Ґілліс Більдт — Вікіпедія

Дідрікс Андерс Ґілліс Більдт
Didrik Anders Gillis Bildt
Дідрікс Андерс Ґілліс Більдт
Дідрікс Андерс Ґілліс Більдт
Прем'єр-міністр Швеції
6 лютого 1888 — 12 жовтня 1889
Монарх Оскар II
Попередник Роберт Темптандер
Наступник Гюстав Окергельм
31-й Риксмаршал
1886 — 1894
Монарх Оскар II
Попередник Густав Адольф Віве Спарр
Наступник Фредерік фон Ессен
Народився 16 жовтня 1820(1820-10-16)
Гетеборг, Швеція
Помер 22 жовтня 1894(1894-10-22) (74 роки)
Стокгольм, Швеція
Похований цвинтар Сульниd[1]
Відомий як дипломат, політик, військовослужбовець
Країна Швеція
Освіта Військова Академія Карлберг
Alma mater Військова Академія Карлберг
Батько Daniel Fredrik Bildtd[2][3]
Мати Christina Elisabeth Frödingd[2][3]
Діти Knut Gillis Bildtd і Carl Bildtd
Рідня Карл Більдт (пра-пра-правнук)
Професія військовик
Звання Генерал-лейтенант
Нагороди
орден Меджида орден Чорного орла орден Корони Великий Хрест ордена Почесного легіону великий офіцер ордена Почесного легіону кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Order of the Sword - Commander Grand Cross орден Серафимів Order of the Polar Star - Commander's Grand Cross Order of the Polar Star - Commander's Grand Cross Grand Cross of the Order of the Dannebrog Knight Grand Cross of the Order of Saints Maurice and Lazarus Великий офіцер ордена Меджида орден Червоного орла 1-го класу

Барон Дідрікс Андерс Ґілліс Більдт (швед. Didrik Anders Gillis Bildt; 16 жовтня 1820(18201016) Гетеборг[4] — 22 жовтня 1994 Стокгольм[4]) — шведський політичний, державний, дипломатичний і військовий діяч, прем'єр-міністр Швеції з 6 лютого 1888 по 12 жовтня 1889 року[5]. Генерал-лейтенант.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 жовтня 1820 року в Гетеборзі в родині офіцера (підполковника) шведської армії Даніеля Фрідріха Більдта та Христини Єлизавети Фрьодінг[6][7]. Батько Гілліса помер через 7 років після народження сина[7]. Мати померла у 1858 році[8].

Його прапраправнук Карл Більдт (нар. 1949) також став прем'єр-міністром Швеції (1991 рік).

Кар'єра[ред. | ред. код]

Гілліс Більдт пішов по стопах батька і зробив успішну кар'єру в армії в якості артилерійського офіцера, досягнувши звання генерал-лейтенанта.

У 1837 році закінчив Королівську військову академію у Стокгольмі та згодом приєднався до артилерійського полку в Йоталанді.

Завершив отримання вищої освіти у 1842 році в Маріберзі, де він привернув увагу принца Оскара (пізніше короля Оскара I) за його старанність і компетентність. Після закінчення університету кілька років працював викладачем математики, продовжував військову кар'єру і став депутатом Риксдагу в 1847 році.

У 1851 — лейтенант, ад'ютант короля Швеції Оскара I. У 1854 отримав чин майора, в 1856 — підполковник, в 1858 — полковник. У 1859 році став генерал-майором і був призначений першим ад'ютантом короля Карла XV. З 1875 року — генерал-лейтенант.

Губернаторство[ред. | ред. код]

Ранні політичні титули Більдта включали губернатора Готланда 1858—1862 і Губернатора Стокгольма 1862—1874[9].

Головною темою для Більдта була агітація за захист залізниць, зокрема маршрутів, які він вважав військовою та комерційною цінністю для Стокгольма. Він отримував підтримку по всьому місту — у Риксдагу, міській раді, фондовій біржі та серед громадян. Він також був акціонером і членом правління компанії, яка прагнула керувати залізницею між Стокгольмом і шахтами Vestmanland.

Сільське господарство було іншим предметом, близьким до його серця. У 1850 році він назвав його «найсильнішим інтересом нашої країни».

У 1864 отримав титул барон (Friherre).

Кар'єра дипломата і члена парламенту[ред. | ред. код]

Більдт був членом Риксдагу (законодавчий орган Швеції) у 1847—1874 і 1887—1894 роках. З 1867 року, коли риксдаг був розділений на дві палати, Більдт був членом верхньої (Första kammaren).

У 1874—1886 роках — посол в Німеччині. Білдт зміцнив зв'язки між Швецією та новою Німецькою імперією, уклавши двосторонні угоди з таких питань, як пошта, телеграф, питання екстрадиції та моряків[6].

У 1886 році став граф-маршалом Швеції.

Прем'єр-міністр[ред. | ред. код]

6 лютого 1888 року зайняв пост прем'єр-міністра Швеції. Будучи прихильником помірного протекціонізму, прагнув досягти консенсусу, а не займатися політикою поділу, тому запросив до сформованого ним кабінету міністрів, як представників вільної торгівлі, так і протекціоністів[10].

Під його керівництвом уряд запровадив захисні мита. 12 жовтня 1889 року пішов у відставку.

Помер 22 жовтня 1894 року в Стокгольмі[11][4].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Didric Anders Gillis BildtFinnGraven.se.
  2. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  3. а б O. Hallendorff D A Gillis Bildt — С. 318.
  4. а б в D A Gillis Bildt - Svenskt Biografiskt Lexikon. sok.riksarkivet.se. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  5. Sweden. www.worldstatesmen.org. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 9 червня 2019.
  6. а б Wieselgren, Harald (1889). 73 (Bilder och minnen). runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  7. а б 92 (Sveriges Ridderskaps och Adels Kalender / 1923 - Fyrtiosjätte årgången). runeberg.org. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 9 червня 2019.
  8. Personakt för Christina Elisabeth Fröding, Född 1797-05-13 Stockholm. web.archive.org. 29 вересня 2007. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 9 червня 2019.
  9. Counties of Sweden. www.worldstatesmen.org. Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 9 червня 2019.
  10. Modernization of Sweden. web.archive.org. 28 вересня 2007. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 9 червня 2019.
  11. 94 (Sveriges Ridderskaps och Adels Kalender / 1923 - Fyrtiosjätte årgången). runeberg.org. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 9 червня 2019.
  12. 377 (Sveriges statskalender / 1881). runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  13. 467 (Sveriges och Norges stats-kalender / 1872). runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  14. 685 (Sveriges och Norges stats-kalender / 1872). runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  15. 92 (Sveriges statskalender / 1881). runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  16. 475 (Sveriges och Norges stats-kalender / 1876). runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  17. 521 (Sveriges och Norges stats-kalender / 1868). runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  18. 429 (Sveriges och Norges stats-kalender / 1864). runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]