Александар Вучич — Вікіпедія

Александр Вучич
серб. Александар Вучић
Александр Вучич
Александр Вучич
Президент Сербії
Нині на посаді
На посаді з1 червня 2017
ПопередникТомислав Николич
Прем'єр-міністр Сербії
27 квітня 2014 — 31 травня 2017
ПрезидентТоміслав Николич
НаступникАна Брнабич

Народився5 березня 1970(1970-03-05) (54 роки)
Белград
Відомий якполітик, адвокат
ГромадянствоСербія Сербія
Національністьсербин
Alma materюридичний факультет Белградського університетуd (16 листопада 1994) і Земунська гімназіяd
Політична партіяСербська радикальна партія, Сербська прогресивна партія
У шлюбі зТамара Вучичd і Ksenija Vučićd
БратиАндрей Вучич
РелігіяСербська православна церква
НагородиОрден Сербської Республіки (12 лютого 2018)
Підпис
vucic.rs

Александр Вучич (серб. Александр Вучић, Aleksandar Vučić; нар. 5 березня 1970(19700305), Белград, Югославія) — сербський політик, державний діяч, Президент Сербії з 31 травня 2017. До цього був двічі прем'єр-міністром Сербії (2014—2016, 2016—2017), першим віцепрем'єром (2012—2014), міністром оборони (2012—2013) та міністром інформації (1998—2000). Колишній голова Сербської прогресивної партії (до травня 2023).[1]

Політичний курс Вучича спрямований на євроінтеграцію країни та залишення дружніх відносин із Росією та Китаєм. Українські медіа називають Вучича проросійським[2][1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 березня 1970 року в Белграді, в сім'ї Ангелини та Анджелка Вучич. Мати – Ангеліна Вучич – працювала журналістом на Радіо-телебаченні Сербії.

Закінчив юридичний факультет Белградського університету. Працював телевізійним репортером. У 1993 році він приєднався до Сербської радикальної партії, незабаром був уперше обраний до Народних зборів Республіки Сербії. У 1995 обраний на посаду генерального секретаря партії. З 1996 по 1998 очолював спортивно-бізнесовий центр.

Під час протестів проти президента Слободана Мілошевича був співавтором положень, що вводили штрафи на антиурядових журналістів, та ініціатором блокування закордонного телебачення. Він був тоді у списку небажаних осіб у Європейському Союзі. У 2014 році Вучич, який виступає за проєвропейську політику, публічно вибачився за свої минулі діяння.

Двічі (у 2004 і 2008) невдало балотувався в мери Белграда.

Після дострокових парламентських виборів у 2014 сформував коаліційний уряд.

2 квітня 2017 року переміг на виборах президента Сербії в першому турі, набравши 55 %. Із 3 квітня по 31 травня 2017 у Сербії проходили масові протести проти Сербської Прогресивної Партії

У січні 2023 року Вучич зазначив, що його країна не може підтримувати вторгнення РФ в Україну. Про це, як пише Європейська правда, Вучич сказав в інтерв’ю Bloomberg: «Ми з самого початку говорили, що не могли і не маємо права підтримувати вторгнення Росії в Україну. Для нас Крим – це Україна, Донбас – це Україна, і так буде завжди», – зазначив сербський президент.

В інтерв’ю Вучич також спрогнозував, що у війні між Україною та Росією «найгірше ще попереду», оскільки обидві сторони заглиблюються в конфлікт. Також він підкреслив, що Сербія далеко не в усьому підтримує владу в Москві: «Ми не завжди в захваті від деяких їхніх позицій. У нас традиційно хороші відносини, але це не означає, що ми підтримуємо кожне рішення або більшість рішень, які надходять з Кремля.»

У травні 2023 року залишив посаду керівника керівної Сербської прогресивної партії[3].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Проросійський президент Вучич переобраний на другий термін. Європейська правда (укр.). Процитовано 7 липня 2023.
  2. Вучич: Сербія не повинна поставити під загрозу відносини з ЄС, РФ і Китаєм. Європейська правда (укр.). Процитовано 29 січня 2024.
  3. Вучич пішов з посади очільника правлячої партії Сербії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 5 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)