PGA4 — Вікіпедія

PGA4
Наявні структури
PDB	Пошук для людей: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	1FLH, 1PSN, 1PSO, 1QRP, 3UTL
Ідентифікатори
Символи	PGA4, pepsinogen 4, group I (pepsinogen A), pepsinogen A4
Зовнішні ІД	OMIM: 169720 HomoloGene: 68135 GeneCards: PGA4
Онтологія гена
Молекулярна функція	• hydrolase activity; • aspartic-type endopeptidase activity; • GO:0070122 peptidase activity;
Клітинна компонента	• extracellular region; • екзосома; • multivesicular body lumen;
Біологічний процес	• травлення; • GO:0044257 protein catabolic process; • протеоліз; • автофагія;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	643847
	н/д
	ENSG00000229183
	н/д
	P0DJD7
	н/д
	NM_001079808
	н/д
	NP_001073276
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей

PGA4 (англ. Pepsinogen 4, group I (pepsinogen A)) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на 11-й хромосомі.^[2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 388 амінокислот, а молекулярна маса — 41 977^[3].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MKWLLLLGLV	ALSECIMYKV	PLIRKKSLRR	TLSERGLLKD	FLKKHNLNPA
RKYFPQWEAP	TLVDEQPLEN	YLDMEYFGTI	GIGTPAQDFT	VVFDTGSSNL
WVPSVYCSSL	ACTNHNRFNP	EDSSTYQSTS	ETVSITYGTG	SMTGILGYDT
VQVGGISDTN	QIFGLSETEP	GSFLYYAPFD	GILGLAYPSI	SSSGATPVFD
NIWNQGLVSQ	DLFSVYLSAD	DQSGSVVIFG	GIDSSYYTGS	LNWVPVTVEG
YWQITVDSIT	MNGEAIACAE	GCQAIVDTGT	SLLTGPTSPI	ANIQSDIGAS
ENSDGDMVVS	CSAISSLPDI	VFTINGVQYP	VPPSAYILQS	EGSCISGFQG
MNLPTESGEL	WILGDVFIRQ	YFTVFDRANN	QVGLAPVA

A: Аланін
 C: Цистеїн
 D: Аспарагінова кислота
 E: Глутамінова кислота
 F: Фенілаланін
 G: Гліцин
 H: Гістидин
 I: Ізолейцин
 K: Лізин
 L: Лейцин
 M: Метіонін
 N: Аспарагін
 P: Пролін
 Q: Глутамін
 R: Аргінін
 S: Серин
 T: Треонін
 V: Валін
 W: Триптофан
 
 Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до гідролаз, протеаз, аспартилових протеаз, фосфопротеїнів. Секретований назовні.

Література[ред. | ред. код]

The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Ichihara Y., Sogawa K., Takahashi K. (1985). Isolation of human, swine, and rat prepepsinogens and calf preprochymosin, and determination of the primary structures of their NH2-terminal signal sequences. J. Biochem. 98: 483—492. PMID 2415509 DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a135303
Athauda S.B.P., Tanji M., Kageyama T., Takahashi K. (1989). A comparative study on the NH2-terminal amino acid sequences and some other properties of six isozymic forms of human pepsinogens and pepsins. J. Biochem. 106: 920—927. PMID 2515193 DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a122952
Foltmann B. (1988). Activation of human pepsinogens. FEBS Lett. 241: 69—72. PMID 3197840 DOI:10.1016/0014-5793(88)81033-0
Fujinaga M., Chernaia M.M., Tarasova N.I., Mosimann S.C., James M.N.G. (1995). Crystal structure of human pepsin and its complex with pepstatin. Protein Sci. 4: 960—972. PMID 7663352 DOI:10.1002/pro.5560040516
Sogawa K., Fujii-Kuriyama Y., Mizukami Y., Ichihara Y., Takahashi K. (1983). Primary structure of human pepsinogen gene. J. Biol. Chem. 258: 5306—5311. PMID 6300126

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Human PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8886 (англ.) . Процитовано 19 вересня 2017.
↑ UniProt, P0DJD7 (англ.) . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.

Див. також[ред. | ред. код]

Хромосома 11

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія» Портал «Хімія»

[1] Human PubMed Reference:.

[HGNC-2] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8886 (англ.) . Процитовано 19 вересня 2017.

[UniProt-3] UniProt, P0DJD7 (англ.) . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]