French
DeutschАлександров Сергій Миколайович — Вікіпедія
| Александров Сергій Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 31 травня 1937 Краматорськ, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 6 січня 2023[1] (85 років) |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | викладач університету |
| Alma mater | Московський державний гірничий університет |
| Заклад | ДВНЗ ДонНТУ |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Нагороди | |
Александров Сергій Миколайович (31 травня 1937, Краматорськ — 6 січня 2023) — український гірничий інженер, лауреат Ленінської премії, декан гірничого факультету, проректор ДонНТУ, директор Гірничого інституту ДонНТУ[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1937 року в Краматорську. 1957 року завершив навчання у Дружківському машинобудівельному технікумі за спеціальністю «Гірнича електромеханіка». Працював на шахтах Донецької області в період 1957 — 1961 років — гірничим майстром, в 1961 — 1966 роках — машиністом вугільного комбайну і бригадиром наскрізної комплексної бригади. 1961 року брав участь у Першій всесоюзній нараді бригад і ударників комуністичної праці.
В період 1961 — 1966 років заочно навчався в Московському гірничому інституті за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин». Працював в місті Дзержинську Донецької області начальником дільниці, пізніше заступником головного інженера шахти ім. Ф. Дзержинського. 1964 року у складі групи авторів винаходів і впровадження нових видів комбайнів (УКР, «Темп», «Комсомолець») на пластах крутого падіння удостоєний Ленінської премії. 1966 року удостоєний ордена Леніна за успішне виконання завдань «семирічки».
В період 1966—1974 років входив до складу технологічної групи із боротьби з раптовими викидами вугілля і газу тресту «Артемвугілля», в 1974—1977 роках — директором шахти «Північна», а в 1977—1979 роках — головним інженером шахти «Анадирська» комбінату «Північсхідвугілля».
1979 року почав працювати асистентом працює кафедри «Охорона праці» Донецького політехнічного інституту, згодом отримав звання доцента. В період 1986—1994 років був деканом гірничого факультету ДПІ. З 1994 року призначений проректором із навчальної роботи і директором гірничого інституту. З 2014 по 2020 рік очолював кафедру охорони праці ДонНТУ.
Автор 63 наукових публікацій, а також 19 винаходів. Підготував 4 кандидати наук.
Помер 6 січня 2023 року[3].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Леніна
- Ленінська премія
- Нагороджений трьома знаками «Шахтарська слава» І, II і III ступенів
- Медалі ВДНГ СРСР, відомчі знаками і грамотами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://donntu.edu.ua/main/pamyati-vydatnoho-vchenoho-serhiya-mykolayovycha-aleksandrova.html
- ↑ Склад Ради розвитку ДонНТУ — згідно з Програмою науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 24 січня 2011.
- ↑ Пам’яті видатного вченого Сергія Миколайовича Александрова » ДонНТУ. ДонНТУ. 9 січня 2023. Процитовано 1 серпня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія на порталі магістрів ДонНТУ[недоступне посилання з лютого 2019]
- Александров Сергей Николаевич — Знаменитые Дзержинцы [Архівовано 29 березня 2014 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Зборщик, М. П. Відомі вчені технічної освіти і науки Донецького національного технічного університету (1921—2001) / М. П. Зборщик, Т. І. Овчаренко. — Донецьк, 2002.
|
