U-1017 — Вікіпедія

U-1017
U-995, однотипний з U-1017
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 1 березня 1944 року
Виведений зі складу флоту 13 квітня 1944 року
Сучасний статус 29 квітня 1945 року затоплений глибинними бомбами британського В-24 «Ліберейтора»[1]
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Blohm + Voss, Гамбург
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,7 вузлів
Швидкість (підводна) 7,6 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 250 м
Автономність плавання 8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна)
80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (підводна)
Екіпаж 46 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 759 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

U-1017 — німецький підводний човен типу VIIC/41, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 19 квітня 1943 року на верфі Blohm + Voss у Гамбурзі. Спущений на воду 1 березня 1944 року, а 13 квітня 1944 року корабель увійшов до складу 31-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[2].

Історія служби[ред. | ред. код]

U-1017 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC/41, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 31-ї навчальної та з 1 листопада 1944 року — після завершення підготовки — в 11-й бойовій флотилії ПЧ Крігсмаріне. З грудня 1944 до квітня 1945 року підводний човен здійснив два бойових походи в Атлантичний океан, під час яких потопив два кораблі[3].

29 квітня 1945 року під час проведення другого бойового походу U-1017 затоплений північно-західніше Ірландії глибинними бомбами британського патрульного протичовнового літака В-24 «Ліберейтор». Всі 34 члени екіпажу ПЧ загинули.

Командири[ред. | ред. код]

Перелік потоплених U-1017 суден[ред. | ред. код]

Перелік затоплених суден та кораблів[3]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (28.12.1944—2.03.1945, 65 діб; ГортенТронгейм)
1 6 лютого 1945 Everleigh[4] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5 222 баласт Конвой TBC 60 потоплено
50°30′ пн. ш. 1°48′ зх. д. / 50.500° пн. ш. 1.800° зх. д. / 50.500; -1.800 (Everleigh)
56 (6 загинуло, 50 врятовані)
2 11 лютого 1945 Persier[5] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5 382 2400 тонн мила, 1400 тонн сухих яєць, 1000 тонн м'яса та 20 тонн генерального вантажу Конвой BTC 65 потоплено
50°14′ пн. ш. 4°20′ зх. д. / 50.233° пн. ш. 4.333° зх. д. / 50.233; -4.333 (Persier)
63 (20 загинуло, 43 врятовані)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. 1945 April. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  2. U-1017. uboat.net. Архів оригіналу за 23 вересня 2020.(англ.)
  3. а б Ships hit by U-1017. Архів оригіналу за 18 липня 2008. Процитовано 28 липня 2020.
  4. Everleigh. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 28 липня 2020.
  5. Persier. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 28 липня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-1017. на uboat.net. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 28 липня 2020. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

56°04′ пн. ш. 11°06′ зх. д. / 56.067° пн. ш. 11.100° зх. д. / 56.067; -11.100Координати: 56°04′ пн. ш. 11°06′ зх. д. / 56.067° пн. ш. 11.100° зх. д. / 56.067; -11.100