Гвюдні Йоуганнессон — Вікіпедія

Гвюдні Йоуганнессон
ісл. Guðni Thorlacius Jóhannesson
Народився 26 червня 1968(1968-06-26)[1][2][…] (55 років)
Рейк'явік, Ісландія
Країна  Ісландія
Діяльність історик, викладач університету, перекладач, політик
Alma mater Університет Ворика[1], Університет Ісландії[1], Коледж святого Антоніяd[1], Лондонський університет королеви Марії[1], Боннський університет[1], Reykjavík Universityd і Університет Оксфорда
Знання мов ісландська[1], англійська[1], данська[1], норвезька[1], російська[1] і німецька[1]
Заклад Лондонський університет, Університет Біфросту і Університет Ісландії
Посада президент Ісландії і Обраний президент
Батько Jóhannes Sæmundssond
Мати Margrét Thorlaciusd
Брати, сестри Patrekur Jóhannessond
У шлюбі з Eliza Reidd і Elín Haraldsdóttird
Нагороди
Великий хрест особливого ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Grand Cross with Collar of the Order of the White Rose of Finland орден Серафимів орден Слона
Сайт gudnith.is

Гвюдні Торлаціус Йоуганнессон (нар. 26 червня 1968[4]) — ісландський історик і викладач в Університеті Ісландії, президент країни від 2016 року.

Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]

Гвюдні закінчив гімназію Рейк'явіка 1987 року та здобув ступінь бакалавра історії й політології у Ворицькому університеті в Англії 1991 року, а згодом і ступінь магістра історії в Університеті Ісландії в 1997 році. Через два роки він отримав ступінь магістра історії в університеті Оксфорда. У 2003 році він здобув докторський ступінь історії в Університеті королеви Марії в Лондоні[5].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Гвюдні працював викладачем в Університеті Ісландії, Університеті Бівроста й Університеті Лондона. Нині він працює старшим викладачем історії в Університеті Ісландії. Галуззю його досліджень є сучасна історія Ісландії. Він опублікував низку робіт, в тому числі на тему Тріскових воєн, Фінансової кризи 2008—2011 років та щодо проблематики ісландського президентства. Він також написав книгу про президентство Крістьяна Елд'ярна.

Президент Ісландії[ред. | ред. код]

Гвюдні вирішив балотуватися на посаду президента 5 травня 2016 року. Його платформа базувалась на підтримці громадянської ініціативи референдуму в Конституції.[6] Вже ранні соціологічні опитування показували значну підтримку Гвюдні,[7] а рішення чинного президента Оулавюра Рагнара Грімссона вийти з президентської гонки зробило Гвюдні фаворитом кампанії.[8]  Його було обрано президентом 25 червня 2016 року після отримання кваліфікаційної більшості голосів — 39,1 %.[9] Його каденція почалась офіційно 1 серпня 2016 року.[10] 48-річний Гвюдні є наймолодшим обраним президентом Ісландії.[11]

Гвюдні не є членом жодної політичної партії Ісландії.[11] Описуючи себе, він заявив, що через відсутність політичної заангажованості він буде «менш політичним президентом», на відміну від свого попередника Оулавюра Рагнара Грімссона.[11] Гвюдні підкреслив важливість єдності для малої скандинавської країни.[11]

28 червня 2020 року Гвюдні було переобрано на посаду президента, його підтримали 92,2 % виборців[12].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Релігійні переконання[ред. | ред. код]

Гвюдні стоїть поза релігією, але зростав у католицькій вірі. Він залишив католицьку церкву після повідомлень про сексуальні зловживання католицьких священників. Зараз він переконаний, що його кредо — це Загальна декларація прав людини, коли «люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Люди наділені розумом і совістю і повинні діяти в дусі братерства по відношенню один до одного».

Родина[ред. | ред. код]

Гвюдні є сином вчительки і журналіста Маргрет Торлаціус (Margrét Thorlacius) та викладача фізкультури і тренера Йоуганнеса Саймюндссона (Jóhannes Sæmundsson). Його батько помер від раку в 42-річному віці. Він має двох братів — Патрекура[en], колишнього гравця Ісландської національної гандбольної команди[en], який нині є тренером збірної Національної гандбольної команди Австрії[en], та Йоуганнеса, який працює системним аналітиком.

2004 року Йоуганнессон одружився з громадянкою Канади Елізою Рід, вони мають четверо дітей.[13] Вони познайомились під час навчання у Британії, 2003 року переїхавши до Ісландії[13]. Пані Рід стане першою леді Ісландії, коли Гвюдні буде приведений до присяги[13]. У Гвюдні є також дочка від попереднього шлюбу.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Kári í jötunmóð. Saga Íslenskrar erfðagreiningar og Kára Stefánssonar (Reykjavík: Nýja bókafélagið, 1999).
  • Völundarhús valdsins. Stjórnarmyndanir, stjórnarslit og staða forseta Íslands í embættistíð Kristjáns Eldjárns, 1968—1980 (Reykjavík: Mál og menning, 2005).
  • Óvinir ríkisins. Ógnir og innra öryggi í kalda stríðinu á Íslandi (Reykjavík: Mál og menning, 2006).
  • Þorskastríðin þrjú. Saga landhelgismálsins 1948—1976 (Reykjavík: Hafréttarstofnun Íslands, 2006).
  • Hrunið. Ísland á barmi gjaldþrots og upplausnar (Reykjavík: JPV, 2009)
  • Gunnar Thoroddsen. Ævisaga. (Reykjavík: JPV, 2010)

Гвюдні переклав чотири книги Стівена Кінга ісландською мовою.[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п https://ugla.hi.is/pub/hi/simaskra/cv_en/c8861dcbb1a1.pdf
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  4. Guðmundsson, Hjörtur J. (3 May 2016).
  5. «Guðni Th. Jóhannesson Ferilskrá» [Архівовано 11 червня 2020 у Wayback Machine.] (PDF)
  6. «Guðni lýsir yfir framboði» [Архівовано 12 червня 2016 у Wayback Machine.].
  7. «Ólafur með 45 % en Guðni 38 %» [Архівовано 17 травня 2016 у Wayback Machine.].
  8. Fontaine, Paul (11 May 2016).
  9. Lokatölur komnar úr öllum kjördæmum. 26 червня 2016. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  10. Political Novice Elected Iceland President Amid Football Fever. NDTV.com. Agence France-Presse. 26 червня 2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  11. а б в г Milne, Richard; Correspondent, Nordic (26 червня 2016). Iceland elects university historian as president. Financial Times. ISSN 0307-1766. Процитовано 26 червня 2016.
  12. Чинного президента Ісландії обрали на другий термін. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
  13. а б в Meet Iceland’s new first lady: Canadian Eliza Reid. Maclean's (The Canadian Press). 26 червня 2016. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  14. Iceland historian Johannesson tipped to be voted president. BBC News. Архів оригіналу за 27 червня 2016. Процитовано 25 червня 2016.