84-та окрема механізована бригада (Україна) — Вікіпедія

84-та окрема механізована бригада
Нарукавний знак бригади
На службі 1992—2008
Країна  Україна
Вид Сухопутні війська
Тип  Механізовані війська
Чисельність бригада
У складі 32 АК
Базування  АР Крим
с.Перевальне

84-та окрема механізована бригада (84 ОМБр, в/ч А0279) — військове з'єднання механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю у бригаду, яке існувало у 1992—2008 роках. Базувалась в с. Перевальне, АР Крим. Перебувала у складі 32-го армійського корпусу Одеського військового округу (з 1998 року — Південного оперативного командування).

Історія[ред. | ред. код]

Бригада сформована 15 липня 1992 року. Розміщувалась на території Сімферопольського військового об'єднаного училища, що розформовувалось. 27 липня 1992 року особовий склад склав присягу на вірність українському народові. 27 липня 1992 року розпочалась бойова підготовка. Згідно з наказом Командувача військ Одеського військового округу генерал-полковника Радецький В. Г. бригада мала укомплектовуватись найкращими солдатами. В перший місяць існування бригади в ній склалось важке становище пов'язане з кадровими проблемами. Бригада була укомплектована особовим складом на 100 %, офіцерами — на 63 % (проте за списком, у якому було багато «мертвих» душ), прапорщиками — на 44 %. В бригаду були направлені 135 офіцерів, що перевелись з інших ЗС країн СНД, та 48 офіцерів з в/ч 52814 (230-й гвардійський танковий полк, м. Кривий Ріг), причому, за свідченнями Союзу офіцерів України, всі прибувші були порушниками військової дисципліни.[1] 2/3 посад в бригаді залишались вакантними й цей дефіцит виглядав штучно створеним[2].

На серпень 1992 року близько половини особового складу бригади знаходилось в польовому таборі, а підготовка казарм до зимового періоду не проводилась через відсутність фондів та матеріальних засобів.

5 травня 1996 р. зі складу бригади, на посилення частин НГУ в Криму був переданий 1010-й окремий механізований батальйон, який став механізованим батальйоном 23-го полку НГУ.

Структура[ред. | ред. код]

Станом на 1992—1994 рр. до складу бригади входили[3]:

  • 1010-й окремий механізований батальйон
  • 1012-й окремий механізований батальйон «Роксоланія»
  • 130-й окремий танковий батальйон «Січ»
  • 132-й окремий танковий батальйон «Русь»
  • окрема розвідувальна рота «Нічна троянда»
  • 1750-й окремий гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
  • 1760-й окремий зенітний дивізіон
  • 1034-й окремий батальйон тилового забезпечення
  • рота зв'язку
  • батальйон РХБЗ

Озброєння[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Гай-Нижник П. Прелюдія війни: українсько-російські військово-політичні взаємини в контексті міжнародного права і системи національної безпеки (1990—2010 рр.) // Російська окупація і деокупація України: історія, сучасні загрози та виклики сьогодення. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 2016 р.) / Упор. П.Гай-Нижник. — К.: МП «Леся», 2016. — С.133–167
  2. Про важке становище, що склалося при формуванні першої на Україні національної бригади. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  3. Військову частину в Перевальному так просто не візьмеш — сержант піхоти