Volvo — Вікіпедія

AB Volvo
Aktiebolaget Volvo
ТипАкціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарюванняAktiebolag
Галузьмашинобудування
Спеціалізаціятранспортне машинобудування
Лістинг на біржіСтокгольмська фондова біржа
ISINSE0000115420 і SE0000115446
Засновано1927
Засновник(и)SKF
Штаб-квартираГетеборг, Швеція Швеція
Територія діяльностіувесь світ
Очільник(и)Martin Lundstedtd
Ключові особиFinn Johnsson (голова ради директорів)
Leif Johansson (головний виконавчий директор)
Продукціявантажівки, автобуси, двигуни, трактори, будівельні машини
Виторг282,95 млрд. SEK (2014)[1]
Операційний прибуток (EBIT)5,82 млрд. SEK (2014)[1]
Чистий прибуток2,23 млрд. SEK (2014)[1]
Співробітники110 000 (2015)[1]
Дочірні компаніїMack Trucks, Renault Trucks, UD Trucks, Volvo Construction Equipment, Volvo Buses, Volvo Truck Corporation, Volvo Penta
VE Commercial Vehicles (50 %)
Volvo Group
CMNS: Volvo у Вікісховищі

Volvo (від лат. volvo — кочусь, катаюсь, їду) — також Volvo Group (швед. Aktiebolaget Volvo, AB Volvo), Акціонерне товариство Вольво — шведський концерн зі штаб-квартирою у місті Гетеборг.

Історія

[ред. | ред. код]

Окрім всесвітньо відомих легкових та вантажних автомобілів і автобусів, концерн виробляє тягачі, причепи, трактори, будівельні машини і обладнання; корабельні і човнові мотори, двигуни, механізми та пристрої для авіаційної і космічної галузі; здійснює фінансовий сервіс.

Станом на 2016, компанія була другим за розміром виробником важких вантажівок. З 1935 року входить до лістингу Стокгольмської фондової біржі, а в період з 1985 по 2007 рік входила до індексу NASDAQ.

У Швеції у квітні 2018-го компанія Volvo створила електробус, який зможе заряджатись на кожній зупинці.[2] З червня 2018-го ці електробуси повинні курсувати містом Ґетеборґ, а серійне виробництво цього транспорту заплановано на 2019 рік. Окрім того, Volvo створила власний концепт електровантажівки, яка також почне серійно вироблятись 2019-го.[2]

15 листопада 2021 року, стало відомо що шість компаній-виробників автомобілів підписали декларацію про те, що вони до 2040 року відмовляться від випуску автомобілів із бензиновими двигунами. Серед підписантів була й Volvo.[3]

У лютому 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ до України, компанія зупинила виробництво у РФ, а у жовтні оголосила про плани повністю продати весь свій місцевий бізнес[4].

У вересні 2023 року російська влада конфіскувала завод Volvo на території Росії, передавши їх неназваному російському "інвестору"[5].

Компанії, що входять в Volvo Group

[ред. | ред. код]

У 1999 році концерн Volvo продав свій легковий підрозділ Volvo Cars компанії Ford за 6,45 млрд доларів.

У 2010 власником «Volvo Car Corporation» стала Zhejiang Geely Holding Group Co.[6]

Основні виробники автомобілів і автобусів марки «Volvo»

[ред. | ред. код]

У Швеції

[ред. | ред. код]

За кордоном

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Interim Results 2014 (PDF). Volvo. Архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2015. Процитовано 25 лютого 2015.
  2. а б Електробуси Volvo будуть підзаряджатись під час зупинок. Tokar.ua (укр.). 22 травня 2018. Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  3. 6 автокомпаній до 2040 року повністю перейдуть на випуск електоркарів. minfin.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  4. Volvo хоче продати свій бізнес у Росії, - ЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 жовтня 2022.
  5. Кремль відібрав завод шведського автоконцерну Volvo на території Росії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 вересня 2023.
  6. Ford closes deal with China's Geely to sell Volvo. MarketWatch. 28 березня 2010. Архів оригіналу за 31 березня 2010. Процитовано 28 березня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]