіївка • Мала Смілянка • Мале Старосілля • Малий Бузуків • Малий Ржавець • Мартинівка • Матвіївка • Медведівка • Межиріч • Мельниківка • Мельники (Медведівська громада) • Мельники (Степанецька громада) • Миколаївка • Михайлівка (Канівська громада) • Михайлівка (Михайлівська громада) • Мірошниківка • Мліїв • Моринці • Мошни • Набоків • Набутів • Нетеребка • Нехворощ • Нечаївка • Новоселиця • Новоселівка • Новоукраїнка • Носачів • Озерище • Олянине • Орловець • Павлівка • Пастирське • Паськів • Пекарі • Первомайське • Петропавлівка • Пилява • Пищальники • Пішки • Плескачівка • Плоске • Пляківка • Погорільці • Полствин • Полуднівка • Попівка (Степанецька громада) • Попівка (Тернівська громада) • Потапці • Поташня • Прохорівка • Пшеничники • Радиванівка • Райгород • Рацеве • Ребедайлівка • Ревівка • Розсошинці • Ротмістрівка • Рублівка • Руська Поляна • Сагунівка • Самгородок • Саморідня • Санжариха • Сахнівка • Свидівок • Сердюківка • Синявка • Ситники • Сотники • Софіївка • Станіславчик • Старосілля • Степанки • Степанці • Стецівка • Студенець • Суботів • Сунки • Сушки • Таганча • Тарасо-Григорівка • Ташлик • Теклине • Телепине • Тернівка • Тимошівка • Тіньки • Топилівка • Трахтемирів • Тростянець • Трощин • Трушівці • Тубільці • Флярківка • Хацьки • Хлистунівка • Хмільна • Хрещатик • Худоліївка • Худяки • Хутір-Хмільна • Хутори • Червона Слобода • Черниші • Чмирівка • Чорнявка • Чубівка • Шевченка • Шелепухи • Юрчиха • Яблунів • Ярове • Яснозір'я